Класифікація та види уяви

Ступінь принципової новизни уявного може бути різний. Від цього залежить поділ уяви на види. Людську уяву за різними ознаками поділяють:

1. За мірою свободи уява буває:

Активна уява завжди спрямована на вирішення творчого чи особистісного завдання. Людина оперує фрагментами, одиницями конкретної інформації у певній галузі, їх переміщенням у різних комбінаціях відносно один одного. Стимуляція цього виду уяви створює можливість для виникнення оригінальних нових зв’язків. В активній увазі мало мрійності і необгрунтованої фантазії. Активна уява спрямована в майбутнє й оперує часом як цілком визначеною категорією (тобто людина не ставить себе поза реальністю, поза тимчасовими зв’язками та обставинами). Активна уява спрямована більш зовні, викликається задачею. Розрізняють два її види – творча та репродуктивна (відтворююча).

Пасивна уява підлегла внутрішнім, суб’єктивним факторам. Характеризується створенням образів, що не втілюються в життя, програм, що не здійснюються взагалі або не можуть бути здійснені. Уява виступає при цьому як заміна діяльності, її сурогат, через що людина відмовляється від необхідності діяти. Пасивна уява може бути: 1) навмисною – створює образи (мрії), не пов’язані з волею, яка могла б сприяти їх втіленню в життя; переважання мрій у процесах уявлення свідчить про певні дефекти розвитку особистості. 2) ненавмисною – спостерігається при ослабленні діяльності свідомості, при її розладах, у напівдрімотному стані, у сні.

2. За змістом діяльності уява буває:

Художня. Вона має переважно чуттєві (зорові, слухові, дотикові) образи, які надзвичайно яскраві та детальні. Властива художникам, музикантам, скульпторам, поетам.

Наукова. Виявляється в побудові гіпотез, проведенні експериментів, в узагальненні накопичених матеріалів. Вона передбачає логіку та гнучкість мислення, точність у висловлюванні своїх думок.

Технічна. Характерним є створення образів просторових відношень

(креслення, схеми, проекти)Найбільше значення тут відіграють асоціації за

схожістю та контрастом.

3. За характером результатів діяльності (характером продуктивності):

Репродуктивна (відтворююча). Передбачає створення образів на

основі опису, який може проводитися в різних знакових системах – в

словесній, числовій, формульній, графічній, нотній та ін. В результаті репродуктивної уяви виникають образи відомі, однак вона завжди передбачає елементи творчості.

Наприклад, «Чорний квадрат» Казимира Малевича, який символізує чотири чуми ХХст. – війна, концтабори, вигнання з батьківщини та рак.

Творча уява вимальовує нові, оригінальні образи та ідеї. Залежить від знань та життєвого досвіду, має умисний характер і завжди залучена у творчу діяльність. Продуктом творчої уяви є художній образ. Творча уява може бути – антиципуючою (від лат. – угадування наперед, передбачення) уявою – яка лежить в основі здатності передбачати майбутнє, результати своїх дій. Антиципація майбутнього можлива завдяки прихованій реакції очікування, що виникає на основі уяви. Людині зовсім не потрібно стрибати з дев’ятого поверху, щоб дізнатися, наскільки небезпечне таке падіння. Образи антиципуючої уяви налаштовують організм на певні дії. Коли ще немає приводу для таких заходів. Внутрішньо вона пов’язана зі структурою будь-якої діяльності.

4. За участю волі:

Довільна – людина ставить спеціальну мету створити образи того чи іншого об’єкта.

Мимовільна – створення нових образів не керується спеціальною метою.

5. За характером образів визначають:

Конкретну уяву – в ній уявляються певні предмети, речі тощо;

Абстрактну уяву – яка відбувається в межах творчої діяльності, підкорена певній меті.

За якісними особливостями, зумовленими конкретними сферами застосування, Т.А.Рібо наводить такі типи уяви:

- пластична уява, яка застосовує точно визначені у просторі образи та їх сполучення, що відповідають дійсним відношенням предметів, має зовнішній характер;

- розпливчаста, яка застосовує емоційні образи, котрі не мають певних обрисів у просторі (уява у музиці);

- містична, яка застосовує символи; містицизм перетворює природні образи на символічні, прагнучи втілити ідеал у формах зовнішньої природи;

- наукова – насичена науковим мисленням;

- уява в практичному житті й механіці, образи якої в разі потреби втілюються в речову форму;

- уява у сфері торгівлі – тут найбільша роль належить інтуїції, оскільки цей тип уяви стосується здогадок;

- уява у сфері утопії – тут образи уяви відображають етичні та соціальні стосунки.