Загальна класифікація НС

Техногенні надзвичайні ситуації можуть бути класифіковані по галузевому принципі - будівництво, транспорт, енергетика, металургія і т.д.

По масштабах наслідків техногенних аварій і катастроф, а також природних явищ НС розділяються на об’єктові, місцеві, регіональні й загальнодержавні.

По характері негативного фактора НС бувають пов'язані з:

а) викидом небезпечних речовин (радіоактивних, ХНР, біологічно небезпечних речовин) в атмосферу.

б) пожежами й вибухами на потенційно небезпечних об'єктах і транспорті.

в) катастрофічними затопленнями при аваріях на гідроспорудах (греблях, дамбах і т.д.)

г) порушеннями систем життєзабезпечення (енергосистеми, інженерні системи, міський транспорт і т.д.)

Надзвичайні ситуації техногенного й природного характеру можуть бути класифіковані по розмірах матеріальних втрат. По оцінці закордонних фахівців шкала матеріальних втрат у НС виглядає в такий спосіб:

- мала техногенна аварія (НС) до 100.000 доларів;

- середня НС - до 1 мільйона доларів;

- більша аварія (НС) - до 10 мільйонів доларів;

- велика НС - до 10 мільярдів доларів.

НС можуть класифікуватися по кількості потерпілих. Причому така класифікація носить і галузевий характер. Наприклад, число загиблих в авіаційній катастрофі, дорожнім зіткненні, аварії морського судна й т.д. У загальному виді цей класифікаційний підхід можна представити в такий спосіб:

- мала НС - число потерпілих від 25 до 100 чоловік, з яких 10 - 15 вимагає госпіталізації;

- середня НС - число потерпілих від 100 до 1000 чоловік, підлягає госпіталізації 25-250 чоловік;

- більша НС - потерпілих більше 1000 чоловік, підлягає госпіталізації більше 250 чоловік.

Надзвичайні ситуації з погляду класифікації природних аномальних явищ (стихійні лиха) можна розділити на три основні групи:

- НС, обумовлені ендогенними процесами (землетруси, активізація тектонічних процесів по лініях розламів, грязьова вулканізація);

- НС, пов'язані з екзогенними процесами (селі, зсуви, обвали, карстові провали, просідання ґрунтів);

- НС гідрометеорологічного характеру (суховії, посухи, пилові бури, сніжні лавини й замети, повені, шторми, смерчі, зливи, град й т.д.).

Надзвичайні ситуації будь-якого характеру можна також класифікувати по динаміці розвитку й тривалості впливу, на населення й територію.

По динаміці розвитку виділяються:ь раптові (практично миттєві) НС (вибухи ВР, газоповітряних сумішей, транспортна аварія); що повільно розвиваються - характеризуються процесами повільного накопичення (акумуляції) небезпечного фактора (утворення пилового й хімічного смогу, підвищення концентрації алергенів в атмосфері, торф'яні пожежі); швидко розвиваються (аварії з викидом ХНР, пожежі).

По тривалості негативного впливу небезпечного фактора надзвичайні ситуації можна розділити на одномиттєві, при виникненні яких населення реагує на наслідки небезпечного явища – землетрус, вибух, лавина й т.п. і тривалої дії – епідемії, паводок і т.п.