Навчальна програма

МОДУЛЬ 1. “Вступ до Загальної частини кримінального права”

Тема 1. “Поняття, предмет, метод та система кримінального права. Кримінальна політика”

Кримінальне право як галузь права, законодавства, навчальна дисципліна та юридична наука. Кримінальне право як галузь права: поняття, предмет, методи та взаємозв’язок із суміжними галузями права. Принципи кримінального права. Система кримінального права. Загальна та Особлива частини кримінального права, їх особливості та взаємозв’язок. Кримінальне право як галузь законодавства. Наукові засади побудови системи кримінального права. Наука кримінального права як галузь юридичної науки. Розвиток науки кримінального пра­ва. Наступність у науці кримінального права. Предмет, функції і методи науки кримінального права, її взаємозв’язок із загальною теорією права і суміжними правовими науками. Основні напрямки досліджень та завдання кримінально-правової науки на сучасному етапі. Вплив науки криміналь­ного права на законодавчу та правозастосовну діяльність, на формування юридичного мислення і правової свідомості населення. Кримінальне право як навчальна дисципліна, її предмет, основні методи та форми вивчення. Система курсу Загальної частини кримінального права.

Поняття кримінальної політики української держави та її наукові засади. Роль кримінального права у реалізації кримінальної політики української держави. Основні напрямки кримінальної політики.

Мета та методи кримінальної політики. Реалізація кримінальної політики у законодавчій та правозастосовній діяльності. Поняття криміналізації та декриміналізації суспільно небезпечних діянь. Пріоритети та напрямки кримінальної політики на сучасному етапі розвитку та розбудови правової держави.

Тема 2. “Закон про кримінальну відповідальність”

Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки, завдання та значення. Закон про кримінальну відповідальність як джерело кримінального законодавства. Структура Кримінального кодексу України. Загальна та Особлива частини Кримінального кодексу, їх єдність, взаємозв’язок та відмінність.

Кримінально-правові норми. Співвідношення норми і статті закону про кримінальну відповідальність. Види кримінально-правових норм: забороняючі, дефінітивні (роз’яснюючі), заохочувальні (стимулюючі), обмежувальні. Структура статей Особливої частини Кримінального кодексу України. Види диспози­цій і санкцій статей Особливої частини КК України.

Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі. Правила набрання чинності законом про кримінальну відповідальність. Поняття часу вчинення злочину. Припинення чинності закону про кримінальну відповідальність.

Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Поняття закону про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність, та закону про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність. Межі зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Особи, на яких поширюється зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Чинність проміжного закону про кримінальну відповідальність у часі.

Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі: територіальний, громадянства, реальний та уні­версальний. Зміст територіального принципу. Поняття території України за чинним законодавством. Поняття місця вчинення злочину. Зміст принципу громадянства. Відпові­дальність громадян України або осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами. Правові наслідки засудження цих осіб за межами України. Зміст реального принципу. Випадки кримінальної відповідальності за КК України іноземців або осіб без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами. Екстрадиція (видача) злочинців.

Тлумачення закону про кримінальну відповідальність: поняття та значення. Види тлумачення: за суб’єктом – аутентичне (легальне), офіційне, судове, неофіційне (доктринальне, професійне, буденне); за прийомами – лінгвістичне, логічне, систематичне, історичне; за обсягом – буквальне, об­межувальне, розширювальне.

Рішення Конституційного Суду України як акти офіційного тлумачення кримінально-правових норм. Юридична природа та кримінально-правове значення роз’яснень Пленуму Верховного Суду України.

Аналогія у законі про кримінальну відповідальність.

Тема 3. “Злочин та його види”

Проблеми соціальної зумовленості злочину. Наукові засади криміналізації та декриміналізації суспільно небезпечних діянь.

Поняття злочину в чинному Кримінальному кодексі України та у теорії кримінального права.

Ознаки злочину. Суспільна небезпечність як матеріальна (об’єктивна) ознака злочину. Характер і ступінь суспільної небезпечності. Протиправність як формаль­на (юридична) ознака злочину. Співвідношення суспільної небезпечності та протиправності. Винність як ознака злочину.

Проблеми вдосконалення поняття злочину у кримінальному праві.

Малозначність діяння: поняття, об’єктивні та суб’єктивні підстави.

Місце злочину в системі правопорушень. Відмежування злочинів від інших правопорушень та аморальних проступків.

Законодавча класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості: злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Значення класифікації злочинів. Класифікація злочинів у кримінально-правовій доктрині.

