Види аудиторських висновків та їх зміст

Аудиторський висновок може бути позитивним, умовно-пози­тивним, негативним або надається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства-клієнта.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умов­но-позитивним, негативним або дається відмова від надання виснов­ку про фінансову звітність підприємства.

Структура формування видів висновків показана на рис. 4.1.

Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступні умови:

- аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

- надана інформація достатня для відображення реального ста­ну справ у клієнта;

- є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;

- фінансова звітність підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, яка відповідає вимо­гам чинного законодавства;

- фінансова звітність складена на основі дійсних облікових да­них і не містить суттєвих протиріч;

- фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Схема 4.1. Структурний вигляд формування аудиторського висновку

Аудитор повинен врахувати також стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства-клієнта.

У безумовно-позитивному аудиторському висновку думка ауди­тора про достовірність фінансової звітності підприємства-клієнта означає, що ця звітність підготовлена таким чином, щоб забезпечи­ти в усіх суттєвих аспектах відображення активів, зобов'язань і влас­ного капіталу на звітну дату і фінансових результатів діяльності за звітний період, виходячи з нормативних актів, що регулюють бух­галтерський облік і звітність. За зміст такого документа аудитор по­винен нести відповідальність.

Зразок безумовно-позитивного аудиторського висновку показано у Додатках.

У позитивному висновку можуть бути використані такі стверджу­вальні вислови, як "відповідає вимогам", "дає достовірне і дійсне уяв­лення", "достовірно відображає", "відображає реальний стан..." тощо.

Коли фінансова звітність підприємства-клієнта не відповідає ви­могам, за яких можливе надання безумовно позитивного висновку, аудитор повинен правильно кваліфікувати обставини, що призво­дять до цього.

Перелік цих обставин містить наступне:

1. Невпевненість, зумовлену:

- обмеженням у сфері аудиту (аудитор не може отримати всю необхідну інформацію і пояснення);

- обмеженням у часі перевірки, які диктуються клієнтом;

- ситуаційними обставинами (подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства);

2. незгоду, зумовлену:

- невідповідністю прийнятої облікової політики вимогам стан­дартів бухгалтерського обліку;

- розходженням в думках щодо відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку;

- незгодою зі способом надання або ступенем розкриття інфор­мації про факти або суми у фінансовій звітності;

- порушенням чинного законодавства;

3. окремий випадок, коли прорахунки та відхилення, виявлені аудитором під час перевірки, було усунуто до моменту складання аудиторського висновку. При цьому є підстави для складання умов­но-позитивного висновку із застереженням аудитора, що показники звітності є достовірними з урахуванням відхилень за станом на відпо­відну дату, яка передує даті складання аудиторського висновку.

Будь-яка невпевненість чи незгода є підставою для відмови від надання безумовно-позитивного аудиторського висновку і подаль­ший вибір його виду визначається фундаментальністю невпевненості чи незгоди.

Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна непевність). У зв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають об­межений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за ви­нятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про від­повідність господарської діяльності чинному законодавству. Систе­ма обліку відповідає законодавчо-нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна незгода). Деякі операції оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у ціло­му і не викривляють дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає мож­ливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інфор­мація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяль­ності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодав­чим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовір­но відображає фактичний фінансовий стан.

Зразок умовно-позитивного аудиторського висновку з нефундаментальною невпевненістю та умовно-позитивного аудиторського висновку з нефундаментальною незгодою показано у Додатках.

Невпевненість чи незгода є фундаментальними, якщо вплив чин­ників, що зумовили їх, на фінансову інформацію настільки значний, що суттєво (в цілому або в основному) перекручує дійсний стан підприємства-клієнта, в тому числі з урахуванням сукупного ефек­ту усіх невпевненостей та незгод.

Наявність нефундаментальних невпевненостей і незгод передба­чає складання умовно-позитивного аудиторського висновку. Зразок можливо подивитися у Додатках.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до представ­лення клієнту негативного аудиторського висновку. Аудитом встановлені порушення. До­пущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому (в основному). Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінан­сової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінан­совий стан.

Зразок негативного аудиторського висновку можливо подивитися у Додатках

Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від надання аудиторського висновку. У зв'язку з неможливістю пе­ревірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.

У деяких випадках надається аудиторський висновок без за­стережень з відмінними від стандартних формулюваннями з пояснювальним абзацом. Такий висновок надається у випадку за­довільних результатів і достовірності розглянутої фінансової звітності, коли аудитор вважає необхідним надати додаткову інформацію.