Перша допомога при ушкодженні м'яких тканин, суглобів і кісток

Травма - анатомічне і функціональне порушення тканин і органів, що виникає в результаті дії факторів зовнішнього сере­довища.

Ушкодження, які виникають в результаті одномоментної, рап­тової дії на тканини організму, називається гострими травмами.

Ушкодження, що виникають від багатьох окремих і постійно діючих подразників малої сили, що не можуть при одноразовій дії завдати травми, називають хронічними травмами (екземи і ви­разки рентгенологів).

Долікарська допомога при ударах, розтягненнях, розривах, стис­канні, контузіях, втраті свідомості.

Удари - ушкодження м'яких тканин і органів вналідок удару тупим предметом без порушення цілісності шкіри.

Вивихи - ушкодження, при яких зміщуються суглобні кінці костей в суглобах.

Розтягнення і розриви зв'язок — припухлість, або рух у невлас­тивому суглобу напрямку.

Стискання — наслідок тиску великої ваги на орган людини, розчавлювання м'язів, підшкірної жирової клітковини, судин і нервів.

При ударах швидко виникає припухлість, під шкірою з'явля­ються гематоми (скупчення крові), які дуже болючі і виклика-

ють помірне обмеження руху кінцівки. Внутрішні травми (мозку печінки, нирок, легенів) можуть призвести навіть до смерті.

Потерпілому забезпечують спокій, особливо для місця ура­ження, накладають тугу пов'язку, прикладають холод (пакет з льодом, пляшку з холодною водою).

Розтягнення характеризується появою різкого болю, швид­ким розвитком набряку в ділянці травми, значним порушенням функції суглоба.

Долікарська допомога при розтягненні зв'язок - туга пов'язка, фіксація суглоба, холод на уражене місце, холодні компреси. Як і при розриві сухожилля - повний спокій, туга пов'язка, фіксація ураженого місця. Дають анальгін чи амідопірин. Негайно слід звертатися до лікаря.

Стискання виникає від тиску великої маси (стін, землі тощо при землетрусах, обвалах, зсувах), що веде до шоку й отруєння організму продуктами розпаду м'яких тканин.

Долікарська допомога - організація заходів щодо негайного звільнення потерпілого з-під завалів. Накладають джгут на ушко­джену частину кінцівки якомога ближче до основи кінцівки, щоб запобігти гангрені тощо. Обкласти льодом чи змоченою в холодній воді тканиною. Ушкоджені кінцівки імобілізують за допомогою шини, потерпілого виводять з шоку, тепло накривають, дають ви­пити вина чи горілки, чаю, кави, вводять наркотики (1 мл 1% роз­чину морфіна), сердечні засоби і негайно відправляють до лікарні.

Вивих — ушкодження суглоба, при якому відбувається зміщен­ня частин кісток в його порожнині з виходом однієї з них через роз­рив прилеглих тканин тощо. Виникає під дією непрямої травми.

Спостерігаються біль, різка деформація суглоба, фіксація кінцівки в неприродному положені. При лікуванні використову­ють холод, знеболювальні препарати. Можна зразу ж виправляти вивих, але лише лікареві або медперсоналу; важливо не сплутати вивих з переломом.

Втрата свідомості відбувається внаслідок раптового малокрів'я мозку (страх, стрес, сильний біль, кровотеча тощо). Симптоми -різка блідість обличчя і слизових поверхонь, дихання поверхне­ве, нечасте.

Потерпілого вкладають дещо піднявши ноги і опустивши го­лову. Необхідно розстебнути комір, послабити ремінь та інші ча­стини одягу, що перешкоджають вільному диханню, забезпечити

надходження свіжого повітря. Дати нюхати нашатирний спирт. Штучне дихання при потребі. Триває недовго.

Контузія — ураження всього організму людини внаслідок рап­тової механічної дії на всю чи велику частину поверхні тіла (удар­на хвиля). Можливі струс мозку, розриви легенів та інших органів, тріскають барабанні перетинки. Існує 3 ступеня контузії: легкий, середній, важкий.

I ступінь - легка контузія: тремтять кінцівки, голова, на­стає заїкання, зниження слуху, людину похитує.

II ступінь - середньої важкості - неповний параліч кінцівок, часткова або повна глухота, порушення мови, відсутність реації зіниць на світло.

III ступінь — важка контузія - втрата пам'яті, переривчасте,
судорожне дихання, з носа і рота тече кров, можливі судоми.

Долікарська допомога - розстебнути тісний одяг і його час­тини, повернути потерпілого набік, обережно прочистити вуха і ніс від згустків крові, при кровотечі вкласти марлеві пов'язки в порожнину вуха чи носа, не давати пити і не робити штучне ди­хання. Лежачого потерпілого відправити до медпункту.

