Сканери

Майже кожен користувач комп’ютера постійно зіштовхується з проблемою перетворення документів з паперової форми в електронну. Однак процедура введення інформації вручну віднімає величезну кількість часу і призводить до виникнення помилок. Крім того, вручну можна вводити тільки тексти, але не зображення. Виходом з положення є сканер, що дозволяє вводити в комп’ютер як зображення, так і текстові документи.

С к а н е р – це пристрій для зчитування графічної та текстової інформації в комп’ютер [7, c. 69]. Звичайно, що графічні об’єкти можна створювати за допомогою графічних редакторів. Але сканери роблять це, як правило, значно скоріше і якісніше. З допомогою спеціального програмного забезпечення комп’ютер може розпізнавати символи у введеній через сканер картинці, що дозволяє швидко вводити надрукований (а інколи і рукописний) текст у комп’ютер.

Принцип дії сканера ґрунтується на перетворенні зображення в електричні сигнали: зображення (наприклад, картина) накладається на поверхню, під якою установлена лінійка фотоприймальних елементів. Дана лінійка з освітлювачем сканує по зображенню і далі сигнали перетворюються в електричні сигнали. Таким чином, у комп’ютері створюється певна “електронна копія” картини.

Всі відомі на сьогодні типи сканерів розділяють на два типи: ручні (hand-held) і настільні (desktop) (див.рис.17).

Ручні сканери. Ручний сканер, як правило, чимось нагадує збільшену в розмірах електробритву. Для того щоб ввести в комп’ютер який-небудь документ за допомогою цього пристрою, треба без різких рухів провести скануючою голівкою по відповідному зображенню. Таким чином, проблема переміщення голівки, що зчитує, щодо поверхні цілком лежить на користувачеві. До речі, рівномірність переміщення сканера істотно позначається на якості зображення, що вводиться в комп’ютер. У ряді моделей для підтвердження нормального введення є спеціальний індикатор. Ширина зображення, що вводиться, для ручних сканерів не перевищує 4 дюймів.

Сучасні ручні сканери можуть забезпечувати автоматичну “склейку” зображення, що вводиться, тобто формують ціле зображення з окремо введених його частин. Це, зокрема, пов’язане з тим, що за допомогою ручного сканера неможливо ввести зображення навіть формату А4 за один прохід. До основних достоїнств такого типу сканерів відносяться невеликі габаритні розміри і порівняно низька ціна.

Настільні сканери. Настільні сканери називають і сторінковими, і планшетними, і навіть авто-сканерами. Такі сканери дозволяють уводити зображення розмірами 8.5 на 11 чи 8.5 на 14 дюймів. Існують три різновиди настільних сканерів: планшетні (flatbed), рулонні (sheet-fed) і проекційні (overhead).

Основною відмінністю планшетних сканерів є те, що скануюча голівка переміщається щодо папера за допомогою крокового двигуна. Планшетні сканери — звичайно, досить дорогі пристрої, але, мабуть, і найбільш “здібні”. Зовні вони чимось можуть нагадувати копіювальні машини — “ксерокси”, зовнішній вигляд яких відомий, звичайно, багатьом. Для сканування зображення (чого-небудь) необхідно відкрити кришку сканера, покласти лист для сканування на скляну пластину зображенням униз, після чого закрити кришку. Усе подальше керування процесом сканування здійснюється з клавіатури комп’ютера — при роботі з однією із спеціальних програм, що поставляються разом з таким сканером. Зрозуміло, що розглянута конструкція виробу дозволяє (подібно “ксероксу”) сканувати не тільки окремі аркуші, але і сторінки журналу чи книги. Найбільш популярними сканерами цього типу на українському ринку є моделі фірми Hewlett Packard.

Робота рулонних сканерів чимось нагадує роботу звичайної факс-машини. Окремі аркуші документів протягаються через такий пристрій, при цьому і здійснюється їхнє сканування. Таким чином, у даному випадку скануюча голівка залишається на місці, а вже щодо неї переміщається аркуш паперу. Зрозуміло, що в цьому випадку копіювання сторінок книг і журналів просто неможливо. Розглянуті сканери досить широко використовуються в областях, пов’язаних з оптичним розпізнаванням символів ОС (Optiсаl Character Recognition). Для зручності роботи рулонні сканери зазвичай оснащуються пристроями для автоматичної подачі сторінок.

Третій різновид настільних сканерів — проекційні сканери, що більше всього нагадують своєрідний проекційний апарат (чи фотозбільшувач). Документ, що вводиться, кладеться на поверхню сканування зображенням нагору, блок сканування знаходиться при цьому також зверху. Переміщується тільки скануючий пристрій.

Для виконання тих чи інших конкретних задач придатна не кожна модель cканера. Як правило, придатність сканера визначається сукупністю його технічних параметрів: конструктивним типом, форматом, дозволом, глибиною кольору, діапазоном оптичних щільностей і т.д.

Оптичний дозвіл – безперечно, один із найважливіший критеріїв оцінки сканера. Однак користувачу варто знати, який дозвіл йому необхідний. У цілому він залежить від можливостей пристрою, на якому буде відтворюватися відсканована картинка, - на принтері, типографській офсетній машини чи на моніторі, а також від її масштабу. Якщо картинка не підлягає збільшенню, то досить вважати її з дозволом, рівним аналогічному показнику пристрою виведення: 96 крапок на дюйм для виведення на монітор, 50…200 крапок на дюйм для друку на лазерному, струминному апараті чи принтері з термопереносом, 300 крапок на дюйм для офсетного друку. Щоб був резерв для обробки, зображення як правило сканується з дозволом, що вдвічі перевищує необхідний. Якщо масштаб картинки збільшується, то в стільки ж разів потрібно збільшити і дозвіл сканування, тому до апарата, який використовується для одержання електронних копій невеликих оригіналів – слайдів чи негативів, висуваються дуже високі вимоги.

Динамічний діапазон сканера вимірюється по логарифмічній шкалі від 0 (абсолютна прозорість) до 4.0 (абсолютна чорна поверхня). Ці числа мають значення тільки тоді, коли вам необхідно високоякісне сканування чи ви плануєте сканувати велику кількість слайдів. Як правило, для фотографій чи інших плоских предметів (непрозорих оригіналів) не потрібно щільність сканера вище 2.2. У більшості випадків для такої роботи цілком достатньо значення 2.0. Однак для одержання високоякісних результатів при скануванні слайдів чи плівок (прозорих оригіналів) вам знадобиться сканер з динамічним діапазоном близько 3.2. Варто звернути увагу, що шкала виміру, як і сейсмографічна шкала Ріхтера, є логарифмічною, тому оригінал із щільністю 3.0 D темніше оригіналу з щільністю 2.0 D у 10 разів. Відповідно, значення 3.3 D відповідає вдвічі більш темному зображенню, чим 3.0 D.

Поряд з фізичною дозволеною здатністю важливим критерієм оцінки вважається оптична щільність, що означає, що сканер може розрізняти ті чи інші градації яскравості оригінального зображення. Теоретично 12-розрядний сканер може розрізнити більше відтінків, чим 8-розрядний, однак, велика глибина кольору – ще не доказ високої оптичної щільності. Щільність недорогих пристроїв, як правило, не повідомляється в інструкціях; у професійних апаратів цей показник дорівнює 3.0 чи вище.