Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Спростування 4 страница



В логіці тотожність виражається так: „p º g ” тоді і тільки тоді, коли p має усі властивості, які притаманні g, а g має усі властивості, які притаманні p.

Топіка ” – логічний трактат Арістотеля, в якому розглядається теорія суперечки (полеміки).

Традиційна логіка – перший етап в розвитку формальної логіки, який розпочався в 4 віці до н.е. і завершився вкінці 19 – го - початку 20 ст., коли сформувалась сучасна математична (символічна) логіка.

Традукція (від лат. traductio – переміщення) – умовивід, в якому засновки і висновок є судженнями однакової загальності.

Наприклад:

Шість більше п'яти.

П'ять більше трьох.

 
 


Три більше шести.

Умовивід – форма мислення, за допомогою якої з одних суджень (засновків) одержуються нові судження - висновки. Наприклад:

Усі люди - смертні.

Сократ – людина.

 
 


Отже, Сократ – смертний.

Умовивід із суджень з відношеннями – умовиводи, в яких засновки і висновок є судженнями з відношеннями рівності, нерівності, причини і наслідку, положення в просторі, по часовій послідовності, по родинним ознакам тощо. Прикладами таких умовиводів є:

1) А більше В 2) А = В

В більше С В = С

А більше С А = С

3) Львів далі на захід аніж Київ. 4) Іван – брат Петра.

Київ далі на захід аніж Чернігів. Петро – брат Степана

       
   


Львів далі на захід аніж Чернігів. Іван – брат Степана.

Умовне судження – складне судження, яке складається з простих суджень з'єднаних сполучником „якщо..., то...”. Наприклад, „Якщо людина порядна, то вона й веде себе з гідністю”. Схема умовного судження: „Якщо А, то В ”.

Умовно-категоричний умовивід – умовивід, в якому більший засновок є умовним судженням, а менший засновок - категоричним судженням(див.).

Уявлення – чуттєво-наглядний образ предметів і явищ. З допомогою уявлення людина здатна створити образ предмета, який сприймався раніше.

Фабула (від лат. fabula – чутка, сюжет, історія) – послідовний розвиток подій, пригод, які зображуються в певному творі.

Факт (від лат. factum – зроблене, те, що здійснене) – подія, предмет, явище, які існують реально. Факти виражаються з допомогою фактофіксуючих суджень. Наприклад, коли Ломоносов досліджував сонячне затьмарення Венери, то дійшов до висновку, що на Венері є атмосфера. Цей факт він виразив фактофіксуючим судженням: „На Венері є атмосфера”.

Фальсифікація (від лат. falsus – хибний, facio – роблю) - доведення хибності теорії або гіпотези на основі їх емпіричної перевірки. Фальсифікація може здійснюватися з допомогою умовно-категоричного умовиводу (модусу толленса). Із теорії, яка перевіряється, дедукується деяке емпіричне судження А. Це має такий вигляд: T - А. Потім у науковому експерименті з'ясовується, що судження А хибне, а істинним є судження не – А. Із Т - А і не – А витікає не – Т, тобто хибність теорії Т.

Фігура силогізму – форма силогізму, яка визначається розташуванням середнього терміна(див. с.).

Форма (від. лат. forma – вид, образ) – внутрішня структура, будова, спосіб взаємозв’язку елементів предмета. В логіці форма мислення, яка виражає структуру окремих думок (див. Поняття, Судження, Умовивід).

Формалізація (від лат. forma – вид, образ) – відображення дійсності в точних поняттях і судженнях. В такому відображенні використовується формалізована (штучна) мова, аксіоматико-дедуктивний метод. Формалізована теорія відволікається від змістовного сенсу вихідних понять, в ній використовуються правила логічного висновку теорем із аксіом.

Формальна логіка, див. Логіка.

Форми мислення – в традиційній логіці формами мислення є поняття, судження і умовивід.

Функція (від лат. functio – здійснення, виконання) - відповідність між змінними величинами x і y, в результаті якої кожному значенню величини x (незалежній змінній, аргументу) відповідає одне єдине значення y (залежна змінна). Ця відповідність записується так: y = f(x).

