Показники цінової еластичності попиту на окремі лікарські засоби

Якщо попит можна назвати еластичним, продавцям треба замислитися про зниження ціни. Нижча ціна може забезпечити більший обсяг загального доходу. І такий підхід має сенс до тих пір, поки немає непропорційного росту витрат на виробництво і збут товару.

“ 3 – етап” – оцінка витрат на виробництво та реалізацію товарів. Попит, як правило, визначає максимальну ціну, яку фірма може запросити за свій товар, а мінімальна ціна визначається витратами фірми. Компанія намагається зазначити на товар таку ціну, щоб вона повністю покривала всі витрати по його виробництву, розподілу і збуту, включаючи справедливу норму прибутку за зусилля, що прикладалися, та ризик.

“4 – етап” – аналіз існуючого рівня цін на товари – аналоги, узгод-ження рівня цін на товари з аналогічними товарами фірм – конкурсантів, з наступним коригуванням ціни за техніко-економічними параметрами якості та іншими складовими конкурентоспроможності. Таке порівняння передбачає закупівлю товарів у конкурентів, використання ціни прейскурантів, опитування думки покупців і приведення ціни до єдиних умов і строку постачання, умови і валюту платежу або коригування ціни з урахуванням можливої реакції на неї конкурентів. Ігнорування або недостатнє врахування цієї обставини може призвести до поразки цінової політики фірми та її підприємницької діяльності.

Обґрунтування верхньої та нижньої межі цін, а також можливого діапазону меж зниження цін, наприклад, визначають політику цін на стадії насичення ринку товаром або виходу товару з ринку, у випадку відповідних дій конкурентів, зміни рівня попиту, кон’юнктури і т.п.

Однак, головний засіб до зниження цін – обґрунтування резервів скорочення витрат виробництва. Вважається ефективним ініціативне зниження цін у випадку недовантаження виробничих потужностей та загрози скорочення частки ринку при агресивній ціновій політиці конкуренції з боку інших фірм, бажання досягти домінуючого положення на ринку, затоварювання складів і таке інше.

“5 – етап” – обґрунтування цінової стратегії у розрізі певних товарних груп. Знижки підприємства використовують для того, щоб своєчасно і гнучко реагувати на більш низькі ціни конкурентів, для скорочення надто великих запасів, вивільнення від пошкодженої, дефектної продукції, ліквідації залишків товарів, залучення більшої кількості споживачів, стимулювання збуту, встановлення цін у межах товарного асортименту, що випускається, приймаючи до уваги різницю:

– у собівартості;

– в оцінках даних товарів споживачами;

– ціни конкурентів та інші фактори.

При великому розбігу цін між двома аналогічними товарами, споживач купує більш вдосконалений товар, а при несуттєвій ціновій різниці – більш дешевий.

Визначення цінових ліній, пов’язане з продажем товарів у діапазоні цін, де кожна ціна відбиває певний рівень якості визначених моделей одного й того ж виду товарів. Діапазон цін визначається як низький, середній та високий. Головне завдання продавця складається в тому, щоб виявити відчутну для споживача якісну різницю між товарами та їх моделями, яка могла б слугувати підставою для обґрунтування різниці у їхніх цінах. Ціни у верхньому діапазоні повинні бути достатньо розподілені, оскільки споживацький попит стає тут менш еластичним. З метою збереження чітких різниць між товарними групами необхідно підтримувати співвідношення цін при рості витрат виробництва.

В процесі визначення ціни на додаткові та допоміжні товари, а також цінового співвідношення всієї гами пов’язаних між собою товарних груп та їх модифікацій надається велике значення відбору товарів, які будуть супутніми і додатковими і ціни на які будуть встановлюватися окремо, а також товарів, якими будуть комплектуватися основні товари і ціни на які будуть входити в ціну основних товарів.