Тематика теоретичних питань до контрольної роботи

1. Основні поняття і завдання МТЗ.

2. Функціональні області МТЗ, їх характеристика.

3. Транспортно-експедиційне забезпечення, розподіл товарів.

4. Вибір виду транспорту.

5. Матеріально-технічна база різних видів транспорту.

6. Методи вибору перевізника.

7. Сутність і завдання виробничої логістики.

8. Розрахунок тривалості виробничого циклу партії деталей.

9. Оптимальний розмір партій деталей.

10. Інформаційна логістика.

11. Завдання і функції закупівельної логістики.

12. Механізм функціонування закупівельної логістики.

13. Визначення методу закупівель.

14. Вимоги до вибору постачальника.

15. Призначення і види товарно-матеріальних запасів.

16. Системи управління запасами.

17. Функції і класифікація складів.

18. Системи складування.

19. Вантажна одиниця як елемент логістики.

20. Розрахунок площі складів.

21. Підйомно-транспортне обладнання і визначення потреби в ньому.

22. Організація логістичного управління.

23. Політика транспортних підприємств і зміна їх діяльності в нових умовах.

24. Нові логістичні системи збирання і розподілу вантажів.

25. Організація матеріальних потоків на виробництві.

26. Вимоги щодо організації і управління матеріальними потоками.

27. Оптимізація організації виробничого процесу в часі.

28. МТЗ і маркетинг.

29. Канали розподілу товарів.

30. Категорія товарно-матеріальних запасів.

31. Системи управління запасами на фірмах.

32. Види запасів.

33. Система з фіксованим розміром замовлення.

34. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

35. Система «мінімум-максимум».

36. Врахування збоїв постачання і споживання.

37. Основні функції і завдання складів.

38. Розміщення складської мережі.

39. Види складування.

40. Логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності фірми.

Розрахункові завдання

Методичні вказівки щодо розв’язання задач

Задача. Обґрунтування оптимальної величини партії виробництва

Розрахунок оптимальної величини партії виробництва подано на такому прикладі.

Таблиця 1. Вихідні дані для розрахунку оптимальної величини партії

№ п/п	Назва показника	Значення показника
	Постійні витрати на партію, грн.
	Змінні витрати на одиницю виробу, грн./шт.	94,3
	Річне замовлення, шт.
	Середньорічна норма витрат, %

Методичні вказівки щодо розв’язання задачі

1. Формування економіко-математичної моделі виробничої собівартості одиниці продукції () залежно від величини партії складе:

,

де - загальні постійні витрати на партію виробів;

- змінні витрати на одиницю продукції;

- кількість продукції в партії, що визначається за формулою:

,

де - річне замовлення;

- кількість партій.

Тоді річні виробничі витрати складуть:

.

2. Формування економіко-математичної моделі витрат, спричинених виготовленням та зберіганням на складі товарів. Ці витрати викликані необхідністю створення достатніх оборотних засобів для забезпечення виробництва всієї партії (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, проміжне складування, транспорт тощо) та витрати зберігання на складі. За своє суттю, вони ідентифікуються як витрати замороження капіталу. Тому на прикладі ці витрати розраховують з використанням норми витрат у відсотках до собівартості. В розрахунках ці норма приймається в половинному розмірі, оскільки згадані витрати зростають від нуля, в момент запуску партії, до максимуму, в момент закінчення виготовлення партії. І процес циклічно повторюється стільки разів, скільки запускається партій. Математично витрати на партію виражають так:

,

де - норма витрат утримання запасів у виробництві, %.

3. Формування економіко-математичної моделі загальних витрат на річне замовлення:

.

4. Мінімізація річних загальних витрат. Для цього, розрахунком першої похідної знайдемо значення х, при якому досягається екстремум функції:

.

Спростимо цю залежність:

.

Тоді .

