АРХІТЕКТУРА. У другій половині XIX ст

У другій половині XIX ст. класи­цизм утратив домінуюче значення в мистецтві. Архітектори шукали нат­хнення в художніх стилях минулих епох: візантійському, романському, готичному, ренесансі, бароко. Так у зовнішньому оздобленні споруд з'яви­лася еклектика, тобто змішування оз­нак різних стилів.

Важливою культурною подією стало спорудження в Києві Володимирського собору (1862-1896 pp., архітектори І. ІПтром, П. Спарро, О. Беретті, К. Маєвський, В. Ніколаєв). У його художньому вирішенні було викорис­тано прийоми візантійської архітекту­ри. Володимирський собор - це також визначна пам'ятка монументального жи­вопису. У розписах його інтер'єрів бра­ли участь видатні російські та україн­ські художники М. Врубель, В. Васне^ цов, М. Пимоненко, М. Нестеров та іц.

Зодчі продовжували творчо розви­вати ідеї класицистичної архітектури. Взірцем такого підходу є будівля Му­зею старожитностей та мистецтв у Ки­єві (1897-1899 pp., архітектори В. Городецький, Г. Бойцов, В. Ніколаєв, Е. Саля) - нині Національний ху­дожній музей України. В його побу­дові використано форми грецького доричного ордера. На головному фа­саді розташовано шестиколонний пор­тик зі скульптурною композицією та фігури левів обабіч широких сходів.

Видатний київський архітектор Вла­дислав Городецький (1863-1930) від­давав належне різним художнім сти­лям. Так, у 1899 р. за його проектом було зведено костел у готичних фор­мах, у 1899-1900 pp. - кенасу в маври­танському стилі. Творчість архітектора досягла вершин на початку наступного, XX ст., коли він прикрасив Київ непо­вторними оригінальними спорудами.

Наприкінці XIX ст. у зв'язку зі зростанням популярності оперного мистецтва було збудовано прекрасні споруди театрів у Львові (архітектор 3. Горголевський), в Одесі (архітек­тори Ф. Фельнер, Г. Гельмер). та Ки­єві (архітектор В. Шретер). їх архі-тектурно-пластичне вирішення витри­мано в дусі еклектики, що не зашко­дило створити враження цілісності й гармонійності.