Цифра – знак для позначення числа.

Частка – невелика частина цілого.

Часткове судження – судження, в якому дещо стверджується або заперечується відносно деякої кількості предметів певного класу. Наприклад, „Деякі хімічні елементи мають вільні електрони”.

Частковозаперечуване судження – судження, яке є частковим по кількості і заперечуваним по якості. Наприклад, „Деякі люди не вірять у краще майбутнє”.

Частковостверджувальне судження - судження часткове по кількості і стверджувальне по якості. Наприклад, „Деякі люди вірять у краще майбутнє”.

Число (від лат. numerus) – поняття математики, з допомогою якого позначається деяка кількість предметів, дається ї кількісна характеристика.

Чуттєва ступінь пізнання – відображення дійсності з допомогою відчуттів, сприйняттів, уявлень

Т Е С Т И

Питання № 1.

Яке визначення логіки буде вірним?

1) Логіка – філософська наука;

2) Логіка – наука про мислення;

3) Логіка – філософська наука, яка вивчає закони та форми людського мислення;

4) Логіка – наука, яка сприяє підвищенню культури мислення людини.

Питання № 2.

Яке відношення між поняттями: „злочинець”, „повнолітній”, „шахрай”?

1)підпорядкування;

2) перехрещення;

3) суперечності;

4) перехрещення та підпорядкування.

Питання № 3.

Яке відношення міх поняттями: „законний”, „незаконний”.

1) перехрещення;

2) суперечності;

3) протилежності;

4) координації.

Питання № 4.

Поняття „закон”:

1) пусте;

2) абстрактне;

3) нереєстроване;

4) негативне.

Питання № 5.

Поняття „крадіжка”:

1) позитивне”;

2) негативне;

3) відносне;

4) реєстроване.

Питання № 6.

Поняття „інфляція”:

1) конкретне;

2) негативне;

3) абстрактне;

4) пусте.

Питання № 7.

В наведених прикладах знайдіть вірне обмеження поняття „слідчий”:

1)слідчий – прокурор району;

2)слідчий – прокурор області;

3) слідчий – юрист;

4) слідчий – старший слідчий.

Питання № 8.

В наведених прикладах знайдіть вірне узагальнення поняття „крадіжка”:

1) крадіжка – розбій;

2) крадіжка – злочин;

3) крадіжка – пограбунок;

4) крадіжка – крадіжка грошей.

Питання № 9.

Яке узагальнення форми мислення “поняття” буде вірним?

1) поняття – судження;

2) поняття – умовивід;

3) поняття – форма мислення.

4) поняття – абстрактне поняття.

Питання № 10.

Яке обмеження поняття „форма мислення” буде вірним?

1) форма мислення – закон;

2) форма мислення - форма;

3) форма мислення – мислення;

4) форма мислення – судження.

Питання № 11.

Яке узагальнення поняття „науковий прогрес” буде вірним?

1) науковий прогрес – регрес;

2) науковий прогрес - розвиток;

3) науковий прогрес – духовний прогрес;

4) науковий прогрес – прогрес.

Питання № 12.

Який вид визначення у наведеному прикладі?

„Позивач – особа, котра звертається до суду за захистом суперечного права шляхом пред'явлення позову”.

1) генетичне;

2) через рід і видову відмінність;

3) остенсивне;

4) номінальне.

Питання № 13.

Який вид визначення у наведеному прикладі?

„Образа – це навмисне приниження честі і гідності особи, виражене у непристойній формі”.

1) через рід і видову відмінність;

2) генетичне;

3) номінальне;

4) характеристика.

Питання № 14.

Яка помилка у визначенні: „Логіка – це філософська наука”:

1) визначення містить у србі коло;

2) визначення не чітке;

3) у визначенні дефінієндум менше дефінієнса;

4) у визначенні дефінієндум більше дефінієнса.

Питання № 15.

Яка помилка у визначенні: „Студент – людина, яка навчається”?

1) надто широке;

2) надто вузьке;

3) містить у собі коло;

4) визначення неоднозначне.

Питання № 16.

