Стратегія профілактики і корекції адаптаційних порушень

Д.Б. Ельконін підкреслював, що процес розвитку є, у певному сен-

сі, незворотним, тут неможливі «рекламації» - не можна повернути дітей до школи для «дорозвитку». Тому так важливо помітити початко-ві форми відхилень від нормального розвитку дитини, щоб своєчасно внести необхідні корективи, допомогти їй у подоланні проблем.

Під час визначення завдань корекції необхідно виходити з розумін-ня тієї унікальної ролі, яку відіграє конкретний віковий період в посту-пальному розвитку особистості. Реалізація потенційних можливостей кожної вікової стадії є основною умовою профілактики відхилень або недоліків у розвитку дитини на подальших вікових етапах.

Л.С.Виготський вважав, що психолого-педагогічна корекція пови-нна здійснюватися як цілеспрямоване формування психічних ново-утворень, що складають сутнісну характеристику віку.

У педагогіці загальноприйнятою є теза про необхідність врахуван-

ня вікових особливостей дітей у процесі їх виховання і навчання. Проте з огляду на забезпечення повноцінного розвитку дитини це завдання треба розуміти дещо по-іншому: сприяти тому, щоб вікові особливості не просто враховувалися в педагогічному процесі, але й активно фор­мувалися, створюючи тим самим надійний фундамент для реалізації вікового потенціалу дитини. Специфіку корекції психічного розвитку якраз і визначає її активно формувальна функція, що передбачає вплив на генезис і становлення психічних новоутворень.

Якщо своєчасно не реалізуються вікові та індивідуальні можливості не створюються умови для формування вікових новоутворень, то на подальших вікових етапах виникає необхідність у корекційній або до­датковій розвивальній роботі. Саме несформованість у дошкільному віці необхідних психічних утворень, навчальних умінь і навичок, моти-ваційна або/та інтелектуальна неготовність дитини до навчання нерід­ко призводять до виникнення різних типів шкільної дезадаптації, труд-

нощіа і проблем у навчальній діяльності, спілкуванні, поведінці.

Отже, основною метою корекційної роботи є сприяння повноцінно­му психічному і особистісному розвитку дитини (інтелектуальному, емоційному, мотиваційному, поведінковому, вольовому, руховому) шляхом створення оптимальних психолого-педагогічних умов для реа­лізації творчого потенціалу кожної дитини. При цьому слід не дитину і підганяти, коректувати під ту або іншу освітню систему, а саму освітню систему спрямовувати на забезпечення умов для досягнення дитиною належного рівня розвитку.