Оптимальна величина партії дорівнює:

Загальні витрати становитимуть:

Зауважимо, що розрахована у такий спосіб величина партії є орієнтиром, першим наближенням оптимальної величини партії, оскільки не були враховані інші істотні фактори техніко-технологічного характеру, а саме:

· параметри транспортних та пакувальних контейнерів і продуктивність транспортної системи;

· термін служби інструментів і приладів;

· потужності проміжного складування;

· тривалість складових технологічного процесу виготовлення (наприклад, тривалість сушіння);

· параметри постачання матеріалів, частин, вузлів (наприклад, ритмічність).

Урахування цих та інших „місцевих” факторів впливу змінить оптимальну величину партій в той чи інший бік. Однак, безумовним є те, що формування тієї чи іншої величини партії, а отже, і кількості партій в плановому періоді, впливає на процес накопичення загальних витрат на виготовлення продукції.

Задача. Оптимізація часової координації та послідовності технологічних операцій

При плануванні використання технологічного часу виготовлення підлягають оптимізації часова координація та послідовність окремих технологічних операцій для визначених варіантів поділу партій на основі принципів послідовності, паралельності та комбінування.

Покажемо можливість цього на такому прикладі. Вихідна інформація:

· величина партії – 5 шт.;

· технологічний процес включає 5 технологічних операцій тривалістю відповідно: = 34 хв./шт., = 24 хв./шт., = 20 хв./шт., = 24 хв./шт., = 36 хв./шт.

Розрахуємо технологічний час виготовлення партії для різних варіантів виконання операцій:

а) послідовний варіант:

б) паралельний варіант:

де - кількість штук в одній частині партії.

в) комбінований варіант:

де - тривалість „умовно максимальної” операції, тобто такої, яка знаходиться між двома операціями з меншою тривалістю;

- тривалість „умовно мінімальної” операції, тобто такої, яка знаходиться між двома операціями з більшою тривалістю.

Порівняльний аналіз ефективності трьох варіантів показує, що:

· недоліком першого варіанту є велика тривалість технологічного процесу (690 хв.), а його перевагою – чимало вільного часу на кожній операції для розміщення інших замовлень;

· перевагою другого варіанта є істотне зменшення тривалості технологічного процесу (282 хв.), а його недоліком – значно менша можливість використання вільного часу для інших замовлень;

· третій (комбінований) варіант уможливлює послаблення недоліків перших двох варіантів: за рахунок деякого програшу в тривалості технологічного процесу (338 хв.) досягається відповідна концентрація вільного часу на окремих технологічних операціях.

Задача. Узгодження конфлікту складових логістичних витрат „TRADE OFF”

Зниження рівня запасів конфліктує з метою „зниження транспортних витрат доставки”, у результаті зниження витрат на запаси виникає зростання транспортних витрат.

Покажемо це на прикладі роздрібного магазину. Отже, магазин в середньому продає за місяць = 500 чоловічих костюмів середньою вартістю = 400 грн. У разі одноразової поставки партією = 500 шт., середньомісячний рівень запасів при рівномірному попиті складе = 500/2 = 250 шт., вартістю 100 тис. грн. (250х400).

Прийнявши рівень витрат запасів у = 20 відсотків від вартості, отримаємо величину витрат запасів = 20 тис. грн. При цьому транспортно-експлуатаційні витрати за маршрутом N-M-N складуть при = 3 тис. грн. (1000 км х 3 грн./км).

Якщо ж ми поставимо мету скоротити рівень запасів в чотири рази, це позитивно відобразиться на величині витрат запасів до 5 тис. грн. (партія поставки 500/4 = 125 шт.; вартість партії поставки 50 тис. грн.; вартість середньомісячного запасу 25 тис. грн.; витрати запасів 25 х 002 = 5 тис. грн.), прийнявши, що рівень транспортного тарифу нееластичний по відношенню до величини партії поставки, оцінимо транспортні витрати як чотирикратні, тобто 3 тис. грн. х 4 партії = 12 тис. грн.

Приведемо викладені розрахунки:

· витрати на запаси: ,

де - кількість поставок;

· транспортні витрати: .