Який вид поділу поняття у наведеному прикладі: „Дії людей бувають передбачливими і непередбачливими”?

1) ділення через рід і видову відмінність;

2) ділення по певній основі;

3) дихотомічне ділення;

4) послідовне ділення.

Питання № 17.

Яка помилка у поділі поняття у наведеному прикладі: „Злочини бувають навмисними та посадовими”?

1) поділ не співмірний;

2) члени поділу не виключають один одного;

3) поділ здійснений не на одній і тій же основі;

4) основа поділу недостатня.

Питання № 18.

Чому поділ поняття у наведеному прикладі є невірним: „Рік ділиться на 12 місяців”:

1) ділення непослідовне;

2) ділення неповне;

3) це не ділення поняття, а ділення цілого на частини;

4) ділення не на одній і тій же підставі.

Питання №19.

В яких із наведених прикладів здійснюється поділ поняття:

1) за характером походження юридичні факти поділяються на конкретні і абстрактні;

2) квадрат ділиться на чотири кути;

3) людина – розумна істота;

4) війни бувають справедливими і несправедливими.

Питання №20.

Яка помилка у поділі поняття: „Поняття бувають абстрактними і конкретними, позитивними і негативними, пустими і непустими”

1) поділ не є співмірний;

2) поділ здійснюється не за однією і тією ж основою.

3) поділ не є послідовним;

4) поділ є безперервний.

Питання № 21.

Яка відповідь вірна? Поняття „кримінальний”

1) абстрактне;

2) конкретне;

3) пусте;

4) негативне.

Питання № 22.

Яке визначення поняття „форма мислення” є вірним?

1) це структура судження;

2) це структура умовиводу;

3) це структура поняття;

4) спосіб зв'язку елементів мислення.

Питання № 23.

Яке визначення „поняття” як форми мислення є вірним?

1) поняття – це думка про предмет;

2) поняття – форма мислення, в якій у безпосередній єдності відображаються істотні, найбільш загальні ознаки предметів чи явищ;

3) поняття – це форма мислення, в якій відображаються найбільш загальні закони розвитку природи і суспільства;

4) поняття – це форма мислення, в якій відображаються різні предмети і явища.

Питання № 24.

Яке відношення між поняттями: „спортсмен”, „економіст”, „жінка”, „людина”?

1) протилежності і підпорядкування;

2) перехрещення і підпорядкування;

3) координації і перехрещення;

4) протиріччя і підпорядкування.

Питання № 25.

Яке відношення між поняттями: „юрист”, „адвокат”, „прокурор”?

1) перехрещення;

2) підпорядкування;

3) протилежності

4) супідрядності.

Питання № 26.

Яке відношення між поняттями: „грамотний”, „неграмотний”?

1) сумісності;

2) підпорядкування;

3) суперечності;

4)супідрядності.

Питання № 27.

Яке відношення між поняттями „революціонер”, „контрреволюціонер”?

1) перехрещення;

2) контрарності;

3) контрадікторності;

4) підпорядкування.

Питання № 28.

Яке відношення між поняттями: „менеджер”, „менеджер Петренко”?

1) підпорядкування;

2) перехрещення;

3) супідрядності;

4) протилежності.

Питання № 29.

Засновником науки логіки є:

1) Платон;

2) Лейбніц;

3) Бекон;

4) Арістотель.

Питання № 30.

Яке відношення між поняттями „прогрес”, „регрес”, „розвиток”?

1) супідрядності;

2) підпорядкування;

3) перехрещення;

4) протилежності і підпорядкування.

Питання № 31.

Яке відношення між поняттями: „злочин”, „крадіжка”, „пограбування”, „шахрайство”?

1) підпорядкування;

2) супідрядності;

3) перехрещення;

4) суперечності.

Питання № 32.

Обсягом поняття є:

1) усі властивості поняття, які в ньому мисляться;

2) усі риси предметів і явищ;

3) суттєві риси предметів;

4) усі предмети, які мисляться в понятті.

Питання № 33.