МОДУЛЬ 2. “Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види”

Тема 4. “Склад злочину і кваліфікація злочинів”

Вчення про склад злочину в теорії кримінального права. Значення (функції) складу злочину. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.

Елементи складу злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину.

Проблема класифікації складів злочинів у теорії кримінального права.

Види складів злочинів за ступенем суспільної небезпеки. Основний склад злочину. Кваліфікований склад злочину. Особливо кваліфікований склад злочину. Привілейований склад злочину.

Види складів злочинів за способом описування у законі. Простий склад злочину. Складний склад злочину. Формальний склад злочину. Матеріальний склад злочину. Усічений склад злочину.

Поняття кваліфікації злочинів. Кваліфікація злочинів як стадія застосування кримінального закону. Формула кваліфікації злочинів. Кваліфікація злочинів та формулювання обвинувачення як основні форми закріплення кваліфікації злочинів у процесуальних документах.

Тема 5. “Об’єкт і предмет злочину”

Поняття та значення об’єкта злочину. Проблеми об’єкта злочину у теорії кримінального права. Механізм заподіяння шкоди об’єктові злочину.

Види об’єктів злочину. Загальний об’єкт зло­чину. Родовий об’єкт злочину. Безпосе­редній об’єкт злочину.

Основний, додатковий та факультативний безпосередній об’єкт злочину.

Поняття предмета злочину та його місце у структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину та від знарядь і засобів вчинення злочину.

Поняття потерпілого від злочину та його кримінально-правове значення. Відмінність від кримінально-процесуального та віктимологічного поняття потерпілого.

Тема 6. “Об’єктивна сторона злочину”

Поняття об’єктивної сторони складу злочину у теорії кримінального права. Ознаки об’єктивної сторони складу злочину. Кримінально-правове значення об’єктивної сторони складу злочину.

Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність). Поняття та ознаки злочинної дії у кримінальному праві. Співвідношення понять “поведінка”, “дія”, “вчинок”. Усвідомленість та воля як основні ознаки злочинної дії. Проблеми кримінальної відповідальності при рефлекторних реакціях, інстинктивній, імпульсивній поведінці та автоматичних діях особи. Об’єктивні межі злочинної дії. Поняття та ознаки злочинної бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Чиста та змішана бездіяльність.

Поняття непереборної сили, фізичного і психічного примусу та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність).

Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони складу злочину: поняття, види та зна­чення для кваліфікації злочинів.

Теорії причинного зв’язку у кримінально-правовій доктрині. Правила встановлення причинного зв’язку між діянням і суспільно небезпечними наслідками. Об’єктивний характер причинного зв’язку.

Види причинних зв’язків. Особливості причинного зв’язку при злочинній бездіяльності.

Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину. Спосіб, знаряддя, засоби, місце, час, обстановка вчинення злочину. Значення факультативних ознак об’єктивної сторони складу злочину для кваліфікації злочину та призначення покарання.

Тема 7. “Суб’єкт злочину”

Поняття суб’єкта злочину у Кримінальному кодексі України. Вчення про суб’єкт злочину в теорії кримінального права. Ознаки суб’єкта злочину. Загальний та спеціаль­ний суб’єкт злочину. Ознаки та види спеціального суб’єкта, його значення для кваліфікації злочину.

Суб’єкт злочину та особа злочинця.

Фізична особа як суб’єкт злочину. Проблема визнання юридичних осіб суб’єктами окремих злочинів у інших державах і міжнародному праві.

Вік як обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Злочини, за вчинення яких настає кримінальна відповідальність з 14 та 16 років. Основні правила встановлення віку суб’єкта злочину. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутності офіційних документів, що його підтверджують.

Осудність як обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Формула осудності.

Поняття неосудності у теорії кримінального права та КК України. Критерії неосудності: медичний (біологічний) та юридичний (психоло­гічний). Ознаки медичного критерію неосудності: хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан.

Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інте­лектуальної та вольової ознак юридичного критерію неосудності та їх співвідношення.

Обмежена осудність. Урахування визнання особи обмежено осудною при призначення покарання.

Застосування примусових заходів медичного характеру до неосудних та обмежено осудних осіб.

Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Тема 8. “Суб’єктивна сторона злочину”

Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину. Вчення про суб’єктивну сторону складу злочину в теорії кримінального права. Суб’єктивне ставлення у вину.

Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони складу злочину. Форми вини у кримінальному праві, їх значення для кваліфі­кації злочину та призначення покарання.