З формул видно, що зниження рівня запасів , по-перше, викликає зниження витрат, по-друге, викликає зростання транспортних витрат.

З розрахунків видно, що при проектованому зниженні рівня запасів, сума двох складових логістичних витрат знизиться від 23 тис. грн. (20+3) до 17 тис. грн. (5-12). Для знаходження максимально можливого зниження сукупних двох складових витрат проведемо нескладні перетворення:

З формальної точки зору оптимальний середній рівень запасів 100 шт., при якому сума логістичних витрат мінімальна 15,5 тис. грн. З неформальної точки зору таке рішення не є остаточним, оскільки кількість поставок (партій) складатиме: - число не ціле. Тому розглянемо два сусідні варіанти: 2 або 3 партії:

Отже, можна прийняти варіант 3 партії поставок протягом місяця величиною 170 костюмів, тоді середній рівень запасів складатиме 85 костюмів.

Ймовірно, що і це рішення може бути не остаточним, якщо розширити часовий горизонт оптимізації (квартал, півріччя, рік) чи скористатися транспортними послугами, ціна на які еластична щодо величини партії чи врахувати можливі знижки в ціні закупівлі при великих партіях поставок, або ж врахувати можливий дефіцит складських потужностей тощо.

Задача. Порівняльний аналіз логістичних витрат при зміні партії закупівлі

Річний попит в матеріалах складає 1200 шт. Традиційна закупівля велась партіями по 50 шт. При закупівлі упаковками по 10 шт. ціна закупівлі складає 12 грн./шт., упаковками по 100 шт. – 11 грн./шт., упаковками по 600 шт. – 10 грн./шт. Витрати утримання в запасі одиниці матеріалу складають 6 грн./шт. в рік. Розрахуємо граничні рівні збільшення партії закупівлі та загальну зміну логістичних витрат.

а) при закупівлі збірними упаковками по 100 шт.

;

б) при закупівлі збірними упаковками по 600 шт.:

в) збільшимо партію закупівлі до 100 шт. однією упаковкою, тоді річний ефект складатиме:

;

г) збільшимо партію закупівлі до 600 шт. однією упаковкою, тоді річний ефект складатиме:

.

Зауважимо, що при закупівлі по 50 шт. кількість замовлень та поставок складе 24 рази (1200:50), при закупівлі по 100 шт. – відповідно 12 раз, при закупівлі по 600 шт. – 2 рази, а це означає підсилення ефекту закупівлі більшими партіями за рахунок інших складових витрат, наприклад, транспортних, витрат замовлень.

Задача. Закупівля технічного обладнання

Протягом місяця компанії потрібно 2 види побутової техніки для організації продаж. На протязі даного періоду часу за кожним видом визначити:

а) оптимальну кількість побутової техніки, яку необхідно придбати;

б) оптимальне число замовлень;

в) оптимальні змінні витрати за зберігання запасів;

г) різницю між змінними витратами за оптимальним варіантом і випадком, коли закупка всієї партії проводиться в перший день місяця.

Вихідні дані:

· потреба у побутовій техніці протягом місяця (шт.) – 1) 9; 2) 82;

· вартість замовлення партії товару (дол. США) – 1) 19; 2) 11;

· витрати зберігання одиниці товару протягом місяця (дол. США) –

1) 13; 2) 8.

а) оптимальна кількість побутової техніки, що купується, протягом місяця визначимо за формулою:

,

де - вартість замовлення партії товару (дол. США);

- потреба у побутовій техніці протягом місяця (шт.);

- витрати зберігання одиниця товару протягом місяця (дол. США).

Підставимо у формулу вихідні дані, для першого виду побутової техніки та отримаємо:

Для другого виду побутової техніки отримаємо:

б) Оптимальне число замовлень побутової техніки протягом місяця визначимо за формулою:

.

Підставимо у дану формулу вихідні дані, для першого виду побутової техніки отримаємо:

.

