Злоякісні пухлини

Рак становить 90% від усіх злоякісних новоутворів щитоподібної залози.Розрізняютьнаступні форми раку щитоподібної залози: папілярний,фолікулярний, медулярний, недиференційований.

Променеві ознаки. На рентгенограмах може виявлятися збільшення тіні щитоподібної залози, інколи — з численними звапненими включеннями різної форми й розмірів.

Характерними рентгенологічними ознакамиє стиснення трахеї та стравоходу.

На ангіограмі щитоподібної залози тінь пухлини має підвищену інтенсивность та безладну мережу дрібних судин.

На КТ та МРТ при злоякісній пухлині (мал. 9, а, б) залоза асимет­рично збільшена, трахея зміщена та звужена. Оптична щільність пухлини знижена, контури горбисті, структура неоднорідна, можуть визначатися ділянки звапнення.

МРТ. Оптимальними для виявлення патології є Т2-зважене МР- зображення. Добро­якісні й злоякісні ураження дають схожий за інтенсивністю сигнал. Специфічні МРТ ознаки відсутні.

Мал. 9. Рак щитоподібної залози: а — КТ; б — МРТ (аксіальні зрізи), вузол позначено стрілками; ехограми (в,г, д, е).

Рак щитоподібної залози на ехограмах (мал.9, в, г, д, е) виявляється у вигляді одного або кількох вузлів неправильної форми, з нечіткими контурами, гіпоехогенної неоднорідної структури. На допплерограмах гіперваскуляризація пухлини з пери- та інтранодулярним кровоплином.

Радіонуклідна діагностика.

Показання: оцінка функціонального стану щитоподібної залози: нормальна (еутиреоз), підвищена (гіпертиреоз) і знижена (гіпотиреоз).

Протипоказання: вагітність, період лактації, дитячий вік, тяжкі захворювання печінки, нирок.