Типи розмірних ланцюгів. Основні визначення. Проектна і перевірочна задача розрахунку розмірних ланцюгів

Розмірний ланцюг (РЛ)– сукупність взаємопов’язаних між собою розмірів таким чином, що вони утворюють замкнутий контур і впливають на один розмір, який називається замикаючим (рис.3.1).

Рисунок 3.1 – Приклад схеми розмірного ланцюга

Рівняння в номінальних розмірах:

, (3.1)

або в середніх розмірах:

.

Розмірні ланцюги можуть бути конструкторськими, технологічними і вимірними.

Конструкторський РЛ – визначає розміри між поверхнями чи осями деталей у виробі.

Технологічний РЛ - визначає розміри між поверхнями чи осями виробу у ході виконання операцій обробки або складання, при налагодженні верстата або розрахунку міжопераційних розмірів і припусків.

Замикаючий розмір (ланка) РЛ – розмір, який в процесі механічної обробки чи складання одержується останнім і залежить від складових розмірів (А_Δ).

Збільшуючий розмір (ланка) РЛ – розмір, при збільшенні якого замикаючий розмір збільшується (A₃, A₄).

Зменшуючий розмір (ланка) РЛ – розмір, при збільшенні якого замикаючий розмір зменшується (A₁, A₂).

Типи розмірних ланцюгів: незалежні і зв’язані (паралельно, послідовно або комбіновано), лінійні і кутові, плоскі (з паралельними ланками і не паралельними ланками) і просторові.

Метод розв’язування плоских РЛ з непаралельними ланками – РЛ перетворюється в РЛ з паралельними ланками шляхом проектування усіх розмірів на напрямок замикаючого розміру.

Приклад (рис.3.2). Після проектування усіх розмірів на напрямок замикаючого розміру утворюється розмірний ланцюг з паралельними ланками:

А_D=А₁’+А₂’-А₃’+А₄’=А₁×cos45°+А₂×sin45°-А₃×cos45°+А₄×sin45°.

Рисунок 3.2 – Розв’язування розмірного ланцюга з непаралельними ланками

Проектна задача розрахунку РЛ – визначення допусків і відхилень усіх ланок за заданим допуском замикаючої ланки (вихідної). Ця задача може бути розв’язана методами повної і неповної взаємозамінності.

Знаходять допуск ланок методом рівних допусків або методом рівних квалітетів. Для методу повної взаємозамінності:

,

де - допуск замикаючої ланки, n – загальна кількість ланок РЛ.

Для методу неповної взаємозамінності:

.

Якщо точність замикаючої ланки не досягається, вибирають регулюючу ланку та знаходять її допуск і відхилення. Для методу повної взаємозамінності:

,

для методу неповної взаємозамінності:

,

де k_р – коефіцієнт відносного розсіювання регулюючої ланки.

Ордината середини поля допуску регулюючої ланки:

,

«+» - регулююча ланка збільшуюча, «-» - регулююча ланка зменшуюча.

Перевірочна задача розрахунку РЛ – визначення допуску і відхилень замикаючої ланки за допусками і відхиленнями інших ланок. Ця задача може бути розв’язана методами повної і неповної взаємозамінності.

Розрахунок РЛ методом повної взаємозамінності (метод максимуму і мінімуму) оснований на тому, що точність замикаючої ланки РЛ досягається шляхом включення в нього усіх складових ланок без підбору або зміни їх значень. Допуск (фактичне розсіювання) замикаючої ланки:

, (3.2)

де - допуски інших ланок.

Вивід формули (рис.3.1):

A_Dmax=A_3max+A_4max-A_1min-A_2min, (3.3)

A_Dmin=A_3min+A_4min-A_1max-A_2max, (3.4)

T_D=A_Dmax-A_Dmin=A_3max+A_4max-A_1min-A_2min-A_3min-A_4min+A_1max+A_2max=

=T₁+T₂+T₃+T₄.

Верхнє відхилення замикаючої ланки:

.

Нижнє відхилення замикаючої ланки:

,

де зб – збільшуючі ланки РЛ, зм – зменшуючі.

Формули для відхилень замикаючої ланки можна отримати, якщо у рівняння (3.3, 3.4) підставити максимальний розмір ланок: , і мінімальний розмір ланок: , де - номінальний розмір ланки.

Розрахунок РЛ методом неповної взаємозамінності оснований на тому, що потрібна точність досягається тільки у заздалегідь обумовленої частини об’єктів шляхом включення в РЛ усіх складових ланок без підбору або зміни їх значень. Допуск замикаючої ланки:

, (3.5)

де k_i – коефіцієнт відносного розсіювання розмірів.

Вивід формули:Відомо, що дисперсія суми випадкових величин дорівнює сумі дисперсій цих величин. Отже середнє квадратичне відхилення замикаючої ланки буде рівне:

.

Якщо допуск дорівнює полю розсіювання ланки, виконаємо заміну:

,

де Т_i – допуск ланки, 2z_i – коефіцієнт розсіювання ланки: для нормального закону z =3 (що відповідає 99,73% сукупності), для закону Сімпсона , для закону рівної імовірності .

.

Якщо 2 z_D внести під корінь і зробити заміну:

,

де k_i – коефіцієнт відносного розсіювання ланки (див. тему 2.2), то отримаємо:

.

Ордината середини поля допуску замикаючої ланки для обох методів розрахунку РЛ визначається так:

,

де .

Відхилення ланок: , .

Розрахунок розмірних ланцюгів з компенсаторами:

Величина поля компенсації:

, (3.6)

де - фактичний допуск замикаючої ланки, - потрібний допуск замикаючої ланки.

Верхнє відхилення поля компенсації: .

Нижнє відхилення поля компенсації: .

Ордината середини поля компенсації: ,

«+» - компенсатор зменшуюча ланка, «-» - компенсатор збільшуюча ланка.