Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
• Психологічні закономірності поведінки натовпу дуже мало залежать від освітнього чи культурного рівня людей, що утворюють натовп.
їх перетворення у натовп досить, аби сформувалася свого роду колективна душа, що змушує їх відчувати, думати і діяти зовсім інакше, ніж думав би, діяв і відчував кожен з них окремо", — пи-сав Французький соціолог і психолог XIX ст. Г. Лебон.
Натовп - це народ, що вийшов на вулицю, це особлива
спільність людей, що розрізняється чотирма основними різнови-
дами: натовп випадковий, експресивний, конвенційний і діючий.
Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
Випадковий натовп — чималий гурт людей, чию увагу привернула надзвичайна подія (аварія, вибух тощо).
Експресивний натовп утворюється з людей, згуртованих спільним прагненням висловити свої почуття радості, горя, протесту, солідарності тощо (весілля, похорон, мітинг, маніфестація).
Конвенційний натовп — учасники масових розваг, глядачі на стадіоні, що об'єднуються ніби за домовленістю — конвенцією вигуки "Браво", "Слава", "Ганьба"). їх об'єднує не тільки (цікавість до масового дійства, але й готовність реагувати на нього згідно з ритуалами або нормами, що не мають офіційного характеру.
Спільні риси натовпу:
- натовп — завжди велика група людей.
- натовп існує протягом досить короткого часу.
- люди в натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, у безпосередній близькості, що дає можливість підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти, постійно отримуючи інформацію про реакції одне одного на слова оратора, який виступає на мітингу.
Натовп живе єдиним настроєм, швидко радикалізується, змінює характер і спрямованість дій. Людська психіка в натовпі швидкозмінна і нестійка, призводить до трагічних наслідків.
Людська психіка в натовпі.
1. У натовпі особистість "розчиняється", нівелюється.
2. Натовп — найчутливіший барометр корінних інтересів народу, класів, колективів, проте "глухий" до інтересів окремої особистості.
3. Втрата індивідуальності в натовпі; люди однаково відчувають і думають, схильні до однакових рішень і вчинків.
4. "Колективна душа" натовпу владна, авторитетна.
5. Людина з натовпу позбавлена самобутності і незалежності.
V.
6. Натовп — це підсвідомий рівень вчинків, дій, поведінки.
7. Людина натовпу позбавлена індивідуальності, але дістає ту психологічну захищеність, якої їй бракує у звичайному щоденному житті. Адже натовп стає силою нездоланною, що несе в собі надійний захист особистості. Принаймі нам так здається.
8. Люди натовпу через те — безвідповідальні, з домінуючим почуттям безкарності і вседозволеності.
1. Основи безпеки життєдіяльності
Мислення натовпу. Умовою утворення «колективної душі» натовпу є спрощення всього, що здатне спрощуватись і посилення всього, шо здатне посилюватись.
Запорукою утворення «колективноїдуші» натовпу є одержання людьми інформації про реакції одне одного на певні події чи явища. У цій величезній інформаційній системі виникає безліч збоїв, перешкод, «шумових ефектів».
Спрощення і посилення — дві взаємопов'язані тенденції — визначають психологічний профіль натовпу.
Спрощується інтелект, посилюються емоції, почуття, переживання.
Натовп мислить не логічними категоріями, а цілісними образами, шо вільно асоціюються між собою.
Образ, викликаний оратором, котрий виступає перед натовпом, повинен збуджувати нові емоції, пов'язані з наступними, ще не виголошеними твердженнями, закликами.
Оратори з логічним мислення бездоганні з огляду на формальну логіку (не люмпени, а інтелігенти, як правило, програють нікчемності). Особливості мислення натовпу вимагають також простоти, лаконічності, завершеності висловлювань.
Категоричність оратора-лідера — найважливіше. Натовп не визнає напівтонів, двозначності, нечесності. Натовп любить прямі дороги без перехресть і не визнає стежок до доріг.
Натовп сприймає лише ті орієнтири, що відтворюють цілісний образ якості подій чи явище.
Слід говорити десять разів те, що хоче почути натовп і сказати після цього те, що хоче оратор, хоч один раз; натовп вже підтримає, хоч це і протилежить його бажанню і піде за промовцем, або відкине, змете його, якщо сказане буде непереконливим. Тому спілкування з натовпом — велике мистецтво. «Натовп не можна вчити мислити», він ні в кого не питає ні дозволу, ні поради.
Навіювання і зараження. Навіювання — спосіб впливу на люди-ну, який, на відміну від переконання, зводиться до засвоєння лю-диною певної інформації на віру, без критичного аналізу.
3.Фрейд вважав, що історичний феномен натовпу завжди утворювався 3 появою ватажка, який має над натовпом нічим не обмежену владу, в якому натовп вбачає мужність, силу, стійкість, волю до боротьби і перемоги, тобто всі найкращі риси, які хотіли
мати собі, володіти ними.
Я. J. Бедріи. Безпека життєдіяльності
Ватажок — це власне «Я» натовпу, герой натовпу.
З ускладненням суспільних відносин і внутрішнього світу людей на місці ватажків постають знеособлені абстрактні ідеї. І сьогодні натовп об'єднується саме довкола них.
Навіювання супроводжується процесом зараження. Якщо навіювання — це цілеспрямований вплив, то зараження — це мимовільна, спонтанна передача емоційного стану однієї людини іншій.
Це атрибут повсякденного людського спілкування ізособли-во сприйнятливими умовами в натовпі. Бо люди в натовпі відчувають взаємну близькість на підставі однакового ставлення до ідеалу, ідеї. Виникає так звана циркулярна реакція -обопільно спря -моване, зростаюче емоційне зараження, яке посилює навіювання. Найбільш "заразливі" психічні стани — бажання і прагнення. любов і ненависть, довіра і недовіра, надія і страх.
Але найбільше заражають натовп переконаність і сміливість Коли людина опиняється поза натовпом, то за браком власних переконань і за низького рівня самосвідомості натовп може надовго або назавжди деформувати психіку особистості.
Дата публикования: 2015-10-09; Прочитано: 264 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!