Майбутнє держави в інтелектуальній власності інтелігенції нового покоління

Кроки нашої держави до країн з розвиненими ринковими відносинами, або до країн, в яких рівень життя вищий, ніж в Україні, останнім часом активізувалися. За минулий рік 16-відсотковий приріст промислової продукції дає певну надію на те, що кількість заможних людей у нашій країні дедалі зростатиме. Проте середній заробіток за рік складає лише третину суми, необхідної для задоволення життєвих потреб людини в наших географічних широтах за даними ООН.

Один із можливих шляхів поліпшення добробуту людей є не лише залучення зарубіжних інвесторів і збільшення робочих місць за рахунок дешевої робочої сили, а й підвищення професійної компетентності молодих спеціалістів, накопичення національного інтелектуального потенціалу. Чим сприятливіші умови для студентського середовища в галузі науково-дослідної та дослідно-конструкторської діяльності, тим вища якість підготовки майбутніх спеціалістів.

Залучення молоді до технічної творчості на сьогодні – це своєрідне самоствердження молодих науковців, тому що дослідження проводяться практично без державного фінансування як у навчальних, так і наукових закладах. Завдяки різним олімпіадам серед студентської молоді відбувається накопичення інтелектуального потенціалу у сфері природничо-математичних наук. Однак за всієї необхідності – цього недостатньо, щоб перейти на високі наукомісткі технології провідних галузей господарювання.

Для того, щоб змінити ставлення молоді до технічної творчості, необхідно створити умови зацікавленості її та суспільства в технічних розробках. Передусім вирішити принаймні три аспекти проблеми. Перше, як зацікавити матеріально студентську молодь у технічній творчості? Друге, за які кошти реалізовувати власні свої розробки? А саме – виготовити дослідні установки, провести виробничі випробування, налагодити хоча б невелике серійне виробництво пристроїв, обладнання, розроблених молодими спеціалістами. Інакше ці розробки можуть залишитися під “студентською лавкою”. І третє – який пріоритет на роботі буде у молодих спеціалістів, які мають інтелектуальну власність у вигляді патентів на винаходи, свідоцтв на знаки для товарів і послуг, “ноу-хау” тощо.

Перші кроки з вирішення названої проблеми зроблено. У Вінницькому державному аграрному університеті (ВДАУ) створено фонд заохочення технічної творчості студентів і вони одержують винагороду, якщо в курсових чи дипломних проектах розробка захищена патентами України, або була хоча б зареєстрована заявка в Держпатенті.

Нижченаведене “Положення про фонди сприяння розвитку технічної творчості – фонди ІВаСиКів” (інтелектуальної власності студентських колективів) схвалене загальними зборами Української Федерації вчених та Президією Української академії аграрних наук.

Крім ВДАУ, фонди ІВаСиКів створюються при Вінницькій і Черкаській облдержадміністраціях, у Запорізькому державному технічному університеті, Національному технічному університеті України “КПІ”, Кам'янець-Подільській державній агротехнічній академії й інших навчальних закладах.

На жаль, такі дисципліни як основи наукознавства, історія науки й техніки є справою аматорською, тримаються лише на добрій волі, ентузіазмі окремих викладачів. Вони самовіддано прагнуть ввести ці знання до навчальних і методичних посібників. Це повною мірою стосується і дисциплін “Основи інтелектуальної власності”, “Конкурентоспроможність технологій і машин із врахуванням екологічної післядії”. Необхідно активніше розробляти й використовувати в навчальному процесі не лише закладів вищої освіти, а й коледжів, шкіл нові предмети та дисципліни, які сприяють підвищенню професійного рівня випускників, накопиченню інтелектуального потенціалу.

Вирішення другого аспекту названої проблеми пов'язане з пошуками коштів на реалізацію розробок. На тлі того, що державне фінансування наукових розробок за останнє десятиріччя значно зменшилося, не варто очікувати його зростання для підтримки технічної творчості молоді. Такі кошти можна знайти на регіональному рівні. Наприклад, передбачити окремим пунктом у бюджетах обласних, міських, районних, селищних рад.

