Сутність і система фінансового моніторингу

Найважливішою умовою підвищення ефективності функціонування і зростання конкурентоспроможності страхової організації є розширення використовуваного інформаційного ресурсу. Фінансово-економічні елементи функціонування страхової організації - фінансовий аналіз, аудит, маркетинг, контролінг не завжди дають необхідну інформацію для забезпечення фінансово-стійкого розвитку страховика. Крім того, виділені фінансово-економічні елементи функціонування страхової організації об'єктивно потребують постійного розширенні використовуваної інформації. Дефіцит необхідної інформації долається за допомогою страхового моніторингу.

Страховий моніторинг дозволяє страховикам проводити порівняння фінансових умов страхування по конкретних видах страхування з аналогами конкуруючих компаній і формувати адекватні фінансові умови страхування.

Окремі форми страхового моніторингу реалізуються на практиці. Фінансовий моніторинг є органічним ланкою системи державного регулювання страхування, його організація дозволяє виявляти відхилення від заданих фінансових параметрів і нормативів страхової діяльності, давати приписи щодо усунення відхилень відслідковувати їх виконання.

Фінансовий моніторинг - це поняття, схоже з поняттям фінансового контролю, а також безпосередньо пов'язане з обов'язковими процедурами внутрішнього контролю в частині проведення фінансових операцій. Фінансовий моніторинг - це також діяльність організацій, які здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, щодо виявлення операцій, які підлягають обов'язковому контролю, та інших операцій з грошовими коштами або іншим майном, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму.

Фінансовий моніторинг - це сукупність заходів з аналізу інформації про фінансові операції, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Фінансова операція - це будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - первинного та державного.

Первинний фінансовий моніторинг здійснюється суб'єктами первинного фінансового моніторингу та включає в себе проведення обов'язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.

Обов'язковий фінансовий моніторинг - це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу з аналізу інформації щодо фінансових операцій, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Обов'язковий фінансовий моніторинг без перебільшення є фінансовою розвідкою: збір, ідентифікація, аналіз, систематизація і т.д. інформації про фінансові операції та суб'єктах, які проводять їх. Його здійснюють суб'єкти первинного моніторингу, до яких відносяться і страхові компанії.

Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

товарні, фондові та інші біржі;

професійні учасники ринку цінних паперів;

компанії з управління активами;

оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;

філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;

б) суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

в) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;

г) нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин);

д) фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку;

інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Внутрішній фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, пов'язані з виявленням фінансових операцій, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, з застосуванням підходу, заснованого на проведенні оцінки ризиків по легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників; надання інформації Спеціально уповноваженому органу про операції, що мають високий ступінь ризику щодо легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, а також додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об'єктом фінансового моніторингу з боку Спеціально уповноваженого органу.

Процедура внутрішнього фінансового моніторингу являє собою збір інформації з метою виявлення в безлічі фінансових операцій тієї, яка здійснюється для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом або для фінансування тероризму.

Страховик на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів зобов'язаний ідентифікувати осіб, які здійснюють фінансові операції, які відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу.

Вимоги щодо здійснення внутрішнього фінансового моніторингу.

Страховик зобов'язаний встановити правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначити працівника, відповідального за його проведення.

Відповідальний працівник призначається наказом керівника установи, є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику установи.

У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним за проведення фінансового моніторингу є керівник установи.

Відповідальним працівником не може бути призначена особа:

яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законодавством порядку;

з яким у установи відсутні трудові відносини.

Підвищення кваліфікації працівників фінансових установ, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, проводиться не рідше одного разу на три роки.

