Організаційно-методичні вказівки

Перед вивчення загальної будови вогнепальної зброї доцільно запропонувати особовому складу назвати її основні частини. Заслухавши відповіді двох-трьох студентів, викладач доводить до особового складу загальну будову вогне­пальної зброї, при цьому підкреслюючи, що основною частиною є ствол, а також пояснюючи важливість такої частини, як затвор, та систему управління затвором. Далі викладач пояснює етапи роботи автоматики стрілецької зброї.

Приступаючи до вивчення автоматичної зброї, необхідно спочатку ознайомитись з її класифікацією, включаючи схеми конструкцій, що забезпечують отри­мання автоматизму. Якщо почати, наприклад, детальне вивчення автомата АК74, не маючи початкової уяви про те, як досягається у цьому автоматі автоматична дія, то таке вивчення дуже ускладниться і буде неефективним. Зовсім інша картина буде, якщо студент на основі наданої йому схеми конструкції спочатку ознайомиться з самою сутністю цього автомата. Усякий опис автоматичної зброї повинен починатись саме з такої схеми її влаштування.

Доводячи до особового складу класифікацію вогнепальної зброї, викладач демонструє загальну схему класифікації автоматичної стрілецької зброї ї розкриває принцип влаштування найбільш популярних класів: використання енер­гії відбою та енергії відведених порохових газів, а інші дає в ознайомчому по­рядку.

При вивченні боєприпасів, що застосовуються для стрільби з АК74 (РКК74), викладач повинен звернути увагу тих, хто навчає­ться, на відмінність бойових патронів від холостих і нав­чальних. На занятті доцільно мати навчальні та розрізні патрони.

Вивчаючи будову ручних осколкових гранат особливу увагу необхідно приділити засвоєнню правил безпеки при поводженні з ними, а також прийомів та правил їх кидання. Під час заняття необхідно мати навчальні і розрізні гранати, навчальні запали і плакати.

При вивченні осколкових гранат викладач розглядає сутність осколкової дії, а принцип дії осколкових гранат пояснюється за схемами, плакатами і рисунками, їх влаштування – на розрізних зразках чи схемах (плакатах).

Після закінчення вивчення кожного питання необхідно перевірити ступінь засвоєння матеріалу, давши контрольні запитання. Якщо мате­ріал засвоєний недостатньо, слід повторити основні положення, а по­тім знову перевірити знання тих, хто навчається. Це дозволяє еконо­мити навчальний час і підвищувати якість навчання.

Вступ.

1. Прийняти доповідь, привітатися, перевірити наявність студентів.

2. Перевірити наявність навчальних посібників, готовність студентів до заняття, наявність у них навчальної літератури, зошитів.

3. Довести до студентів тему заняття, навчальні питання, навчальну і виховну мету заняття та план його проведення.

4. Провести опитування чи літучку за матеріалом попереднього заняття.