Для другого виду побутової техніки отримаємо:

в) Оптимальні змінні витрати за зберігання запасів протягом місяця визначимо за формулою:

.

Підставимо у формулу вихідні дані, для першого виду побутової техніки отримаємо:

.

Для другого виду побутової техніки отримаємо:

.

г) Різницю між змінними витратами за оптимальним варіантом і випадком, коли закупка всієї партії проводиться в перший день місяця, визначимо за такою формулою:

.

Підставивши у формулу дані, для першого виду побутового виду техніки отримаємо:

.

Для другого виду побутової техніки отримаємо:

.

Задача. Вибір раціонального поставника ресурсів

До транспортної фірми звернулася виробнича компанія з питанням про вибір кращого постачальника комплектуючих між європейськими та азіатськими.

Показники	Значення
Питома вартість вантажу, що постачають, дол. США /куб. м
Транспортний тариф, дол. США /куб. м
Імпортне мито на товар із Південно-Східної Азії, %
Ставка на запаси: в дорозі, % страхові, %	1,9 0,8
Вартість товару: в Європі, дол. США в Південно-Східній Азії, дол. США

Завдання: дати обґрунтовану відповідь.

Визначаємо частку додаткових витрат, які виникають при постачанні з Південно-Східної Азії, в питомій вартості вантажу, що надходить, за формулою:

,

де – транспортний тариф, дол. США/куб. м;

– питома вартість товару, що постачають, дол. США/куб. м;

– імпортне мито на товар із Південно-східної Азії, %;

– ставка на запаси в дорозі, %;

– ставка на страхові запаси, %.

.

Визначаємо різницю між вартістю товарів в Європі та в Південно-Східній Азії, прийнявши вартість в Південно-Східній Азії за 100 %:

, %

де – вартість товару в Європі, дол. США;

– вартість товару в Південно-Східній Азії, дол. США.

.

Таким чином, оскільки більше , то виробничій компанії краще купувати комплектуючі в Південно-Східній Азії.

Задача. Вибір ефективної системи розподільчої системи

Необхідно обрати для запровадження систему розподілу із двох запропонованих, якщо для кожної із систем відомо:

· річні експлуатаційні витрати – 1) 7040 дол. США/рік; 2) 3420 дол. США/рік;

· річні транспортні витрати – 1) 4480 дол. США/рік; 2) 5520 дол. США/рік;

· капітальні вкладення у будівництво розподільчих центрів – 1) 32534 дол. США; 2) 42810 дол. США;

· термін окупності системи – 1) 7,3 роки; 2) 7,4 роки.

Для того, щоб із двох запропонованих варіантів систем розподілу обрати один, встановимо критерій вибору – це мінімум приведених витрат, тобто, витрати, приведені до одного річного вимірника. Наступним кроком є оцінка за цим критерієм кожного із варіантів.

Величину приведених витрат визначимо за такою формулою:

,

де - приведені річні витрати системи розподілу, дол. США/рік;

- річні експлуатаційні витрати системи, дол. США/рік;

- річні транспортні витрати системи, дол. США/рік;

- капіталовкладення у будівництво розподільчого центру, дол. США;

- термін окупності проекту, років.

Для реалізації обираємо той варіант системи розподілу, який має мінімальне значення приведених витрат за рік.

Підставляючи у формулу вихідні дані, для першої системи розподілу отримаємо:

.

Для другої системи розподілу отримаємо:

.

Таким чином, для втілення обираємо другу систему розподілу, оскільки менше .

Задача. Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу

Точкою беззбитковості називається мінімальний обсяг діяльності, тобто обсяг, менше якого робота підприємства стає збитковою.

Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу полягає у визначенні вантажообігу, при якому прибуток підприємства рівний нулю.

Розрахунок мінімального вантажообігу дозволяє вийти на мінімальні розміри складу, мінімально можливу кількість техніки, обладнання і персоналу. Необхідно визначити точку беззбитковості діяльності складу за допомогою даних.