Аудит ефективності

Кафедра обліку, аналізу та аудиту

Реферат

з дисципліни “ Державний фінансовий контроль ” на тему:

“ Організація та проведення аудиту ефективності ”

Виконав:

студент 4 курсу

групи ФБС-110

Крстіч І.С.

Перевірив:

Викладач

Круподер О.Д.

Черкаси – 2014

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Аудит ефективності…………………………………………….........................4

2.Організація роботи……………………………………………………………...6

3.Проведення аудиту ефективності…………………………………………….11

Висновки………………………………………………………………………....16

Список використаної літератури………………………………………………..17
Вступ

Виконання аудиту ефективності діяльності - це процес збирання, аудиторських доказів/фактів, їх кількісний та якісний аналіз із застосуванням статистичних і нестатистичних методів вибірки, порівняння з критеріями аудиту, виявлення причинно-наслідкових зв'язків і трансформації їх в аудиторські спостереження/відомості. Для проведення аудиту ефективності, як правило, створюється аудиторська група. Аудитори, що входять до складу цієї групи, повинні мати нави­чки проведення аналізу, написання звітів зі складних питань, що ви­магають логічного і ретельного обґрунтованого викладу. Крім того аудит ефективності може вимагати додаткової підготовки в таких галузях знань, як державне управління, економіка та соціальні на­уки.

Аудит ефективності

У разі необхідності до проведення аудиту ефективності можуть залучатись фахівці підприємств, установ та організацій, оскільки в окремих випадках тільки їхня кваліфікація та компетентність у специфічних питаннях дозволяють зробити відповідні висновки та підготувати аудиторський звіт і обґрунтовані пропозиції. Питання щодо залучення до аудиту таких фахівців, залежно від конкретних обставин, вирішує керівник органу ДКРС з направленням відповід­ного звернення. Залучені фахівці з питань, які входять до їх компе­тенції, мають надати письмово відомості для використання їх при складанні аудиторського звіту.

Керівник аудиторської групи проводить інструктаж серед ау­диторів та залучених фахівців щодо визначення ключових питань, методів дослідження тощо.

Керівнику аудиторської групи (аудитору - у разі коли аудит ефективності проводиться одноосібно) необхідно враховувати, що в ході ревізій та перевірок розпорядників та/або одержувачів бюджет­них коштів (які можуть бути проведені до початку аудиту ефектив­ності) працівниками органів ДКРС може бути зібрана корисна для аудиту ефективності інформація. За відповідним зверненням керів­ника аудиторської групи (аудитора) керівництвом органу ДКРС, що проводить аудит ефективності, приймається рішення щодо надання доручень з отримання зазначеної інформації.

Планування контрольно-ревізійної роботи з проведення аудиту ефективності проводиться відповідно до вимог Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, [4] та Положення про планування контрольно-ревізійної робо­ти органами державної контрольно-ревізійної служби [5].

Процес аудиту передбачає, як правило, таку послідовність дій:

• перспективне планування;

• п'ятирічне планування;

• щорічне планування;

• складання програм;

• виконання аудиту;

• механізм обміну інформацією;

• оцінювання;

• огляд планування і політики. Планування поділяється на два основні типи:

• стратегічне планування й обрання тем;

• планування індивідуальних аудитів.

Стратегічне планування є процесом визначення напрямів та ці­лей, а також найкращих шляхів їх досягнення.

Воно здійснюється виходячи з природи аудиторської установи та очікувань зацікавлених осіб. Крім того стратегічне планування безпосередньо залежить від можливостей аудиторської установи, зокрема доступних ресурсів для його реалізації. Стратегічне планування має такі цілі:

• забезпечення стратегічних напрямів для майбутніх аудитів;

• обрання потенційних тем аудитів;

• забезпечення платформи для спілкування з органами влади;

• створення основи для підзвітності/відповідальності аудитор­ської установи.