Альфа - розпад

– розпадом називається випускання ядрами – частинок.

Альфа–випромінювання відхиляється електричними і магнітними полями, має високу іонізуючу здатність і малу проникну здатність (поглинається шаром алюмінію завтовшки ~0,05 мм). – випромінювання – це потік іонізованих атомів гелію. Заряд – частинки дорівнює +2е, а маса рівна масі ядра ізотопу гелію .

Відомо більше ніж дві сотні – активних ядер, в основному важких елементів . Лише невелика група – активних ядер знаходиться в області з масовими числами А= 140–160.

– частинки, кожна з яких складається з двох протонів і двох нейтронів, утворюються всередині важких ядер лише в момент – розпаду. Відокремленню цих чотирьох нуклонів сприяє властивість насичення ядерних сил. Можливість – розпаду викликана тим, що маса материнського ядра більша від суми мас дочірнього ядра і – частинки.

. (5.7)

Отже, при – розпаді виділяється енергія

.

Енергія – розпаду виділяється у вигляді кінетичної енергії продуктів розпаду: – частинки і дочірнього ядра. Кінетична енергія між ними розподіляється обернено пропорційно до їх маси, тому практично всю енергію розпаду отримує – частинка.

Дослідження показують, що здебільшого ядра випромінюють не одну, а кілька груп – частинок, енергії яких утворюють дискретний спектр. Його називають тонкою структурою – спектра.