Структура заработной платы

Основная зарплата Дополнительная зарплата

Заробітна плата як винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Структура заробітної плати - це співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі. В стабільних розвинених економічних системах основна заробітна плата складає 85-90% в структурі заробітної плати. Тому система оплати праці розподіляється на такі форми: погодинна та підрядна, а вони в свою чергу мають різновидності, тарифна і контрактна.
Відрядна оплата праці — це виплата вартості й ціни товару робочої сила залежно від розмірів виробутку за одиницю часу.
Різновиди відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-проста, непряма відрядна та акордна форми.
При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.
Непряма відрядна система праці — застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.
При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний понад норму, сплачується по збільшених розцінках.
При відрядно-преміальній — виплачуються премії по відрядних розцінках понад заробіток за досягненні результати роботи.
Акордна оплата праці — одна з форм заробітної плати, яка є різновидом відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт.
Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Питання 2. Приклади класифікації витрат на виробництво та реалізацію товарів або послуг.

В процессе производства продукции расходуются сырье, материалы, топливо, энергия, заработная плата и т.д. Все эти затраты образуют издержки производства (себестоимость).

Себестоимость – это все затраты на производство и реализацию продукции. В общем виде себестоимость представляет собой:

С = М + А + ЗП

где М – материальные затраты, А – амортизация, ЗП – заработная плата.

Себестоимость является частью цены:

Ц = С + П + НДС

Снижение себестоимости способствует увеличению чистого дохода общества, прибыли предприятия и формированию бюджета. Себестоимость одинаковой продукции на различных предприятиях может быть различной. Более высокая себестоимость свидетельствует о худшей организации процесса производства на предприятии по сравнению с другими.

Себестоимость используется для:

ü определения цен

ü характеристики финансового состояния предприятия

ü принятия менеджерами оперативных решений

Себестоимость можно определить по всей продукции, по отдельным ее видам, узлам, деталям, производственным процессам, по работе подразделений, участков, цехов.

Все затраты на производство принято группировать по определенным отдельным признакам. К основной группе затрат принято относить затраты:

— по экономическим элементам – все затраты сводятся в отдельные группы по их экономической однородности независимо от места их расходования и целевого назначения. Они делятся на:

Ø материальные затраты – стоимость сырья и всех материалов за вычетом возвратных расходов.

Ø зарплата.

Ø отчисления на социальные нужды – 38,5% от зарплаты идет во внебюджетные фонды: пенсионный – 28%; социальное страхование – 5,4%; фонд занятости – 1,5%; фонд медицинского страхования – 3,6%.

Ø амортизация.

Ø прочие затраты – на ремонт; оплата процентов за кредиты; платежи за выбросы в окружающую среду; нематериальные активы; расходы на рекламу.

— по статьям затрат: Под статьями затрат понимаются затраты включающие один или несколько экономических элементов. Статьи калькуляции учитывают назначение и их место возникновения. Она называется калькуляцией себестоимости продукции.

Основные затраты связаны непосредственно с производством продукции, а накладные – с обслуживанием и управлением подразделений или производством в целом.

Статья включает в себя один простой элемент; если в нее входит несколько экономических элементов, то она считается комплексной. При исчислении себестоимости часть затрат можно прямо отнести на конкретное изделие или вид работ и услуг.

Затраты на предприятии делятся также на постоянные и переменные. Постоянные затраты не зависят от объемов выпускаемой продукции (арендная плата за помещение, осветительная энергия, отопление, страховые взносы, зарплата администрации). Размер переменных затрат пропорционален объему выпускаемой продукции (сырье, материалы, силовая энергия, зарплата).

Затраты могут быть постоянными или переменными только относительно их области релевантности. Область релевантности – это такая область, в которой затраты подчиняются единообразной закономерности.

Тести

1. Собівартість продукції неминучі технологічні втрати:

в) враховує повністю;

2. Собівартість продукції бракові вироби:

в) враховує повністю;

3. За видами витрати класифікуються:

а) за статтями калькуляції; б) за економічними елементами

4. В собівартості одиниці продукції витрати бувають:

б) прості; в) прямі; ж) комплексні;

5. При порівнянні тарифних ставок відрядника та почасовика, що працюють при однакових умовах, на тому ж самому підприємстві, можна відзначити, що:

а) ставки рівні;

6. Основна зарплата залежить від:

а) результатів праці працівника;