Умисел та його види за чинним КК України. Поняття прямого і непрямого умислу, їхні інтелектуальні та вольові моменти (ознаки). Відмінність непрямого умислу від прямого. Види умислу в теорії кримінального права та судовій практиці: за моментом формування злочинного наміру – заздалегідь обдуманий, умисел, що виник раптово; за спрямованістю – визначений (конкретизований): простий та альтернативний; невизначений (неконкретизований). Питання кваліфікації злочинів, вчинених з визначеним і невизначеним умислом.

Необережність та її види. Злочинна самовпевненість та її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість та її об’єктивний і суб’єктивний критерії.

Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відмінність від злочинної недбалості.

Змішана форма вини та її значення для кваліфікації злочину. Особливості вини у злочинах з формальним складом.

Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Кримінально-правове значення мотиву та мети вчинення злочину. Кримінально-правове значення емоцій як факультативної ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

Поняття та види помилок у теорії кримінального права. Юридична по­милка, її види та вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види та вплив на кримінальну відповідальність.

МОДУЛЬ 3. “Стадії вчинення злочину та співучасть у злочині”

Тема 9. “Стадії вчинення умисного злочину”

Поняття та види стадій вчинення злочину за КК України.

Готування до злочину: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Види готування до злочину. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.

Замах на злочин: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину та закінченого злочину. Види замаху на злочин: закінчений і незакінчений; замах на непридатний об’єкт і замах непридатними засобами.

Поняття закінченого злочину. Проблеми визначення моменту закінчення злочинів у теорії кримінального права та правозастосовній діяльності.

Підстави кримінальної відповідальності за готування до злочину та замах на злочин. Кваліфікація готування до злочину та замаху на злочин.

Поняття та умови добровільної відмови при незакінченому злочині. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова. Питання про добровільну відмову на стадії закінченого замаху на злочин.

Тема 10. “Співучасть у злочині”

Поняття та значення співучасті у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Вчення про співучасть у злочині у теорії кримінального права.

Відмінність співучасті від об’єктивно пов’язаних необережних злочинних діянь необережного співзаподіяння).

Види співучасників злочину за КК України. Виконавець (співвиконавець) злочину. Посереднє вчинення злочину. Організатор злочину. Види організації злочину. Особливості суб’єктивної сторони організатора злочину. Підбурювач до злочину. Ознаки вдалого підбурювання. Способи підбурювання. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки підбурювання. Відмінність підбурювача від організатора, виконавця та загальних закликів до злочинної діяльності. Пособник злочину. Інтелектуальне та фізичне пособництво. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки пособництва. Відмежування пособництва від підбурювання.

Причетність до злочину. Відмінність причетності до злочину від співучасті у злочині. Види причетності. Відповідальність за причетність до злочину.

Види та форми співучасті. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою та злочинною організацією.

Підстави та межі відповідальності співучасників. Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця.

Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації.

Спеціальні питання відповідальності співучасників. Співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом. Провокація злочину. Ексцес виконавця. Вплив ексцесу виконавця на відповідальність співучасників. Відмінність ексцесу від зміни поведінки. Кримінальна відповідальність при невдалій співучасті.

Добровільна відмова співучасників. Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших спів­учасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови організатора, підбурювача та пособника.

МОДУЛЬ 4. “Множинність злочинів та обставини, що виключають злочинність діяння”

Тема 11. “Множинність злочинів”

Поняття множинності злочинів у кримінальному праві. Юридична характеристика множинності злочинів. Відмежування множинності злочинів від одиничних злочинів, що складаються з декількох діянь, від складних (складених) злочинів, від триваючих та продовжуваних злочинів. Форми множинності злочинів. Підстави (критерії) виділення окремих форм множинності злочинів. Проблеми систематизації різних проявів множинності злочинів у науці кримінального права.

Форми множинності злочинів, що виділяються в КК України.

Повторність злочинів. Поняття повторності злочинів за КК України. Специфічні ознаки повторності злочинів. Відображення повторності злочинів у Загальній та Особливій частинах КК України. Види повторності. Кримінально-правове значення повторності злочинів.

Сукупність злочинів. Поняття сукупності злочинів за КК України. Специфічні ознаки сукупності злочинів. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм. Види сукупності злочинів: ідеальна, реальна, реально-ідеальна. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.

Рецидив злочинів. Поняття рецидиву злочинів за КК України. Специфічні ознаки рецидиву злочинів. Відображення рецидиву злочинів у Загальній та Особливій частинах КК України. