Проведення аудиту ефективності

Проведення аудиту ефективності (ІІ етап) складається з таких стадій:

• збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою підтвердження або спростування висунутих гіпотез аудиту;

• підготовка висновків та пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень виконання бюджетної програми;

• обговорення результатів з учасниками аудиту ефективності. На рівні головного розпорядника бюджетних коштів для спрос­тування чи підтвердження гіпотез аудиту мають бути досліджені такі орієнтовні питання:

• оцінити, чи цілі досліджуваної бюджетної програми пов'язані з цілями довгострокової державної програми та відповідають функціям головного розпорядника;

• визначити, чи не дублює та суперечить досліджувана програма іншим програмам;

• з'ясувати, чи визначав головний розпорядник показники, яких необхідно досягнути кожному виконавцю бюджетної програми, чи правильно вони визначені;

• дослідити відповідність фактичних отримувачів бюджетних ко­штів тим, які були визначені на етапі планування, та з'ясувати причини відхилення;

• дослідити обґрунтованість розрахунків, наявність проектно- кошторисної документації та затвердженого механізму прохо­дження коштів;

• проаналізувати достатність затверджених обсягів бюджетних коштів для задоволення технологічних потреб, можливість за­лучення альтернативних джерел фінансування;

• проаналізувати ефективність запровадженої системи звітності, у т.ч. стосовно її орієнтації на продукт;

• визначити, чи звітував головний розпорядник щодо реалізації досліджуваних програм, а також наскільки його звіти є надійни­ми;

• визначити, чи аналізував головний розпорядник можливість ре­алізації програми іншими шляхами чи засобами;

• встановити, чи регламентовано порядок проведення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, чи дотримуються встановлені вимоги.

З метою з'ясування цих питань дослідженню підлягають документи:

• нормативно-правові акти, в тому числі внутрішні нормативні документи, які регламентують діяльність головного розпоряд­ника та реалізацію бюджетної програми;

• стратегічний план (довгострокова/середньострокова програма);

• паспорт бюджетної програми та обґрунтування до неї, коштори­си, розрахунки до кошторисів та укладені договори по виконан­ню програми;

• порядок проходження та використання бюджетних коштів;

• порядок звітування про результати;

• матеріали внутрішнього та зовнішнього контролю;

• бухгалтерська та статистична звітність;

• внутрішньовідомчі річні звіти за сферою діяльності.

У розпорядників бюджетних коштів (відповідальних виконав­ців) аналіз зосереджується на механізмах, які дозволяють ефектив­но управляти бюджетними коштами, виконувати вказівки вищого керівництва та своєчасно надавати надійну фінансову, бухгалтер­ську та іншу інформацію.

На рівні одержувачів бюджетних коштів необхідно проаналізувати:

• чи забезпечено єдине трактування існуючої нормативно- методологічної бази щодо цільового та ефективного викорис­тання бюджетних коштів, чи зрозумілими були вказівки роз­порядника бюджетних коштів (відповідального виконавця) та стан їх виконання;

• чи дозволяла матеріально-технічна база, наявні кадри тощо бути виконавцем бюджетної програми;

• чи звітність, яка направлялась розпоряднику бюджетних коштів (відповідальному виконавцю), була достовірною;

• як вплинула ритмічність фінансування на досягнення заплано­ваних результатів.

• На рівні користувачів результатами бюджетної програми ме­тодом опитування (співбесіди, анкетування, інтерв'ювання) з'ясовується:

• стан поінформованості громадян про існування досліджуваної програми;

• стан задоволення попиту громадян у програмі якістю отриманих соціальних послуг за кошти бюджетної програми;

• доцільність функціонування досліджуваної бюджетної програми;

• недоліки та прорахунки при виконанні програми, бачення шля­хів їх усунення.

На всіх етапах і стадіях аудиту ефективності застосовуються такі методи порівняння:

• в динаміці показників діяльності галузі, міністерства, підприєм­ства, установи (до і після затвердження програми);

• планових і звітних показників;

• відповідних показників у одержувачів бюджетних коштів і суб'єктів господарювання, які не брали участі у виконанні бю­джетної програми;

• з кращим вітчизняним та зарубіжним досвідом у сфері реалізації бюджетної програми, технологічними та іншими нормами тощо. На всіх етапах та рівнях процесу дослідження може проводити­ся опитування у формі анкетування.

Основні вимоги до складання анкет:

• анкета має містити не більше як 12 запитань;

• запитання формуються у порядку від простих до складних;

• лаконічність запитань (не більше 15 слів);

• однозначність запитань;

• охоплення не менше 5 % користувачів програми;

• опитувані мають бути завірені в тому, що анкети є анонімними і зібрані дані будуть використані в узагальненому вигляді.

Безпосередній керівник аудитора (керівника аудиторської групи) систематично контролює хід проведення аудиту ефективності, виконан­ня його програми, дотримання термінів та обґрунтованість висновків.

Висновок

Рішення щодо оприлюднення аудиторського звіту (інформації про участь в аудиті ефективності) приймається керівництвом органу ДКРС, що проводив аудит ефективності.

Аудиторський звіт (інформація про участь в аудиті ефективності) може направлятись Верховній Раді України, Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Мінфіну, відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування, які причетні до виконання бюджетних програм, головному розпоряднику бюджетних коштів, а також зацікавленим науковцям, закладам освіти, підприємствам, установам та організаціям тощо.

Аудиторський звіт ефективності виконання програми державного бюджету може виноситись на розгляд колегії головного розпорядника бюджетних коштів чи Міністерства фінансів України.

Аудиторські звіти регіональних програм та інформацій про участь в аудиті ефективності програм державного бюджету можуть виноситись на розгляд колегії обласних (районних) державних адміністрацій, засідань міськвиконкомів, а також на розгляд сесій місцевих рад, якими затверджено регіональну програму, аудит ефективності якої проводився.

Орган ДКРС здійснює моніторинг та облік стану впровадження відображених в аудиторському звіті (інформації про участь в аудиті ефективності) пропозицій.