Право інтелектуальної власності на географічне зазначення

В умовах ринкової економіки досить часто на попит продукції впливає місце її походження. Пояснюється це тим, що у більшості ви­падків особливі властивості товару, його певні якості, репутація чи інші характеристики обумовлені впливом природного та (або) люд­ського фактора.

Якщо винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки одержують правову охорону з моменту визнання їх такими компетентним органом і оформлення прав на них, то механізм охоро­ни походження товарів істотно відрізняється. Зазначення походження товарів мають іншу правову природу. В силу об'єктивного існування географічного об'єкта (країни, населеного пункту, регіону і т. п.) будь-яка особа вправі скористатися вказівками на нього за умови, що результати її праці у вигляді товарів чи послуг пов'язані з цим геогра­фічним місцем. Виконання будь-яких формальностей для цього не по­трібно, оскільки дане зазначення є об'єктом загального користування, і права на нього не можуть монопольно належати певній особі.

ЦК передбачає право інтелектуальної власності на географічне за­значення (глава 45), а Закон «Про охорону прав на зазначення поход­ження товарів» від 16 червня 1999 р.¹ - на зазначення походження товару, під яким розуміє просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару.