Захист людей від ураження електричним струмом

Для забезпечення захисту людей від ураження електрич­ним струмом використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби як: захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, захисне
відімкнення, ізоляція провідників із струмом, огороджувальні пристрої, по­переджувальна сигналізація, блокуван­ня, знаки безпеки, засоби захисту та за­побіжні пристрої

Захисне заземлення (рис. 3. 50) це — навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопро- відних частин, що можуть опинитися під напругою. Заземлення здійснюється за до­помогою природних, штучних або зміша­них заземлювачів. Заземлення бувають виносні і контурні. В пер­шому випадку заземлювачі розміщують на деякому віддаленні від обладнання, що заземлюється Вони захищають за рахунок малого їх опору (максимальне значення опору заземлення 4 Ом). При кон­турному заземленні заземлювачі розміщують по контуру навколо заземленого обладнання на невеликій відстані один від одного

В якості провідників для заземлення можуть бути викорис­тані металеві конструкції будівель, стальні труби, стальні обо­лонки кабелів, круглі провідники діаметром не менше 5 мм, голі мідні і алюмінієві провідники перерізом 4 і 6 мм², жили ка­белів перерізом для міді — 1 мм², для алюмінію — 1,5 мм², ку­това сталь та ін. Вертикальні заземлювачі (довжиною 2,5-3 м) з'єднують стальною шиною, яку приварюють до кожного зазем­лювача Захисне заземлення необхідно періодично переглядати і ремонтувати. Із застосованого обладнання необхідно заземлю­вати корпуси електродвигунів верстатів, електроплит, вторинні обмотки і корпуси трансформаторів, переносний електроінстру­мент, розрахований на напругу більше 42 В, рухоме і переносне електрообладнання, каркаси розподільних електрощитів, щитів керування, шаф, металеві оболонки дротів, стальні труби, в яких вміщений електродріт, інші металеві конструкції

Рис. 3. 50

В лабораторіях та кабінетах по периметру кімнати прокладають заземлювальну лінію (стальний прут діаметром 7 мм) і з'єднують її шляхом зварювання з нульовим провідником, природним чи штучним заземлювачем Від утвореного контуру зварюванням або жорстким болтовим з'єднанням виконують металеві відводи до каркасу електророзподільного щита, до корпусів електродвигунів

Заземлення електроустановок необхід­но виконувати у всіх випадках при напру­гах 500 В і вище, при напругах вище 42 В змінного струму і 110 В постійного стру­му — в приміщеннях з підвищеною небез­пекою, особливо небезпечних і в зовніш­ніх електроустановках. Профілактичний огляд заземлених пристроїв виконують не рідше 1 разу в рік. При цьому переві­ряють стан заземлювального пристрою, наявність кола між контуром заземлення і заземлювальними пристроями Занулення (рис. 3. 51) — це навмисне електричне з'єднання з ну­льовим захисним провідником металевих струмонепровідних час­тин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустатку­вання, кабельні конструкції, сталеві труби тощо) Занулення вико­ристовують при чотирьох провідній системі трьохфазного струму з глухо заземленою нейтраллю. Занулення перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання Внаслідок цього спра­цьовує максимальний струмовий захист (перегорає запобіжник), який відключає пошкоджену ділянку мережі. Для збільшення без­пеки нульовий провід заземлюють в декількох точках

Можливе одночасне занулення і заземлення одного і того ж корпусу, але одночасне занулення одних і заземлення інших ма­шин в одній і тій же мережі заборонено. Не потрібно додатково заземлювати занулені елементи електропристроїв Заземлення і занулення забезпечують спрацювання приладів захисту, швид­ке автоматичне вимикання пошкодженої установки від мережі

Захисне відімкнення — захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнен­ня в ній небезпеки ураження людини струмом. Така небезпека може виникнути під час замикання фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче відповідного рівня, а також у ви­падку дотику людини безпосередньо до струмоведучої частини, що знаходиться під струмом

Рис. 3. 51

Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під на­пругою, використовується ізоляція. Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується також
подвійна ізоляція — електрична ізоляція, що складається з ро­бочої та додаткової ізоляції. Опір електроізоляції ручних елек­тричних машин повинен бути більше 2,5 МОм, силової і освіт­лювальної електропроводки — вище 0,5 МОм. Перевірку ізоля­ції електроінструменту слід проводити мегаометром не рідше 1 разу в квартал, електропроводки — не рідше 1 разу в 3 роки

Блокування застосовується в електроустановках напругою вище 220 В, в яких часто ведуться роботи на струмоведучих частинах, що огороджуються. Блокування забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини і електроустановки під час проникнення до них без зняття напруги

Часто використовується звукова та світлова сигналізація, надписи, плакати та інші засоби інформації, що попереджують про небезпеку

За призначенням електрозахисні засоби поділяються на ізо­люючі (діалектричні рукавиці, боти, калоші, килимки, ізольо­вані підставки, інструмент з ізолюючими ручками, ізолюючі штанги, кліщі тощо), огороджувальні (переносні огородження, заземлення тощо) та запобіжні (пояси, захисні окуляри, каски, спеціальні рукавиці) Засоби індивідуального електрозахисту є захисні костюми, взуття і рукавиці