Кличний відмінок

Особливiстю iменникiв чоловiчого та жiночого роду є їх здатнiсть утворювати кличний вiдмiнок, яким ми користуємось при звертаннi до когось (рiдше до чогось): Олено, брате, земле тощо.

Звертання бувають простими (складаються з одного слова) i поширеними (складаються з двох i бiльше слiв). Якщо до складу поширеного звертання входять прикметники чи займенники, то вони залишаються незмiнюваними, i тiльки iменник набуває специфiчної форми: Рiдна мати моя; Ой, Морозе, Морозенку; Україно моя.

Розглянемо звертання, що складаються з двох iменникiв:

Чоловiчi iмена по батьковi у формi кличного вiдмiнка мають стале закiнчення

-у, жiночi iмена по батьковi – стале закiнчення -о: Вiкторовичу, Степановичу, Валентинiвно, Романiвно.