Основні методи створення управлінських інформаційних систем

Сучасний підхід до опису методологій, на яких базуються економічні інформаційні системи, склався знаним чином завдяки цілеспрямованій роботі Американської асоціації з управління запасами і виробництвом (APICS, http://www.apics.org).

Об'ємно-календарне планування (Master Planning Scheduling - MPS). Суть цього підходу полягає у визначенні кількісних показників кожного виробу, що випускається, в прив'язці до часових відрізків планування в межах всього терміну планування.

Методологія MPS призначена для забезпечення своєчасного виконання замовлень і запобігання перевантаженню виробничого устаткування.

Основні етапи реалізації даної методології в економічних інформаційних системах.

1. Формується план продаж з розбиттям за календарними періодами.

2. Згідно з планом продаж формується план поповнення товарів (за рахунок виробництва або закупівлі).

3. Оцінюються фінансові результати за періодами.

Методологія MPS не дозволяє вирішувати всі необхідні задачі з використанням ІКІС. Зокрема, виникають труднощі при рішенні наступних задач:

• прогнозування необхідного об'єму і термінів поставки;

• формування «страхового запасу» виробленої продукції.

Таблиця 3 Методології, на яких базуються економічні інформаційні системи

Статистичне управління запасами (Statistical Inventory Control, SIC). В основі цієї методології, що дозволяє вивчати динаміку запасів на базі статистичних методів, лежать наступні поняття:

• точка замовлення - визначає рівень складських запасів, досягши якого необхідно спланувати замовлення у постачальника;

• рівень поповнення - визначає максимальний рівень запасу товару на складі.

Методологія SIC, одержавши розвиток в багатьох роботах, стала більш адекватною практичним потребам. Була розроблена модель розрахунку партії матеріалів, що закупляється, з урахуванням характеру вірогідності їх споживання. Починаючи з 1970-х рр. ця проблема стала розв'язуватися з використанням методів імітаційного моделювання.

Проте поява і упровадження методології SIC лише частково усунула існуючі проблеми. В умовах ускладнення процесу виробництва, появи виробів, кількість компонентів в яких вимірюється тисячами, були потрібні нові підходи.

Планування потреби в матеріалах (Material Requirements Planning, MRP). Вважається, що з появою цієї методології можна говорити про виникнення сучасних економічних корпоративних інформаційних систем. MRP-системи - прямі попередники сучасних ІКІС.

У основі MRP-системи лежить об'єкт матеріального обліку (item). Це можуть бути сировина, матеріали, складальні одиниці, напівфабрикати ­- компоненти, з яких можна зібрати кінцевий продукт.

MRP-програма постійно відстежує стан кожного матеріалу.

Друге базисне поняття MRP-системи – відомість матеріалів, або специфікація (bills materials).

Таким чином, MRP-програма, одержуючи на вході дані про наявність матеріалів на складі, їх властивостях і «знаючи», що саме потрібне для виробництва кінцевого продукту, а також маючи нагоду співвіднести виробничий цикл з тимчасовою шкалою, здатна надати в руки менеджера інформацію, яка дозволить оптимально (щодо термінів закупівлі і виробництва) спланувати процес виробництва.

Планування потреби в матеріалах в замкнутому циклі (Closed Loop MRP). Ця методологія з'явилася як вдосконалена версія MRP, що дозволила динамічно коректувати плани закупівель при виникненні непередбачених (нештатних) відхилень від них. До цього часу одержали розвиток методи імітаційного моделювання економічних процесів і їх програмні реалізації. З'явилися численні вдалі приклади «комп'ютерних експериментів» в цілях визначення можливості виробництва необхідного об'єму продукції і умов, що вимагаються для цього.

Планування потреби в потужностях (Сараcity Requirements Planning, CRP). MRP-система націлена в першу чергу на вироблення оптимальних рішень про замовлення нових поставок. Проте при цьому не враховуються виробничі потужності, людські і фінансові ресурси.

Основні етапи реалізації методології CRP b економічних інформаційних системах можна представити в наступному вигляді.

1) Розробляється план розподілу виробничих потужностей для обробки кожного конкретного циклу виробництва протягом планованого періоду.

2) Встановлюється технологічний план послідовності виробничих процедур і відповідно до пробної програми виробництва визначається ступінь завантаження кожної виробничої одиниці на термін планування.

3) Якщо після циклу роботи CRP-методології програма виробництва признається реально здійсненною, то вона стає основною для MRP-системи.

4) У зворотному випадку в неї вносяться зміни, і вона піддається повторному тестуванню за допомогою CRP-методології.

Планування виробничих ресурсів ( Manufacturing Resource Planning, MRP II). Подальший розвиток інформаційних систем привів до об'єднання принципів MRP, Closed Loop MRP, CRP в рамках єдиної концепції, що привело до створення методології MRP II, що дозволяє управляти всім виробничим процесом, а не тільки окремими його фрагментами.

для MRP II характерні зворотні зв'язки, оскільки створені в процесі її роботи звіти враховуються на подальших етапах планування. У разі потреби може бути змінена програма виробництва. Ці додаткові функції забезпечують гнучкість планування по відношенню до зовнішніх чинників - рівня попиту, надійності поставок матеріалів і комплектуючих.

Планування ресурсів корпорації ( Enterprise Resource Planning, ERP). Задача ERP-системи - інтегрувати всі підрозділи і функції корпорації в єдиній інформаційній системі. Всі сторони виробничої і комерційної діяльності охоплюються ERP: виробництво, планування, управління договорами, матеріально-технічне постачання, фінанси, бухгалтерія, управління кадрами, збут, управління запасами. Таким чином, головна задача ERP - розповсюдити принципи MRPII на управління сучасними корпораціями (мал. 1.5).

Західні автори виділяють наступні відмітні особливості ERP-систем:

• у ERP на відміну від MRPII значно більшу увагу надається фінансовим підсистемам;

• системи ERP з самого початку їх виникнення були орієнтовані на управління «віртуальним» підприємством, що і визначило широке використовування інфраструктури Internet/ Intranet;

• для ERP-систем характерна висока масштабованість (для транснаціональних корпорацій - до декілька тисяч користувачів);

• ERP-система не може вирішувати абсолютно всі задачі управління підприємством, проте вимога забезпечення інтеграції з іншими системами (системи проектування, системи управління технологічними процесами) виконується неухильно;

• ERP-системи універсальні з погляду типів виробництв.