Долікарська допомога при переломах

Перелом - порушення цілісності костей. Переломи бувають травматичні і патологічні, закриті (без ушкоджень шкіри) і відкриті (шкіра ушкоджена в ділянці перелому).

Відкриті переломи тим небезпечні, що вони можуть інфіку­вати відламки і спричинити остеомеліт.

Переломи бувають повні і неповні.

При неповному переломі порушується якась частина попе­речних кісток, з'являються тріщини кісток.

Переломи бувають різних форм: поперечні, косі, спіральні, осколочні, від стискання, компресійні тощо.

Буває зміщення кісткових уламків під кутом, зміщення по довжині, бокові зміщення, інші переломи.

Для переломів характерні: різкий біль, порушення функції ушкодженої ділянки, набряк і крововилив в ділянці перелому, вкорочення кінцівки, патологічна рухомість кістки. Нерівність кісток, хрумтить при натисканні, в рані відкритого перелому ви­ступає уламок кістки.

Заходи долікарської допомоги при переломах кісток: фікса­ція кісток в ділянці перелому; протишокові заходи; транспорту­вання в медпункт.

Основне завдання — закріпити ушкоджені кістки, суглоби, зв'язані з ними кінцівки в нерухомому і найзручнішому для по­терпілого стані.

Імболізація зменшує біль. Це основний засіб запобігання шоку. Найчастіше зустрічаються переломи кінцівок. Правильна фіксація ушкоджених кінцівок запобігає зміщенню уламків, зменшує ушкодження судин, нервів, м'язів і шкіри гострими кра­ями ушкоджених кісток. Накладають транспортні шини з підруч­ного твердого матеріалу. Кінцівки біля рани, перелому обробля­ють йодом, антисептиком і накладають асептичну пов'язку при відкритому переломі.

При транспортуванні шину надійно закріпплюють, щоб доб­ре зафіксувати ділянку перелому; під шину вкладають вату, тка­нину; фіксують 2 суглоби вище і нижче від перелому. Правильна фіксація - це профілактика шоку (рис, 34-38).

Слід утеплити потерпілого, йому дають випити горшки, вина, гарячого чаю або кави, вводять морфій.

Ушкодження черепа і мозку. Ушкодження черепа веде до стру­су мозку, забою черепа, здавлювання. Це пухлинні набубнявіння мозку, часткове руйнування мозкової тканини. Настає запамо­рочення, нудота, блювання, сповільнення пульсу, втрата пам'яті (амнезія), порушення міміки і мови.

При переломі кісток черепа слід забезпечити потерпшому стан спокою в горизонтальному положенні, накласти лід на голову. При втраті свідомості очистити ротову порожнину від блювотин­ня, покласти потерпілого в фіксоване стабільне положення, рани оберігати від проникнення інфекції.

Транспортувати на ношах в лежачому на спині положенні, на­класти ватно-марлеві кільця, підкласти під голову надувну по­душку, оберігають від блювання. Транспортувати в фіксованому

Рис. 34. Шинні пов'язки на гомілку та стегно

Рис. 37. Шинна пов'язка з Рис. 38. Пов'язка при

підручного матеріалу при переломах кісток верхньої та

переломі кісток передплеччя нижньої щелеп

стабільному положенні, запобігати западанню язика й асфіксії блювотними масами.

При переломі кісток носа починається кровотеча. Потерпіло­го в напівсидячому стані транспортують, на переднісся наклада­ють лід.

При ушкодженні щелепи потерпілого в сидячому положенні з легким нахилом голови вперед, транспортують до лікарні запо­бігають асфіксії кров'ю, слиною чи запалим язиком. Накладають фіксувальну пов'язку (рис. 38).

При переломі шийної частини хребта голову фіксують у ле­жачого на підлозі потерпілого ватною пов'язкою у вигляді на­шийника або у вигляді великої підкови довкола голови.

При переломі ключиці у потерпілого спостерігаються біль, припухлість. В пахвову ямку кладуть жмут вати, руку згинають під прямим кутом до тулуба, бинтують від кінцівки до спини, підв'язують нижче ліктя косинкою до шиї, на уражене місце при­кладають холод.

При переломі хребта виникає різкий біль, неможливо пово­рухнутись, зігнутися. Щоб тулуб не згинався і не сталося ушкод­ження спинного мозку, підкладають дошку, тоді фіксують на ношах. Заборонено піднімати за руки і ноги, щоб кістки не ушко-

дили спинний мозок, нерви, м'які тканини. Потерпілого не мож­на садити.

При переломі кісток тазу під коліна потерпшого, шо лежить на спині, підкладають валик з пальта, брезенту, ноги напівзігнуті.

При переломі кісток рук і ніг накладають дерев'яні шини, холод, руку підвішують, забезпечують повний спокій всієї кінцівки.

При переломі ребер відчувається біль під час дихання, каш­лю, при русі, тому туго бинтують рушником груди, стягують бин­тами під час видиху.