 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Спростування 4 страница
|
|
В логіці тотожність виражається так: „p º g ” тоді і тільки тоді, коли p має усі властивості, які притаманні g, а g має усі властивості, які притаманні p.
„ Топіка ” – логічний трактат Арістотеля, в якому розглядається теорія суперечки (полеміки).
Традиційна логіка – перший етап в розвитку формальної логіки, який розпочався в 4 віці до н.е. і завершився вкінці 19 – го - початку 20 ст., коли сформувалась сучасна математична (символічна) логіка.
Традукція (від лат. traductio – переміщення) – умовивід, в якому засновки і висновок є судженнями однакової загальності.
Наприклад:
Шість більше п'яти.
П'ять більше трьох.
 |
Три більше шести.
Умовивід – форма мислення, за допомогою якої з одних суджень (засновків) одержуються нові судження - висновки. Наприклад:
Усі люди - смертні.
Сократ – людина.
 |
Отже, Сократ – смертний.
Умовивід із суджень з відношеннями – умовиводи, в яких засновки і висновок є судженнями з відношеннями рівності, нерівності, причини і наслідку, положення в просторі, по часовій послідовності, по родинним ознакам тощо. Прикладами таких умовиводів є:
1) А більше В 2) А = В
В більше С В = С
А більше С А = С
3) Львів далі на захід аніж Київ. 4) Іван – брат Петра.
Київ далі на захід аніж Чернігів. Петро – брат Степана
 |  |
Львів далі на захід аніж Чернігів. Іван – брат Степана.
Умовне судження – складне судження, яке складається з простих суджень з'єднаних сполучником „якщо..., то...”. Наприклад, „Якщо людина порядна, то вона й веде себе з гідністю”. Схема умовного судження: „Якщо А, то В ”.
Умовно-категоричний умовивід – умовивід, в якому більший засновок є умовним судженням, а менший засновок - категоричним судженням(див.).
Уявлення – чуттєво-наглядний образ предметів і явищ. З допомогою уявлення людина здатна створити образ предмета, який сприймався раніше.
Фабула (від лат. fabula – чутка, сюжет, історія) – послідовний розвиток подій, пригод, які зображуються в певному творі.
Факт (від лат. factum – зроблене, те, що здійснене) – подія, предмет, явище, які існують реально. Факти виражаються з допомогою фактофіксуючих суджень. Наприклад, коли Ломоносов досліджував сонячне затьмарення Венери, то дійшов до висновку, що на Венері є атмосфера. Цей факт він виразив фактофіксуючим судженням: „На Венері є атмосфера”.
Фальсифікація (від лат. falsus – хибний, facio – роблю) - доведення хибності теорії або гіпотези на основі їх емпіричної перевірки. Фальсифікація може здійснюватися з допомогою умовно-категоричного умовиводу (модусу толленса). Із теорії, яка перевіряється, дедукується деяке емпіричне судження А. Це має такий вигляд: T - А. Потім у науковому експерименті з'ясовується, що судження А хибне, а істинним є судження не – А. Із Т - А і не – А витікає не – Т, тобто хибність теорії Т.
Фігура силогізму – форма силогізму, яка визначається розташуванням середнього терміна(див. с.).
Форма (від. лат. forma – вид, образ) – внутрішня структура, будова, спосіб взаємозв’язку елементів предмета. В логіці форма мислення, яка виражає структуру окремих думок (див. Поняття, Судження, Умовивід).
Формалізація (від лат. forma – вид, образ) – відображення дійсності в точних поняттях і судженнях. В такому відображенні використовується формалізована (штучна) мова, аксіоматико-дедуктивний метод. Формалізована теорія відволікається від змістовного сенсу вихідних понять, в ній використовуються правила логічного висновку теорем із аксіом.
Формальна логіка, див. Логіка.
Форми мислення – в традиційній логіці формами мислення є поняття, судження і умовивід.
Функція (від лат. functio – здійснення, виконання) - відповідність між змінними величинами x і y, в результаті якої кожному значенню величини x (незалежній змінній, аргументу) відповідає одне єдине значення y (залежна змінна). Ця відповідність записується так: y = f(x).
Цифра – знак для позначення числа.
Частка – невелика частина цілого.
Часткове судження – судження, в якому дещо стверджується або заперечується відносно деякої кількості предметів певного класу. Наприклад, „Деякі хімічні елементи мають вільні електрони”.
Частковозаперечуване судження – судження, яке є частковим по кількості і заперечуваним по якості. Наприклад, „Деякі люди не вірять у краще майбутнє”.
Частковостверджувальне судження - судження часткове по кількості і стверджувальне по якості. Наприклад, „Деякі люди вірять у краще майбутнє”.
Число (від лат. numerus) – поняття математики, з допомогою якого позначається деяка кількість предметів, дається ї кількісна характеристика.
Чуттєва ступінь пізнання – відображення дійсності з допомогою відчуттів, сприйняттів, уявлень
Т Е С Т И
Питання № 1.
Яке визначення логіки буде вірним?
1) Логіка – філософська наука;
2) Логіка – наука про мислення;
3) Логіка – філософська наука, яка вивчає закони та форми людського мислення;
4) Логіка – наука, яка сприяє підвищенню культури мислення людини.
Питання № 2.
Яке відношення між поняттями: „злочинець”, „повнолітній”, „шахрай”?
1)підпорядкування;
2) перехрещення;
3) суперечності;
4) перехрещення та підпорядкування.
Питання № 3.
Яке відношення міх поняттями: „законний”, „незаконний”.
1) перехрещення;
2) суперечності;
3) протилежності;
4) координації.
Питання № 4.
Поняття „закон”:
1) пусте;
2) абстрактне;
3) нереєстроване;
4) негативне.
Питання № 5.
Поняття „крадіжка”:
1) позитивне”;
2) негативне;
3) відносне;
4) реєстроване.
Питання № 6.
Поняття „інфляція”:
1) конкретне;
2) негативне;
3) абстрактне;
4) пусте.
Питання № 7.
В наведених прикладах знайдіть вірне обмеження поняття „слідчий”:
1)слідчий – прокурор району;
2)слідчий – прокурор області;
3) слідчий – юрист;
4) слідчий – старший слідчий.
Питання № 8.
В наведених прикладах знайдіть вірне узагальнення поняття „крадіжка”:
1) крадіжка – розбій;
2) крадіжка – злочин;
3) крадіжка – пограбунок;
4) крадіжка – крадіжка грошей.
Питання № 9.
Яке узагальнення форми мислення “поняття” буде вірним?
1) поняття – судження;
2) поняття – умовивід;
3) поняття – форма мислення.
4) поняття – абстрактне поняття.
Питання № 10.
Яке обмеження поняття „форма мислення” буде вірним?
1) форма мислення – закон;
2) форма мислення - форма;
3) форма мислення – мислення;
4) форма мислення – судження.
Питання № 11.
Яке узагальнення поняття „науковий прогрес” буде вірним?
1) науковий прогрес – регрес;
2) науковий прогрес - розвиток;
3) науковий прогрес – духовний прогрес;
4) науковий прогрес – прогрес.
Питання № 12.
Який вид визначення у наведеному прикладі?
„Позивач – особа, котра звертається до суду за захистом суперечного права шляхом пред'явлення позову”.
1) генетичне;
2) через рід і видову відмінність;
3) остенсивне;
4) номінальне.
Питання № 13.
Який вид визначення у наведеному прикладі?
„Образа – це навмисне приниження честі і гідності особи, виражене у непристойній формі”.
1) через рід і видову відмінність;
2) генетичне;
3) номінальне;
4) характеристика.
Питання № 14.
Яка помилка у визначенні: „Логіка – це філософська наука”:
1) визначення містить у србі коло;
2) визначення не чітке;
3) у визначенні дефінієндум менше дефінієнса;
4) у визначенні дефінієндум більше дефінієнса.
Питання № 15.
Яка помилка у визначенні: „Студент – людина, яка навчається”?
1) надто широке;
2) надто вузьке;
3) містить у собі коло;
4) визначення неоднозначне.
Питання № 16.
