Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Кумулятивний метод 7 страница



• установлення державних замовлень;

•інших методів, що передбачають ужиття економічних санк­цій до підприємств-монополістів і накладення штрафів на поса­дових осіб у випадках, передбачених законодавством.

З-поміж методів антимонопольного регулювання на практиці в Україні найбільш широко застосовуються перші чотири. Пере­вага тому чи іншому методу віддається з огляду на обсяги вироб­ництва продукції підприємства-монополіста, соціальну значу­щість його продукції, обсягу імпортних операцій та ін. Головне тут, щоб антимонопольне регулювання досягало поставленої ме­ти й у найменшій мірі шкодило виробництву.

83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності справ­ляє подвійний вплив на національну економіку країн, що розви­ваються: 1). Позитивний вплив участі країн у світових економічних відносинах пов'язаний з можливістю ефективніше використову­вати економічні ресурси, залучати іноземний капітал і світові до­сягнення науки і техніки, повніше й різноманітніше задовольняти потреби населення. 2). Можливість негативного впливу зовнішньоекономічної діяль­ності на економіку постсоціалістичних країн, у тому числі на промисловість України, полягає в тому, що ця економіка дуже відрізняється від промисловості індустріально розвинутих країн як за структурою, так і за науково-технічним, технологічним і організаційним рівнями. Через це виявляються суперечливими і ча­сто некоректними для постсоціалістичних країн постулати нео­класичної теорії щодо перспектив розвитку промисловості за умов переходу до вільної торгівлі.

Аналіз причин кризо­вого стану в промисловості і відпливу капіталу з бідних країн до багатих змусив критично поставитись до певних постулатів тео­рії вільної торгівлі.

Графік кривої виробничих можливостей для краї­ни, промисловість якої умовно виробляє лише два товари — Q1 і Q2.

Порівняльну перевагу країни щодо виробництва товару Qi можна зобразити за допомогою нерівності

де Рі— внутрішня ціна товару Qi у країні;

Р2 — внутрішня ціна товару Qi У країні; •

PW\ —світова ціна товару Q\\

Pwi — світова ціна товару Qi\

РгІР\ — альтернативна внутрішня ціна товару Qi щодо товару Qi;

Pw /Pw — альтернативна світова ціна товару Qi щодо товару Q\,

Крива байдужості /2 - h, яка пройде через точку F, покаже нам потенційний рівень споживання за переходу до вільної торгі­влі. Потенційні обсяги національного виробництва при цьому до­рівнюватимуть Y2, Х2.

Проте внаслідок неповної еластичності факторів виробництва і їх неповного використання в реальній економіці фактичний об­сяг виробництва товару Q2 дорівнюватиме лише Х. Обсяг експорту Хз-Х1 дасть можливість країні отримувати імпортний товар у кількості:

Розрахувати Qmax можна з графіка рис.2.

Один з основних постулатів теорії Хешкера-Оліна полягає в то­му, що за незмінного рівня споживання товару Q2 сума обсягу наці­онального виробництва й імпорту товару за умов вільної торгівлі більша, ніж обсяг виробництва цього товару, який спроможна була забезпечити промисловість країни до початку вільної торгівлі.

На графіку рис. 3 скорочення виробництва можна позначити перенесенням стану національної промисловості з точки Н у точ­ку В (за умови збереження споживання товару Qi на попередньо­му рівні). Починається розбалансованість внутрішнього ринку, що призводить до скорочен­ня споживання товару Qi і відповідного зменшення його вироб­ництва. Крива байдужості пересувається донизу і праворуч, що свідчить про зниження загального рівня споживання.

Вирішальну роль у цьому відіграють такі факти, які не врахо­вує традиційна теорія. Насамперед — це ефект зростання масш­табу виробництва в індустріально розвинених країнах і посилен­ня ролі великих транснаціональних корпорацій, які завдяки змові між урядами таких країн отримують можливість маніпулювати сві­товими цінами, обсягами виробництва і попитом. Неабияку роль у перерозподілі доходів між країнами має участь іноземного ка­піталу у розширенні виробництва експортних товарів (Q2), яке має на меті репатріацію прибутків.

Позитивний вплив лібералізації зовнішньої торгівлі спостері­гається тоді, коли національна промисловість збільшує обсяги виробництва експортних товарів, а імпорт має таку структуру, яка сприяє розвитку цього виробництва. Насамперед це стосуєть­ся збільшення питомої ваги дефіцитних та інвестиційних товарів.

