Символьний тип даних

Символьний тип даних, як і цілий та логічний, відноситься до порядкових типів. Дані символьного типу описуються за допо­могою ідентифікатора Char.

Значенням змінної символьного типу може бути будь-який символ – букви, цифри, розділові знаки та спеціальні символи. Кожному символу відповідає унікальний числовий код від 0 до 255.

Найпоширенішою міжнародною системою кодування симво­лів є система ASCII – Американський стандартний код для обміну інформацією. Символи з кодами від 0 до 127 утворюють основну таблицю кодівASCII, серед яких коди від 0 до 31 – службові. Основна таблиця кодів однакова на всіх IBM-сумісних комп’ютерах. Символи з кодами від 128 до 255 утворюють, так звану, національну кодову таблицю. Саме в ній розташовуються, наприклад, українські букви.

Таблиця кодів ASCII:

			!		"		#		$
	%		&		'		(		)
	*		+		,		–		.
	/
			:		;		<		=
	>		?		@		A		B
	C		D		E		F		G
	H		I		J		K		L
	M		N		O		P		Q
	R		S		T		U		V
	W		X		Y		Z		[
	\		]		^		_		`
	a		b		c		d		e
	f		g		H		i		j
	k		l		M		n		o
	p		q		R		s		t
	u		v		W		x		y
	z		{		|		}		~
			Ђ		Ѓ		‚		ѓ
	„		…		†		‡		€
	‰		Љ		‹		Њ		Ќ
	Ћ		Џ		Ђ		‘		’
	“		”		•		–		—
	�		™		Љ		›		њ
	ќ		ћ		Џ				Ў
	ў		Ј		¤		Ґ		¦
	§		Ё		©		Є		«
			­		®		Ї		°
	±		І		І		ґ		µ
	¶		·		Ё		№		є
	»		ј		Ѕ		ѕ		ї
	А		Б		В		Г		Д
	Е		Ж		З		И		Й
	К		Л		М		Н		О
	П		Р		С		Т		У
	Ф		Х		Ц		Ч		Ш
	Щ		Ъ		Ы		Ь		Э
	Ю		Я		А		б		в
	г		д		Е		ж		з
	и		й		К		л		м
	н		о		П		р		с
	т		у		Ф		х		ц
	ч		ш		Щ		ъ		ы
	ь		э		Ю		я

До символьних даних застосовують операції порівняння. Операція порівняння здійснюється таким способом: з двох символів «менший» той, який зустрічається у таблиці ASCII раніше.

Значення для змінних типу Char задаються в апострофах: ch:='*'; a:='3'; letter:='G'. Функція Chr(x) повертає символ за його кодом (номером в таблиці кодів). Зворотну операцію знаходження номера символу сh виконують за допомогою функції Ord(ch).

Приклад №1

Написати програму для виведення «трикутника» символів:

А

АВ

АВС

…

АВ… YZ.

Розв’язування

«Трикутник» будується за таким правилом: послідовно виводяться частини латинського алфавіту, що складаються з одного символу, з 2-х символів, з 3-х символів і так доти, доки не буде виведений весь алфавіт. Кількість таких послідовностей дорівнює кількості букв алфавіту. Оскільки символьний тип даних є порядковим типом, то змінну цього типу можна використовувати як параметр циклу:

Program Example;

Var i,j:Char;

Begin

For i:='A' to 'Z' do

Begin

For j:='A' to i do Write (j);

Writeln

End

End.

Приклад №2

Написати програму для підрахунку кількість цифр, які входять у заданий текст, що закінчується крапкою. Текст в даному випадку – це послідовність символів, введення кожного з яких завершується натисканням клавіші Enter.

Розв’язування

Будемо вводити символи доти, доки значення чергового символу не співпаде зі значенням ‘.’. Аналізуючи кожне значення, будемо збільшувати лічильник, якщо символ є цифрою:

Program Example;

Var ch:Char;

k:Integer;

Begin

Read (ch);

k:=0;

While ch<>'.' do

Begin

If (ch>='0') and (ch<='9') then k:=k+1;

Read(ch);

End;

Writeln ('Кількість цифр: ',k);

End.

Питання для самоконтролю

1. Що таке символьний тип даних та для чого він викорис­товується?

2. Як задаються значення змінних символьного типу?

3. Що таке таблиця кодів ASCII?

4. Які стандартні функції використовуються для роботи з символьними величинами?

Задачі

1) Модифікувати програму прикладу №2 так, щоб за її допомогою можна було визначити, чи є текст правильним записом цілого числа.

2) Напишіть програму, при виконанні якої після введення символу виводиться на екран його код.

3) Напишіть програму для виведення на екран символів таблиці ASCII з кодами від 32 до 255.

4) Скласти програму для визначення того, яка буква частіше зустрічається у введеному тексті: ‘а’ чи ‘б’?

5) *Дано послідовність символів, що містить n доданків і має такий вигляд: d1±d2±…±dn (d1, d2 і т.д. – цифри, ± – знак «+» або «–», n>1). Обчислити значення виразу.