Який вид поділу поняття у наведеному прикладі: „Дії людей бувають передбачливими і непередбачливими”?
1) ділення через рід і видову відмінність;
2) ділення по певній основі;
3) дихотомічне ділення;
4) послідовне ділення.
Питання № 17.
Яка помилка у поділі поняття у наведеному прикладі: „Злочини бувають навмисними та посадовими”?
1) поділ не співмірний;
2) члени поділу не виключають один одного;
3) поділ здійснений не на одній і тій же основі;
4) основа поділу недостатня.
Питання № 18.
Чому поділ поняття у наведеному прикладі є невірним: „Рік ділиться на 12 місяців”:
1) ділення непослідовне;
2) ділення неповне;
3) це не ділення поняття, а ділення цілого на частини;
4) ділення не на одній і тій же підставі.
Питання №19.
В яких із наведених прикладів здійснюється поділ поняття:
1) за характером походження юридичні факти поділяються на конкретні і абстрактні;
2) квадрат ділиться на чотири кути;
3) людина – розумна істота;
4) війни бувають справедливими і несправедливими.
Питання №20.
Яка помилка у поділі поняття: „Поняття бувають абстрактними і конкретними, позитивними і негативними, пустими і непустими”
1) поділ не є співмірний;
2) поділ здійснюється не за однією і тією ж основою.
3) поділ не є послідовним;
4) поділ є безперервний.
Питання № 21.
Яка відповідь вірна? Поняття „кримінальний”
1) абстрактне;
2) конкретне;
3) пусте;
4) негативне.
Питання № 22.
Яке визначення поняття „форма мислення” є вірним?
1) це структура судження;
2) це структура умовиводу;
3) це структура поняття;
4) спосіб зв'язку елементів мислення.
Питання № 23.
Яке визначення „поняття” як форми мислення є вірним?
1) поняття – це думка про предмет;
2) поняття – форма мислення, в якій у безпосередній єдності відображаються істотні, найбільш загальні ознаки предметів чи явищ;
3) поняття – це форма мислення, в якій відображаються найбільш загальні закони розвитку природи і суспільства;
4) поняття – це форма мислення, в якій відображаються різні предмети і явища.
Питання № 24.
Яке відношення між поняттями: „спортсмен”, „економіст”, „жінка”, „людина”?
1) протилежності і підпорядкування;
2) перехрещення і підпорядкування;
3) координації і перехрещення;
4) протиріччя і підпорядкування.
Питання № 25.
Яке відношення між поняттями: „юрист”, „адвокат”, „прокурор”?
1) перехрещення;
2) підпорядкування;
3) протилежності
4) супідрядності.
Питання № 26.
Яке відношення між поняттями: „грамотний”, „неграмотний”?
1) сумісності;
2) підпорядкування;
3) суперечності;
4)супідрядності.
Питання № 27.
Яке відношення між поняттями „революціонер”, „контрреволюціонер”?
1) перехрещення;
2) контрарності;
3) контрадікторності;
4) підпорядкування.
Питання № 28.
Яке відношення між поняттями: „менеджер”, „менеджер Петренко”?
1) підпорядкування;
2) перехрещення;
3) супідрядності;
4) протилежності.
Питання № 29.
Засновником науки логіки є:
1) Платон;
2) Лейбніц;
3) Бекон;
4) Арістотель.
Питання № 30.
Яке відношення між поняттями „прогрес”, „регрес”, „розвиток”?
1) супідрядності;
2) підпорядкування;
3) перехрещення;
4) протилежності і підпорядкування.
Питання № 31.
Яке відношення між поняттями: „злочин”, „крадіжка”, „пограбування”, „шахрайство”?
1) підпорядкування;
2) супідрядності;
3) перехрещення;
4) суперечності.
Питання № 32.
Обсягом поняття є:
1) усі властивості поняття, які в ньому мисляться;
2) усі риси предметів і явищ;
3) суттєві риси предметів;
4) усі предмети, які мисляться в понятті.
Питання № 33.