Положення про фонди сприяння розвитку технічної творчості молоді – фонди ІВаСиКів (інтелектуальної власності студентських колективів) при Федерації вчених України, наукових і навчальних закладах, на виробництві

Мета: Виховання творчих фахівців нового покоління, здатних генерувати нові ідеї, проводити наукові дослідження за сучасною методологією, розробляти та впроваджувати у виробництво високі технології, машини й обладнання нового покоління, застосування яких забезпечить виробництво конкурентоспроможної продукції.

Завдання: Залучення молоді до проведення науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи в наукових навчальних закладах і на виробництві; технічної творчості, генерації нових до виховання в молоді зацікавленості в результатах творчої діяльності, об'єктами якої є ідеї, думки, образи, символи, що втілюються в певних матеріальних носіях і є інтелектуальною власністю; оформлення охоронних грамот на авторське право (твори науки та літератури) і патентне право на об'єкти промислової власності (патенти на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, свідоцтва на сорти рослин, породи тварин, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, “ноу-хау”).

Фонди ІВаСиКів створюються при Федерації вчених, академіях, наукових і навчальних закладах, у регіонах: “Інтелектуальний бізнес нової інтелігенції – над нації" з бюджетним і приватним фінансуванням. Названі фонди гарантують авторам інтелектуальної власності право на отримання винагороди за номінаціями:

а) за результатами виконання наукових технічних, курсових, дипломних та інших проектів;

б) за призове місце в галузевих конкурсах.

Порядок виплати винагород такий:

а) за результатами виконання наукою технічних, наукових, дипломних та інших проектів.

Після публічного захисту проекту на основі витягу з протоколу комісії із захисту копії охоронних грамот на авторське право; або промислову власність із фонду ІВаСиКів виділяється винагорода таких розмірів: при поданні зареєстрованої заявки Держпатент України виплачує кожному з авторів 50 грн; при позитивному рішенні на видачу охоронних грамот – 100 грн; при одержанні охоронних грамот – 150 грн. Керівник проекту отримує винагороду в сумі сорока відсотків від загальної суми одержаної винагороди авторами охоронних грамот;

б) за призове місце в галузевих конкурсах виплата винагороди проводиться після проведення підсумків конкурсів у розмірах, визначених названими конкурсами охоронних грамот на інтелектуальну власність із урахуванням економічного ефекту та обсягів упровадження.

У кожному з конкурсів (по навчальному закладу, області, місту, регіону, Україні) автори інтелектуальної власності мають право брати участь. Винагорода за призове місце кожному з авторів інтелектуальної власності виплачуєтся пропорційно його участі в її розробці.

На конкурс подаються охоронні грамоти, видані Інститутом інтелектуальної власності України не раніше останніх трьох років, або на які одержане позитивне рішення про видачу патенту.

Для того щоб наші дослідники не опинилися на задвірках прогресу, необхідна й законодавча підтримка, і добра воля регіональних керівників усіх рангів, і розуміння ними того, що знання про інтелектуальну власність, як і про інноваційну культуру, слід формувати в навчальних закладах.

Україна активно вступає в ринкові відносини з іншими країнами. Через це існує небезпека переорієнтації наукового потенціалу на задоволення потреб економіки інших країн. Участь регіонів (міст, районів, селищ), підприємств і приватних підприємців у створенні фондів із заохочення молоді в технічній творчості, у фінансуванні розробок, проведенні конкурсів технічної творчості зупинить тенденцію деградації наукового потенціалу.

Ефективний бізнес нової інтелігенції, здійснюваний завдяки продукції інтелектуальної власності, може стати одним із основних шляхів до процвітання України. Щоб його реалізувати, необхідно залучати до творчості молодь. Передусім – студентську. Тому інтелектуальна власність молоді – надія нації. Чом не складова національної ідеї?

Україна посідає одне із перших місць за кількістю академій як державних, так і на громадських засадах. Престижніші перші, ттому що їхня діяльність фінансується з бюджету. Одним із критеріїв оцінки їх роботи може бути наявність охоронних документів на інтелектуальну власність і вироблена валова продукція за високими технологіями, зокрема і в технопарках.

II