84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості

Важлива роль у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств належить міністерствам (праці та ін.), фонду держмайна, Антимонопольному комітету, Митному комітету, територіальним органам державного управління: місцевим адміністраціям, місцевим радам народних депутатів та їхнім виконавчим органам.

Державні органи в процесі регулювання зовнішньої торгівлі застосовують систему методів, яку умовно можна поділити на економічні й адміністративні (рис. 70). Кожний з цих методів має ознаки і тих, і інших. Наприклад, установлення квот на обсяги експорту здійснюється в адміністративному порядку, а водночас впливає на кон'юнктуру ринку певних товарів і в такий спосіб спричиняє коливання цін, а відтак і доходів виробників і експортерів. Тому можна говорити лише про переважний характер того чи іншого методу. Існує певна група методів, які за самою суттю є комбінованими. До них належать: валютні обмеження, визна чення порядку створення і використання валютного фонду, інди­кативне планування зовнішньої торгівлі, надання державних га­рантій, страхування зовнішньої торгівлі.

Основною умовою ефективного застосування методів держав­ного регулювання зовнішньої торгівлі промисловими товарами є комплексний підхід. Так, для сприяння закупки національними товаровиробниками сучасних промислових технологій, облад­нання, ліцензій створюється система спеціалізованих банків, ін­вестиційних та інноваційних фондів, в окремих особливо важли­вих для держави проектах можуть надаватися державні гарантії, установлюватися порядок експорту та імпорту товарів.

1. Сутність та необхідність промислової політики.

2. Взаємозв'язок інтересів, цілей, стратегій, пріоритетів, напрямів та методів промислової політики.

3. Напрями реалізації промислової політики.

4. Методи та засоби промислової політики.

5. Функції і завдання органів центральної та місцевої влади.

6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв'язок з макроекономічними та мікроекономічними показниками.

7. Система показників економічної ефективності в промисловості.

8. Тенденції рівня ефективності: статичні і динамічні показники рівня ефективності.

9. Характеристика типів розвитку промисловості: екстенсивний та інтенсивний розвиток.

10. Напрями та форми інтенсивного розвитку промисловості.

11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптімальний розвиток.

12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.

13. Організаційна модель прогнозування обсягу промислового виробництва.

14. Види структурних пропорцій у промисловості: відтворювальна, галузева, регіональна, соціальна, зовнішньоекономічна структури промисловості.

15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.

16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.

17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями і методи активної структурної політики.

18. Критерії пріоритетності у структурної політиці.

19. Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.

20. Амортизаційні нарахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.

21. Методи амортизації та їх вплив на інтенсивність відтворення основного капіталу в промисловості.

22. Вплив прискоренної амортизації на формування витрат у промисловості України.

23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.

24. Роль держави у інвестиційному процесі: цілі та принципи державної інвестиційної політики.

25. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.

26. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.

27. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.

28. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.

29. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики.

30. Шляхи активізації участі інвесторів в приватизації.

31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.

32. Експертиза інвестиційних проектів.

33. Правове а організаційне забезпечення захисту інвестицій.

34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі країни.

35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.

36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.

37. Структура інвестиційного ринку в промисловості.

38. Інфраструктура інвестиційного ринку.

39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.

40. Дюпонівська модель аналізу інвестиційної привабливості підприємства.

41. Вартість інвестицій в часі: сутність нарощення і дисконтування вартості.

42. Нарощення та дисконтування вартості інвестицій (доходів) за простим процентом.

43. Нарощення та дисконтування вартості інвестицій (доходів) за складним процентом.

44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів.

45. Врахування інфляції в інвестиційних розрахунках.

46. Статистичні методи оцінки інвестиційного ризику, премія за ризик інвестору.

47. Інвестиційний цикл та його структура.

48. Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.

49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності.

50. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.

51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.

52. Вплин НТП на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.

53. Основні цілі, принципи та задачі державної науково-технічної політики.

54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики.

55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.

56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.

57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.

58. Принципи та форми державної інноваційної політики.

59. Складові організаційно-економічного механізму державного регулювання інноваційної діяльності.

60. Методи реалізації державної інноваційної політики.

61. Фінансово-кредитний механізм державного інвестування інноваційної діяльності.

62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.

63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.

64. Об’єкти промислової власності.

65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.

66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.

67. Форми трансферу інтелектуальної власності.

68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.

69. Види ліцензійних платежив.

70. Принципи встановлення ринкової вартісті ліцензії.

71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.

72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.

73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.

74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.

75. Концепції реформування відносин властивості: самоуправлінська концепція, концепція приватизації.

76. Основні напрями, принципи та пріоритети приватизації в Україні.

77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.

78. Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.

79. Порядок приватизації в промисловості.

80. Оцінка вартості об’єктів приватизації та її вплив на розвиток приватизаційних процесів в промисловості.

81. Особливості оцінки окремих видів майна: будівель, споруд, обладнання промислового призначення, нематеріальних активів, цінних паперів, нематеріальних активів, бізнесу,

82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання.

83. Подвійна роль світового ринку: відкритість економіки і структурні диспропорції в промисловості.

84. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в промисловості.

Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями і методи активної структурної політики. 17

Амортизаційні нарахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України. 20

Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності. 27

Вартість інвестицій в часі: сутність нарощення і дисконтування вартості. 41 Нарощення та дисконтування вартості інвестицій (доходів) за простим процентом. 42

Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій. 50

Взаємозв'язок інтересів, цілей, стратегій, пріоритетів, напрямів та методів промислової політики. 2

Види ліцензійних платежив. 69

Види структурних пропорцій у промисловості: відтворювальна, галузева, регіональна, соціальна, зовнішньоекономічна структури промисловості. 14

Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності. 72

Вплив прискоренної амортизації на формування витрат у промисловості України. 22

Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції. 16

Вплин НТП на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз. 52

Врахування інфляції в інвестиційних розрахунках. 45

Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності. 28

Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності. 73

Дюпонівська модель аналізу інвестиційної привабливості підприємства. 40

Експертиза інвестиційних проектів. 32

Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності. 57

Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі країни. 34

Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості. 78

Інвестиційний цикл та його структура. 47

Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств. 23

Інфраструктура інвестиційного ринку. 38

Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура. 63

Концепції реформування відносин властивості: самоуправлінська концепція, концепція приватизації. 75

Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики. 51

Критерії пріоритетності у структурної політиці. 18

Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів. 44

Методи амортизації та їх вплив на інтенсивність відтворення основного капіталу в промисловості. 21

Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в промисловості. 84

Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій. 68

Методи реалізації державної інноваційної політики. 60

Методи та засоби промислової політики. 4

Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості. 12

Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптімальний розвиток. 11

Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання. 82

Напрями реалізації промислової політики. 3

Напрями та форми інтенсивного розвитку промисловості. 10

Нарощення та дисконтування вартості інвестицій (доходів) за складним процентом. 43

Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності. 71

Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції. 36

Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси. 19

Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси. 56

Об’єкти промислової власності. 64

Організаційна модель прогнозування обсягу промислового виробництва. 13

Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики. 54

Основні напрями, принципи та пріоритети приватизації в Україні. 76

Основні цілі, принципи та задачі державної науково-технічної політики. 53

Особливості оцінки окремих видів майна: будівель, споруд, обладнання промислового призначення, нематеріальних активів, цінних паперів, нематеріальних активів, бізнесу 81

Оцінка вартості об’єктів приватизації та її вплив на розвиток приватизаційних процесів в промисловості. 80

Податкове регулювання інвестиційної діяльності. 26

Подвійна роль світового ринку: відкритість економіки і структурні диспропорції в промисловості. 83

Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. 49

Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності. 74

Порядок приватизації в промисловості. 79

Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики. 65

Правове а організаційне забезпечення захисту інвестицій. 33

Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування. 25

Принципи встановлення ринкової вартісті ліцензії. 70

Принципи та форми державної інноваційної політики. 58

Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики. 55

Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку. 31

Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики. 29

Роль держави у інвестиційному процесі: цілі та принципи державної інвестиційної політики. 24

Система показників економічної ефективності в промисловості. 7

Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв'язок з макроекономічними та мікроекономічними показниками. 6

Складові організаційно-економічного механізму державного регулювання інноваційної діяльності. 59

Способи приватизації та їх застосування в промисловості. 77

Статистичні методи оцінки інвестиційного ризику, премія за ризик інвестору. 46

Структура інвестиційного ринку в промисловості. 37

Структурний ефект та його вимірювання в промисловості. 15

Сутність та необхідність промислової політики. 1

Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності. 62

Тенденції рівня ефективності: статичні і динамічні показники рівня ефективності. 8

Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит. 35

Фінансово-кредитний механізм державного інвестування інноваційної діяльності. 61

Форми трансферу інтелектуальної власності. 67

Функції і завдання органів центральної та місцевої влади. 5

Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні. 66

Характеристика типів розвитку промисловості: екстенсивний та інтенсивний розвиток. 9

Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства. 39

Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень. 48

Шляхи активізації участі інвесторів в приватизації. 30





Дата публикования: 2014-11-03; Прочитано: 384 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.024 с)...