Змістом поняття є:
1) усі предмети, які мисляться в понятті;
2) усі ознаки, які мисляться в понятті;
3) усі ознаки, які належать предмету;
4) усі предмети і ознаки, які мисляться в понятті.
Питання № 34.
Якщо збільшується зміст поняття, то:
1) збільшується і його обсяг;
2) обсяг не зменшується;
3) обсяг поняття зменшується;
4) інколи зменшується, а інколи збільшується.
Питання № 35.
Яке поняття є терміном?
1) кожне поняття;
2) одиничне поняття;
3) поняття, зміст якого чітко визначений;
4) загальне поняття.
Питання № 36.
Вираз „Г.С.Сковорода – видатний український філософ” є:
1) поняттям;
2) умовиводом;
3) судженням;
4) терміном.
Питання № 37.
Вираз „столиця України” є:
1) поняттям;
2) судженням;
3) умовиводом;
4) абстрактним поняттям.
Питання № 38.
Вираз засновник науки логіки є:
1) судженням;
2) збиральним поняттям;
3) абстрактним поняттям;
4) конкретним поняттям.
Питання № 39.
У якому відношенні знаходяться поняття: „автор Кобзаря” і „ великий український поет Т.Г.Шевченко;
1) тотожності;
2) співпідпорядкування;
3) підпорядкування;
4) перехрещення.
Питання № 40.
Вираз „ Київ – столиця України є:
1) поняттям;
2) одиничним поняттям;
3) умовиводом;
4) судженням.
Питання № 41.
Поняття „продуктивність праці” є:
1) абстрактне;
2) конкретне;
3) пусте;
4) одиничне.
Питання № 42.
Поняття „повзуча інфляція” є:
1) конкретне;
2) абстрактне;
3) одиничне;
4) реєстроване.
Питання № 43.
Поняття „повзуча інфляція» є:
1) абстрактне;
2) конкретне;
3) одиничне;
4) негативне.
Питання № 44.
Поняття „гіперінфляція” є:
1) позитивне;
2) негативне;
3) одиничне;
4) пусте.
Питання № 45.
У якому відношенні знаходяться поняття „інфляція”, „гіперінфляція”, „повзуча інфляція”?
1) супідрядності;
2) підпорядкування;
3) несумісності;
4) перехрещення.
Питання № 46.
Поняття „добро” є:
1) відносне, конкретне, позитивне;
2) позитивне, абстрактне;
3) позитивне, абстрактне, пусте;
4) реєстроване, безвідносне, одиничне.
Питання № 47.
Поняття „конкурентноздатний” є:
1) відносне;
2) конкретне;
3) реєстроване;
4) абстрактне.
Питання № 48.
Поняття „споживча вартість” є:
1) реєстроване і одиничне;
2) пусте і абстрактне;
3) негативне і абстрактне;
4) конкретне і позитивне.
Питання № 49.
Поняття „злочинець” і „злочинність” є:
1) порівнюваними;
2) сумісними;
3) несумісними;
4) непорівнюваними.
Питання № 50.
Поняття „засіб виробництва; і „феодалізм” є:
1) непорівнюваними;
2) порівнюваними;
3) сумісними;
4) несумісними.
Питання № 51.
У наведених прикладах знайдіть логічну операцію обмеження поняття „газета”
1)газета – періодичне видання;
2) газета – газета „Вісник”;
3) газета – орган друку;
4) газета – журнал.
Питання № 52.
У наведених прикладах знайдіть логічну операцію обмеження поняття „засіб виробництва”:
1) засіб виробництва – продуктивні сили суспільства;
2) засіб виробництва - виробничі відносини;
3) засіб виробництва - капіталістичний засіб виробництва;
4) засіб виробництва – виробництво.
Питання № 53.
У наведених прикладах знайдіть логічну операцію узагальнення поняття:
1) гіпотеза – теорія;
2) гіпотеза – версія;
3) гіпотеза – ідея;
4) гіпотеза – форма наукового пізнання.
Питання № 54.
Які визначення понять бувають?
1) абстрактні;
2) конкретні;
3) реальні;
4) нереальні.
Питання № 55.