Вимоги до кваліфікації працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу:

1. Відповідальний працівник призначається за посадою на рівні керівництва суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Посада на рівні керівництва суб'єкта первинного фінансового моніторингу (керівна посада) - посада, яка передбачає здійснення функцій управління суб'єктом первинного фінансового моніторингу в цілому та всіма його підрозділами або управління окремими (окремим) підрозділами (підрозділом) суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

2. Відповідальний працівник повинен мати повну вищу освіту та досвід роботи не менше одного року у відповідній сфері діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу або досвід роботи на керівній посаді в суб'єкті первинного фінансового моніторингу, не менше одного року, або не менш одного року досвіду роботи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

3. Ділова репутація відповідального працівника повинна відповідати таким вимогам:

відповідальний працівник не повинен мати не погашеної або не знятої в установленому законодавством порядку судимості за вчинення умисного злочину;

же не бути за вироком суду позбавленою права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю;

не бути звільненим з роботи відповідно до пунктів 2, 3, 8 частини першої статті 40 та пунктів 1, 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.

Якщо протягом останніх десяти років особа була керівником, членом керівного органу або головним бухгалтером юридичної особи - учасника ринку фінансових послуг, визнаної банкрутом, або до нього застосовано захід впливу (санкція) органу, який здійснює регулювання відповідного ринку фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління юридичною особою - учасником ринку фінансових послуг, анулювання ліцензії на здійснення відповідного виду діяльності, така особа може бути призначено відповідальним працівником за погодженням з відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу.

4. Особа, вперше призначена на посаду відповідального працівника, повинно пройти курс довгострокового підвищення кваліфікації у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму в обсязі відповідних навчальних програм навчальних закладів, погоджених чи затверджених суб'єктами державного фінансового моніторингу.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є:

Національний банк України,

Міністерство фінансів України,

Міністерство юстиції України,

Міністерство транспорту та зв'язку України,

Міністерство економіки України,

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,

Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України.

Фактичне відмінність між видами моніторингу полягає в суб'єктному складі. Обов'язковий моніторинг здійснює Уповноважений орган - Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг), а внутрішній - суб'єкт первинного фінансового моніторингу.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, нормативно правових актів Спеціально уповноваженого органу та інших суб'єктів державного фінансового моніторингу встановлює правила, розробляє програми проведення фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:

1. встати на облік у Спеціально уповноваженому органі як суб'єкт первинного фінансового моніторингу та у разі припинення своєї діяльності повідомити про це Спеціально уповноважений орган;

2. здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, встановлених Законом;

3. забезпечувати виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;

4. забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та розробляти критерії ризиків;

5. забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення;

6. повідомляти Спеціально уповноваженому органу про фінансові операції, які підлягають обов'язковому, внутрішньому фінансовому моніторингу або щодо яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування;

7. сприяти в межах чинного законодавства працівникам Спеціально уповноваженого органу в проведенні аналізу фінансових операцій;

8. надавати на запит Спеціально уповноваженого органу додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі операції та пов'язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також іншу інформацію;

9. зберігати документи щодо ідентифікації осіб, які проводили фінансову операцію, яка згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом, не менше п'яти років після завершення ділових відносин, а всі необхідні дані про операції - не менше п'яти років після завершення операції;

10. забезпечувати на документальний запит безперешкодний доступ суб'єктів державного фінансового моніторингу та правоохоронних органів до документів або інформації, яка міститься в них;

11. забезпечувати розроблення та постійне оновлення правил, програм проведення фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства;

12. щорічно проводити внутрішні перевірки своєї діяльності на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

13. забезпечувати підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, шляхом проходження навчання не рідше одного разу на три роки;

14. виявляти фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

15. проводити аналіз фінансових операцій, спрямований на виявлення тих, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

16. з'ясовувати мету і характер майбутніх ділових відносин з клієнтами;

17. постійно оновлювати відповідно до законодавства та внутрішніх процедур інформацію про зміст діяльності клієнта та його фінансовий стан;

18. вживати належних заходів для обмеження ризику зловживань, пов'язаних з послугами, що надаються з використанням новітніх технологій, зокрема забезпечують проведення операцій без безпосереднього контакту з клієнтом та ін.