Тема 4. Організація облікового процесу на підприємстві. План рахунків має тривалу історію розвитку, а його поява обумовлена виділенням різних видів

План рахунків має тривалу історію розвитку, а його поява обумовлена виділенням різних видів рахунків.

Спочатку кожен бухгалтер на своєму підприємстві самостійно формував план рахунків. Не випадково ще у XV cm. Л. Пачолі писав: "Рахунок - не більш як належний порядок, встановлений самим купцем, при вдалому застосуванні якого він отримує відомості про всі свої справи і про те, чи йдуть вони успішно чи ні

За складом рахунків розвиток відбувався від майнових (матеріальних, інвентарних) рахунків. Вони були основою будь-якого плану рахунків. Пізніше такі рахунки доповнено рахунками розрахунків. Наступним етапом було введення рахунків власних засобів і результатів діяльності. Останній етап - це поширення операційних рахунків, які отримали назву порядку та методу.

Першу спробу побудувати єдиний план рахунків на основі їх класифікації зроблено голландським науковцем А. де Граафом в 1693 р. Він виділяв дві групи рахунків: "живі", які включали особові рахунки власника (капіталу, резервів, прибутків і збитків тощо) і рахунки третіх осіб (дебіторів і кредиторів), та "мертві" (товари, кораблі, нерухомість, каса тощо).

Найповнішим був план рахунків, розроблений швейцарським автором І.Ф. Шером,
заснований на ідеї балансового групування. За І.В. Шером організація бухгалтерського
обліку і план рахунків, який застосовується, повинні забезпечити циркуляцію
інформаційних потоків. План рахунків, який випливає з балансу, складає основу
господарського управління: "Бухгалтерський облік є непідкупним суддею минулого,
необхідним супутником і керівником в теперішньому та надійним консультантом
стосовно майбутнього будь-якого підприємства'_______________________________________

Всі суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати типовий план рахунків або на його підставі розробляти робочий. У типовому Плані рахунків для підприємств передбачено близько 90 синтетичних рахунків (рахунки першого порядку). Субрахунки (рахунки другого порядку), передбачені Планом рахунків, застосовуються підприємствами залежно від потреб - для аналізу, контролю і складання звітності.

Підприємство не зобов'язано використовувати всі рахунки, наведені в Плані рахунків, а вибирає лише ті з них, які дійсно необхідні, формуючи, відповідно, робочий план рахунків.

Робочий план рахунків є одним з елементів облікової політики підприємства і затверджується керівником підприємства як додаток до Положення про облікову політику.

Розробка робочого плану рахунків повинна забезпечити таку організацію бухгалтерського обліку, щоб облікові регістри велися систематизованим способом і забезпечувалося складання бухгалтерської звітності.

³ Пачоли Л. Трактат о счетах и записях. - М: "Статистика", 1974. - 160 с.

⁴ Соколов В.Я. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. пособие для вузов. - М.:
Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 638 с. - С. 182.

А2 125