Визначення понять бувають:
1) абстрактними;
2) конкретними;
3) нереальними;
4) номінальними.
Питання № 56.
Визначення понять бувають:
1) генетичними;
2) конкретними;
3) реєстрованими;
4) абстрактними.
Питання № 57.
В наведених судженнях знайдіть категоричне судження:
1) матерія існує;
2) усі договори є угоди;
3) кожен злочин повинен бути розкритий;
4) ця людина або адвокат або суддя.
Питання № 58.
У наведених судженнях знайдіть судження існування:
1) деякі висловлювання мають значення істинності;
2) усі юристи вивчають логіку;
3) деякі підприємства не є рентабельними;
4) диму без вогню не буває.
Питання № 59.
У наведених судженнях знайдіть судження з відношенням:
1) тертя – джерело тепла;
2) людина – розумна істота;
3) електрон – негативно заряджена елементарна частка;
4) усяка істина є конкретною.
Питання № 60.
Судження „Іван брат Петра” є:
1) судження існування;
2) судження категоричне;
3) судження з відношенням;
4) судження загальне.
Питання № 61.
Скільки термінів має просте судження?
1) два;
2) один;
3) чотири;
4) три.
Питання № 62.
Судження „Закон є нормативний акт” є:
1) складне;
2) конкретне;
3) абстрактне;
4) загальне.
Питання № 63.
У наведених судженнях знайдіть загально-стверджувальне судження:
1) деякі юристи – адвокати;
2) більшість студентів у групі навчається добре;
3) деякі гриби з'являються уже навесні;
4) Арістотель – засновник науки логіки.
Питання № 64.
У наведених судженнях знайдіть частково-стверджувальне судження:
1) усі договори є угоди;
2) Лондон – столиця Англії;
3) деякі ссавці живуть у воді;
4) усі метали – електропровідні.
Питання № 65.
Судження “якщо А, то В ” є:
1) кон'юнктивне;
2) диз’юнктивне;
3) імплікативне;
4) еквівалентне.
Питання № 66.
Судження „Київ столиця України і місто, яке лежить на Дніпрі” є:
1) імплікативне;
2) кон'юнктивне;
3) еквівалентне;
4) диз'юнктивне.
Питання № 67.
Судження „ А тоді і тільки тоді, коли В ” є:
1) еквівалентним;
2) кон'юнктивнтм;
3) диз’юнктивним;
4) імплікативним.
Питання № 68.
У наведених судженнях знайдіть кон’юнктивне судження:
1) „ А і В ”;
2) „Якщо А, то В ”;
3) „ А тоді і тільки тоді, коли В ”;
4) „ А або В ”.
Питання № 69.
У наведених судженнях знайдіть модальне судження:
1) Усі математики добре рахують;
2) Тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих тіл;
3) Деякі птиці відлітають у теплі краї;
4) Усі люди прагнуть до щастя.
Питання № 70.
Скільки термінів повинно бути у простому судженні?
1) два;
2) один;
3) чотири;
5) три,
Питання № 71.
У загальностверджувальному судженні суб'єкт:
1) нерозподілений;
2) завжди розподілений;
3) інколи розподілений, а інколи нерозподілений;
4) завжди нерозподілений.
Питання № 72.
У загальнозаперечуваному судженні суб'єкт і предикат:
1) нерозподілені;
2) завжди розподілені;
3) суб'єкт розподілений, а предикат нерозподілений;
4) предикат розподілений, суб'єкт нерозподілений.
Питання № 73.
У частковостверджувальному судженні суб’єкт і предикат:
1) завжди розподілені;
2) завжди нерозподілені;
3) суб'єкт розподілений, а предикат нерозподілений;
4) суб'єкт нерозподілений, а предикат може бути розподілений, а може бути нерозподілений.
Питання № 74.
У загальностверджувальному судженні предикат:
1) завжди нерозподілений;
2) завжди розподілений;
3) може бути нерозподілений, а може бути розподілений;
4) розподілений, якщо розподілений суб'єкт.
Питання № 75.
У частковозаперечуваному судженні суб'єкт і предикат:
1) нерозподілені;
2) розподілені;
3) суб'єкт розподілений, а предикат;
4) суб'єкт нерозподілений, а предикат розподілений.
