Глава 17. Набуття та припинення права власності

§ 1. Поняття і види підстав набуття права власності

Правовідносини власності виникають, змінюються та припиняю­ться на підставі визначених юридичних фактів. Звичайною також є ідентичність підстав виникнення та припинення права власності у суб'єктів на одну і ту ж саму річ. Так, при виникненні права власності у однієї особи на певне майно, одночасно припиняється право влас­ності на те саме майно у іншої особи.

Підстави набуття права власності іменуються титулами влас­ності, і являють собою юридичні факти, на підставі яких виникає пра­во власності у конкретних осіб. Наприклад, підставами виникнення права власності можуть бути договори купівлі-продажу, міни, дару­вання, довічного утримання, заповіти, рішення суду.

Статтею 328 ЦК встановлюються наступні принципові засади на­буття права власності. По-перше, перелік підстав його виникнення є відкритим (невичерпним). Це означає, що право власності може на-буватися у будь-який спосіб, що не суперечить закону. Зокрема най­більш поширеною підставою набуття права власності, як і набуття цивільних прав взагалі, є правочини. Інші перелічені у главі 24 ЦК підстави набуття права власності деталізують вказане загальне пра­вило. По-друге, має місце презумпція законності набуття права влас­ності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття пра­ва власності встановлена рішенням суду.

Можна визначити наступні різновиди підстав набуття права власності