Перша допомога при радіаційних ураженнях

Негативні наслідки спричинює дія на організм іонізуючого випромінювання в таких випадках: одноразового зовнішнього гамма-нейтронного, зовнішнього впливу бета і гамма випромі­нювань від радіаційної хмари, довготривалого впливу зовнішніх бета- і гамма- випромінювань, внутрішнього випромінювання від радіонуклідів (заражені харчові продукти, вода тощо). Настають зміни в системі кровотворення, змінюється клітинний склад пе­риферійної крові, знижується вміст лімфоцитів (поновлюється протягом 2 місяців). Опромінюється кістковий мозок, зменшуєть­ся кількість гранулоцитів і еритроцитів. Розвивається лейкопе-мія. Знижується кількість тромбоцитів, внаслідок чого порушу­ються процеси згортання крові. Відбуваються зміни в шлунку -порушуються секреторна і моторна функції шлунка, виникають органічні зміни, виразки на слизовій оболонці. Порушуються процеси травлення, знижується апетит, зменшується маса тіла. Зміни функцій серця, нервової системи, печінки, підшлункової залози, ендокринної системи мають опосередкований характер. При дозі опромінення 1 Гр виникають функціональні порушен­ня в легенях, пневмонія. Особливо чутливі до РР статеві залози,

що згубно діє на репродуктивну функцію. Масова загибель клітин в інтерфазі призводить до променевої хвороби мозку. Виника­ють інфекційно-запальні ускладнення.

Первинна реакція на опромінення. Симптоми первинної реак­ції — нудота і блювання від кількох хвилин до 3 діб. Настає за­гальна слабкість, запаморочення, головний біль, сонливість, по­червоніння склер і шкіри, сухість в роті, тахікардія, лабільний пульс. Виражені лейкоцитоз, лімфопенія, лімфоцитопенія.

Прихований період. Самопочуття хворого поліпшується, змен­шується нудота, припиняється блювання, нормалізується темпе­ратура тіла, іноді порушення сну і пригнічення психіки тривають постійно. Протягом 2-5 тижнів спостерігається прогресуюча лей­копенія, тромбоз, спустошення кісткового мозку, зменшується кількість проіритробластів, проміелоцитів, мегакаріоцитів.

Період розпалу променевої хвороби. Розпочинається завжди го­стро, з вираженими клінічними симптомами. Розвивається інток­сикація організму, повне його отруєння: зміни в слизовій обо­лонці кишечнику, порушення проникності його стінок, потряп-ляють в кров токсини і бактерії. Внаслідок цього — нудота, блювання. Спостерігаються безсоння, спрага, пронос. Темпера­тура тіла підвищується до 40°С. Настає млявість, депресія. Випа­дає волосся на 12-ту добу, спостерігаються сухість і лущення шкіри. Виразки кровоточать. Спонтанні кишково-шлункові роз­лади. Внутрішні крововиливи. Бронхопневмонія. Абсцеси. Ганг­рена. Крововиливи в роті. Язик сухий. Стоматит. Некротична ангіна. Лейкемія, знижуються імуннозахисні властивості органі­зму.

Період відновлення. Загальний стан потерпілого поступово поліпшується, температура тіла - в нормі, склад крові нормалі­зуються, епітелізуються виразки, через 6 місяців відростає воло-ся. Термін — 2—5 місяців.

Гостра променева хвороба (ГПХ) в профілактиці. До профілак­тичних заходів належать: комплекс фізичних, хімічних і біологі­чних заходів, скерованих на зменшення поглинання організмом енергії проникаючої радіації, на підвищення стійкості організму до її впливу; індивідуальні і колективні засоби захисту; часткова і повна санітарна обробка потерпілих; радіопроектори (радіоза­хисні препарати), які підвищують імунологічну реактивність організму.

Лікарська допомога. Враховують періоди перебігу хвороби, ступінь її важкості та вираженість синдромів.

Самодопомога — 1—2 таблетки стаперазину з індивідуальної аптечки, вводять підшкірно кордіамін, усувають термічні та ме­ханічні фактори, накладають антисептичні пов'язки, вводять про­медол для знеболювання, 1 таблетку демедкарбу з аптечки.