Питання № 76.
Між якими судженнями є відношення протилежності (контрарності)?
1) А – І;
2) А – Е;
3) І – О;
4) О – Е.
Питання № 77.
Між якими судженнями є відношення суперечності (контрадікторності)?
1) А – О;
2) А- Е;
3) І – Е;
4) Е – А.
Питання № 78.
Між якими судженнями є відношення підпорядкування?
1) А – О;
2) І – О;
3) А – І;
4) А – Е.
Питання № 79.
Між якими судженнями є відношення субконтрарності?
1) І – О;
2) Е – І;
3) І – О;
4) О - А.
Питання № 80.
Контрадікторні судження можуть бути:
1) обидва істинними;
2) обидва хибними;
3) інколи істинними, а інколи хибними;
4) одне повинно бути обов'язково істинним, а інше хибним.
Питання № 81.
Контрарні (протилежні) судження можуть бути:
1) обидва істинними;
2) обидва хибними;
3) інколи істинними, а інколи хибними;
4) не істинними і не хибними.
Питання № 82.
Між якими судженнями є відношення субконтрарності?
1) А – Е;
2) Е – О;
3) А – І;
4) І – О.
Питання № 83.
Між якими судженнями є відношення підпорядкування?
1) А – І;
2) А – О;
3) А – Е;
4) Е – І.
Питання № 84.
Між якими судженнями є відношення протиріччя?
1) І – О;
2) О – А;
3) А – І;
4) Е – О.
Питання № 85.
В якому із суджень має відношення протилежності?
1) Е – І;
2) І – О;
3) А – Е;
4) О – Е.
Питання № 86.
В наведених судженнях знайдіть загально-заперечуване судження:
1)Місяць не має атмосфери;
2) деякі злочинці є малолітками;
3) будь-який злочин є діянням суспільно небезпечним;
4) деякі студенти нашої групи не приймали участі у змаганнях.
Питання № 87.
Визначення понять бувають:
1) абстрактними;
2) реєстрованими;
3) відносними;
4) генетичними.
Питання № 88.
Визначення понять бувають:
1) абстрактними;
2) конкретними;
3) через рід і видову відмінність;
4) нереєстрованими.
Питання № 89.
Визначення поняття повинно бути:
1) одиничним;
2) загальним;
3) абстрактним;
4) співрозмірним.
Питання № 90.
Визначення поняття не повинно бути:
1) негативним;
2) нескінченним;
3) номінальним;
4) реальним.
Питання № 91.
Визначення поняття повинно бути:
1) відповідним;
2) повним;
3) складним;
4) чітким.
Питання № 92.
Тавтологія це:
1) занадто широке визначення;
2) визначення, в якому визначальне поняття лише повторює визначуване;
3) негативне визначення;
4) позитивне визначення.
Питання № 93.
Характеристика це:
1) просте речення;
2) складне речення;
3) перелік найважливіших ознак предмета;
4) демонстрація предмета.
Питання № 94.
Надто широке визначення:
1) визначення, яке має характер кола;
2) визначення, в якому обсяг визначаючого менший від обсягу визначуваного поняття;
3) визначення, в якому обсяг визначаючого більший від обсягу визначуваного поняття;
4) визначення, яке є співмірним.
Питання № 95.
Опис це:
1) класифікація предметів;
2) ідентифікація предметів;
3) перелік предметів;
4) перелік якихось особливих зовнішніх ознак, на основі яких описує мий предмет відрізняють від інших предметів.
Питання № 96.
Поділ поняття це:
1) порівняння понять;
2) характеристика предметів, що входять в обсяг поняття;
3) розкриття обсягу родового поняття через перелік його видів;
4) визначення змісту поняття.
Питання № 97.
Поділюване поняття це:
1) поняття, яке визначається;
2) поняття, обсяг якого ділиться;
3) поняття, яке протиставляється іншому поняттю;
4) поняття, яке визначається через рід і видову відмінність.
Питання № 98.
Основа поділу поняття це:
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 777 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