Змістом поняття є:

1) усі предмети, які мисляться в понятті;

2) усі ознаки, які мисляться в понятті;

3) усі ознаки, які належать предмету;

4) усі предмети і ознаки, які мисляться в понятті.

Питання № 34.

Якщо збільшується зміст поняття, то:

1) збільшується і його обсяг;

2) обсяг не зменшується;

3) обсяг поняття зменшується;

4) інколи зменшується, а інколи збільшується.

Питання № 35.

Яке поняття є терміном?

1) кожне поняття;

2) одиничне поняття;

3) поняття, зміст якого чітко визначений;

4) загальне поняття.

Питання № 36.

Вираз „Г.С.Сковорода – видатний український філософ” є:

1) поняттям;

2) умовиводом;

3) судженням;

4) терміном.

Питання № 37.

Вираз „столиця України” є:

1) поняттям;

2) судженням;

3) умовиводом;

4) абстрактним поняттям.

Питання № 38.

Вираз засновник науки логіки є:

1) судженням;

2) збиральним поняттям;

3) абстрактним поняттям;

4) конкретним поняттям.

Питання № 39.

У якому відношенні знаходяться поняття: „автор Кобзаря” і „ великий український поет Т.Г.Шевченко;

1) тотожності;

2) співпідпорядкування;

3) підпорядкування;

4) перехрещення.

Питання № 40.

Вираз „ Київ – столиця України є:

1) поняттям;

2) одиничним поняттям;

3) умовиводом;

4) судженням.

Питання № 41.

Поняття „продуктивність праці” є:

1) абстрактне;

2) конкретне;

3) пусте;

4) одиничне.

Питання № 42.

Поняття „повзуча інфляція” є:

1) конкретне;

2) абстрактне;

3) одиничне;

4) реєстроване.

Питання № 43.

Поняття „повзуча інфляція» є:

1) абстрактне;

2) конкретне;

3) одиничне;

4) негативне.

Питання № 44.

Поняття „гіперінфляція” є:

1) позитивне;

2) негативне;

3) одиничне;

4) пусте.

Питання № 45.

У якому відношенні знаходяться поняття „інфляція”, „гіперінфляція”, „повзуча інфляція”?

1) супідрядності;

2) підпорядкування;

3) несумісності;

4) перехрещення.

Питання № 46.

Поняття „добро” є:

1) відносне, конкретне, позитивне;

2) позитивне, абстрактне;

3) позитивне, абстрактне, пусте;

4) реєстроване, безвідносне, одиничне.

Питання № 47.

Поняття „конкурентноздатний” є:

1) відносне;

2) конкретне;

3) реєстроване;

4) абстрактне.

Питання № 48.

Поняття „споживча вартість” є:

1) реєстроване і одиничне;

2) пусте і абстрактне;

3) негативне і абстрактне;

4) конкретне і позитивне.

Питання № 49.

Поняття „злочинець” і „злочинність” є:

1) порівнюваними;

2) сумісними;

3) несумісними;

4) непорівнюваними.

Питання № 50.

Поняття „засіб виробництва; і „феодалізм” є:

1) непорівнюваними;

2) порівнюваними;

3) сумісними;

4) несумісними.

Питання № 51.

У наведених прикладах знайдіть логічну операцію обмеження поняття „газета”

1)газета – періодичне видання;

2) газета – газета „Вісник”;

3) газета – орган друку;

4) газета – журнал.

Питання № 52.

У наведених прикладах знайдіть логічну операцію обмеження поняття „засіб виробництва”:

1) засіб виробництва – продуктивні сили суспільства;

2) засіб виробництва - виробничі відносини;

3) засіб виробництва - капіталістичний засіб виробництва;

4) засіб виробництва – виробництво.

Питання № 53.

У наведених прикладах знайдіть логічну операцію узагальнення поняття:

1) гіпотеза – теорія;

2) гіпотеза – версія;

3) гіпотеза – ідея;

4) гіпотеза – форма наукового пізнання.

Питання № 54.

Які визначення понять бувають?

1) абстрактні;

2) конкретні;

3) реальні;

4) нереальні.

Питання № 55.

Визначення понять бувають:

1) абстрактними;

2) конкретними;

3) нереальними;

4) номінальними.

