Поставки матеріалів і комплектуючих на ________________р

На основі розрахунків, наведених вище, складається “План матеріально-технічного забезпечення” у вигляді зведеної форми. Розробка балансів матеріально-технічного забезпечення є передумовою для планування розподілу матеріальних ресурсів між виробничими одиницями, що входять до складу підприємства. Метою балансу матеріально-технічного постачання є визначення основного показника плану постачання-величини заявленої потреби або завезення матеріалів. Цей баланс розробляється на підприємствах у вигляді замовлень, квартальних і місячних планів постачання, розрахунків при складанні специфікації і т.і. З метою збереження матеріалів і устаткування необхідно правильно організувати їх зберігання на складах. Приймання матеріальних цінностей оформляється актом, у якому вказується відповідність їх державним стандартам, стан, комплектність прибулого устаткування, перелік виявлених ушкоджень і дефектів, наявність супровідної документації. Матеріальні цінності, що перебувають на складському зберіганні, підлягають суворому обліку по картковій системі. Картки складаються на кожну одиницю, що окремо враховується. Складування матеріальних цінностей ведеться з розбивкою по спеціалізованих відділах з однойменними групами устаткування. Матеріали зі складів відпускаються по лімітних картках тільки за належно оформленим видатковим документам установленої форми, скріпленим підписом осіб, що мають право на відпустку матеріалів зі складу, а також за належно оформленим дорученням. Ліміт — це суворо обмежена кількість матеріальних цінностей, що підлягають відпустці цехам за певний період часу. По закінченню терміну дії лімітного документа видача матеріалів припиняється, навіть якщо ліміт не вибраний. З дозволу органів матеріально-технічного постачання недоотримана кількість може бути додана до ліміту на наступний період. Ліміт оформляється спеціальними документами, що виписуються в трьох екземплярах: перший направляється на склад, другий — у цех, а третій залишається у відділі матеріального постачання для контролю. Ліміт видається на матеріали, що багаторазово споживаються цехом протягом місяця. Цех має право одноразово забрати зі складу всі заплановані йому на місяць матеріальні цінності або одержати вроздріб. У практиці застосовуються наступні види лімітних документів: лімітна карта (щомісячна або квартальна); лімітно-забірна відомість (щомісячна й квартальна); план - карта (щомісячна).

Планування у виробничих об'єднаннях, здійснюване на першому етапі (квітень — червень), полягає в розробці попереднього плану у формі заявок, що містять розрахунки потреби в окремих видах матеріальних ресурсів. Ці розрахунки лягають в основу розробки матеріальних балансів і плану розподілу. На другому етапі (грудень — лютий) річний план постачання здобуває остаточний вид. Він коригується на основі виділених підприємству матеріальних ресурсів, фактичних залишків матеріалів на складах, уточненої виробничої програми, скоригованих норм витрат матеріалів і виробничих запасів. У цей же період намічаються заходи щодо визначення й ліквідації дефіциту в окремих видах матеріальних ресурсів. Плани матеріально-технічного постачання повинні бути технічно обґрунтовані нормативними документами й розрахунками в усіх напрямках витрати матеріалів і встаткування. Робота над складанням плану постачання підприємств в основному зводиться до наступних етапів: підготовча робота; розрахунки потреби в матеріалах для підприємств на основне виробництво, ремонтні потреби; розрахунки виробничих запасів; розрахунки очікуваних залишків на початок планового періоду; розрахунки використання внутрішніх ресурсів. Визначення потреби підприємств у матеріалах — найбільш відповідальний етап у складанні плану постачання. Для правильного розрахунків потреби підприємства в матеріалах на плановий період дуже важливо знати структуру цієї потреби, тому що залежно від призначення матеріалів визначається методика розрахунків. Найбільша питома вага в загальній потребі підприємств у матеріалах займає потребу основного виробництва безпосередньо на виконання плану реалізації (75- 80% загальної потреби в матеріалах).

Існують дві основні форми організації збуту готової продукції гірничих підприємств: безпосереднє відвантаження споживачам на основі укладених договорів (контрактів) на поставку продукції; передача готової продукції збуто-постачальницьким організаціям або спеціалізованим транспортним системам. Перша форма застосовується при відсутності спеціалізованих збуто-постачальницьких підрозділів по даному виду продукції, а також при переході на прямі довгочасні зв'язки між постачальниками й споживачами (наприклад, у міністерствах чорної й кольорової металургії).