Розділ V. Спадкове право

Глава 21. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СПАДКУВАННЯ

Поняття та значення спадкування

Поняття спадкування. Смерть фізичної особи припиняє її право-здатність і відкриває спадщину. Людина перестає існувати фізично, алезначна кількість цивільних відносин, уяких вона була носієм прав та обов'язків, переходять до інших осіб. Такий перехід майна (спад­щини) померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) наь зивається спадкуванням.

Умови та порядок спадкування регламентуються низкою цивіль­но-правових норм, що у своїй сукупності складають окремий цивіль­но-правовий інститут - спадкове право.

Таким чином, спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок переходу майна, а також майнових прав та обов'язків померлого до інших осіб.

В ЦК з урахуванням суттєвих змін, що відбулися у суспільстві, спадкові відносини врегульовуються виходячи з забезпечення свобо­ди волі особи, відмови держави від зазіхань на її приватну власність, сприяння через закон зміцненню родинних стосунків. Відповідні від­носини регулюються у Книзі шостій ЦК, а також у нормативних ак­тах, які регламентують діяльність органів нотаріату.

Спадкове право надає можливість кожному громадянину розпоря­дитися своїм майном на випадок смерті, визначивши у заповіті його частку. Положення спадкового права спрямовані на захист особистих інтересів громадян. Водночас спадкове право всіляко захищає інтере­си членів сім'ї померлого (зокрема, неповнолітніх та непрацездатних осіб), чим сприяє зміцненню сім'ї.

Значення спадкування полягає у тому, що кожному члену су­спільства повинна бути гарантована можливість жити та працювати із свідомістю того, що після його смерті все надбане ним за життя (втілене у матеріальних благах і обтяжене боргами) перейде згідно його волі, а якщо він її не виявить, то згідно волі закону, до близьких йому людей. І тільки у випадках, прямо передбачених у законі, те, що належало спадкодавцеві за життя, у певній частині перейде до осіб, до яких сам спадкодавець не виявляв прихильності (так звані необ­хідні спадкоємці). Неухильне проведення цих положень забезпечує інтереси як самого спадкодавця та його спадкоємців, так і усіх третіх

осіб (боржників та кредиторів спадкодавця, фіскальних органів то­що), для яких смерть спадкодавця може потягнути ті чи інші правові наслідки.