Питання № 56.

Визначення понять бувають:

1) генетичними;

2) конкретними;

3) реєстрованими;

4) абстрактними.

Питання № 57.

В наведених судженнях знайдіть категоричне судження:

1) матерія існує;

2) усі договори є угоди;

3) кожен злочин повинен бути розкритий;

4) ця людина або адвокат або суддя.

Питання № 58.

У наведених судженнях знайдіть судження існування:

1) деякі висловлювання мають значення істинності;

2) усі юристи вивчають логіку;

3) деякі підприємства не є рентабельними;

4) диму без вогню не буває.

Питання № 59.

У наведених судженнях знайдіть судження з відношенням:

1) тертя – джерело тепла;

2) людина – розумна істота;

3) електрон – негативно заряджена елементарна частка;

4) усяка істина є конкретною.

Питання № 60.

Судження „Іван брат Петра” є:

1) судження існування;

2) судження категоричне;

3) судження з відношенням;

4) судження загальне.

Питання № 61.

Скільки термінів має просте судження?

1) два;

2) один;

3) чотири;

4) три.

Питання № 62.

Судження „Закон є нормативний акт” є:

1) складне;

2) конкретне;

3) абстрактне;

4) загальне.

Питання № 63.

У наведених судженнях знайдіть загально-стверджувальне судження:

1) деякі юристи – адвокати;

2) більшість студентів у групі навчається добре;

3) деякі гриби з'являються уже навесні;

4) Арістотель – засновник науки логіки.

Питання № 64.

У наведених судженнях знайдіть частково-стверджувальне судження:

1) усі договори є угоди;

2) Лондон – столиця Англії;

3) деякі ссавці живуть у воді;

4) усі метали – електропровідні.

Питання № 65.

Судження “якщо А, то В ” є:

1) кон'юнктивне;

2) диз’юнктивне;

3) імплікативне;

4) еквівалентне.

Питання № 66.

Судження „Київ столиця України і місто, яке лежить на Дніпрі” є:

1) імплікативне;

2) кон'юнктивне;

3) еквівалентне;

4) диз'юнктивне.

Питання № 67.

Судження „ А тоді і тільки тоді, коли В ” є:

1) еквівалентним;

2) кон'юнктивнтм;

3) диз’юнктивним;

4) імплікативним.

Питання № 68.

У наведених судженнях знайдіть кон’юнктивне судження:

1) „ А і В ”;

2) „Якщо А, то В ”;

3) „ А тоді і тільки тоді, коли В ”;

4) „ А або В ”.

Питання № 69.

У наведених судженнях знайдіть модальне судження:

1) Усі математики добре рахують;

2) Тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих тіл;

3) Деякі птиці відлітають у теплі краї;

4) Усі люди прагнуть до щастя.

Питання № 70.

Скільки термінів повинно бути у простому судженні?

1) два;

2) один;

3) чотири;

5) три,

Питання № 71.

У загальностверджувальному судженні суб'єкт:

1) нерозподілений;

2) завжди розподілений;

3) інколи розподілений, а інколи нерозподілений;

4) завжди нерозподілений.

Питання № 72.

У загальнозаперечуваному судженні суб'єкт і предикат:

1) нерозподілені;

2) завжди розподілені;

3) суб'єкт розподілений, а предикат нерозподілений;

4) предикат розподілений, суб'єкт нерозподілений.

Питання № 73.

У частковостверджувальному судженні суб’єкт і предикат:

1) завжди розподілені;

2) завжди нерозподілені;

3) суб'єкт розподілений, а предикат нерозподілений;

4) суб'єкт нерозподілений, а предикат може бути розподілений, а може бути нерозподілений.

Питання № 74.

У загальностверджувальному судженні предикат:

1) завжди нерозподілений;

2) завжди розподілений;

3) може бути нерозподілений, а може бути розподілений;

4) розподілений, якщо розподілений суб'єкт.

Питання № 75.

У частковозаперечуваному судженні суб'єкт і предикат:

1) нерозподілені;

2) розподілені;

3) суб'єкт розподілений, а предикат;

4) суб'єкт нерозподілений, а предикат розподілений.

Питання № 76.

Між якими судженнями є відношення протилежності (контрарності)?

1) А – І;

2) А – Е;

3) І – О;

4) О – Е.

Питання № 77.

Між якими судженнями є відношення суперечності (контрадікторності)?

1) А – О;

2) А- Е;

3) І – Е;

4) Е – А.

Питання № 78.

Між якими судженнями є відношення підпорядкування?

1) А – О;

2) І – О;

3) А – І;

4) А – Е.

Питання № 79.

Між якими судженнями є відношення субконтрарності?

1) І – О;

2) Е – І;

3) І – О;

4) О - А.

Питання № 80.

Контрадікторні судження можуть бути:

1) обидва істинними;

2) обидва хибними;

3) інколи істинними, а інколи хибними;

4) одне повинно бути обов'язково істинним, а інше хибним.

Питання № 81.

Контрарні (протилежні) судження можуть бути:

1) обидва істинними;

2) обидва хибними;

3) інколи істинними, а інколи хибними;

4) не істинними і не хибними.

Питання № 82.

Між якими судженнями є відношення субконтрарності?

1) А – Е;

2) Е – О;

3) А – І;

4) І – О.

Питання № 83.

Між якими судженнями є відношення підпорядкування?

1) А – І;

2) А – О;

3) А – Е;

4) Е – І.

Питання № 84.

Між якими судженнями є відношення протиріччя?

1) І – О;

2) О – А;

3) А – І;

4) Е – О.

Питання № 85.

В якому із суджень має відношення протилежності?

1) Е – І;

2) І – О;

3) А – Е;

4) О – Е.

Питання № 86.

В наведених судженнях знайдіть загально-заперечуване судження:

1)Місяць не має атмосфери;

2) деякі злочинці є малолітками;

3) будь-який злочин є діянням суспільно небезпечним;

4) деякі студенти нашої групи не приймали участі у змаганнях.

Питання № 87.

Визначення понять бувають:

1) абстрактними;

2) реєстрованими;

3) відносними;

4) генетичними.

Питання № 88.

Визначення понять бувають:

1) абстрактними;

2) конкретними;

3) через рід і видову відмінність;

4) нереєстрованими.

Питання № 89.

Визначення поняття повинно бути:

1) одиничним;

2) загальним;

3) абстрактним;

4) співрозмірним.

Питання № 90.

Визначення поняття не повинно бути:

1) негативним;

2) нескінченним;

3) номінальним;

4) реальним.

Питання № 91.

Визначення поняття повинно бути:

1) відповідним;

2) повним;

3) складним;

4) чітким.

Питання № 92.

Тавтологія це:

1) занадто широке визначення;

2) визначення, в якому визначальне поняття лише повторює визначуване;

3) негативне визначення;

4) позитивне визначення.

Питання № 93.

Характеристика це:

1) просте речення;

2) складне речення;

3) перелік найважливіших ознак предмета;

4) демонстрація предмета.

Питання № 94.

Надто широке визначення:

1) визначення, яке має характер кола;

2) визначення, в якому обсяг визначаючого менший від обсягу визначуваного поняття;

3) визначення, в якому обсяг визначаючого більший від обсягу визначуваного поняття;

4) визначення, яке є співмірним.

Питання № 95.

Опис це:

1) класифікація предметів;

2) ідентифікація предметів;

3) перелік предметів;

4) перелік якихось особливих зовнішніх ознак, на основі яких описує мий предмет відрізняють від інших предметів.

Питання № 96.

Поділ поняття це:

1) порівняння понять;

2) характеристика предметів, що входять в обсяг поняття;

3) розкриття обсягу родового поняття через перелік його видів;

4) визначення змісту поняття.

Питання № 97.

Поділюване поняття це:

1) поняття, яке визначається;

2) поняття, обсяг якого ділиться;

3) поняття, яке протиставляється іншому поняттю;

4) поняття, яке визначається через рід і видову відмінність.

Питання № 98.

Основа поділу поняття це:





Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 777 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.094 с)...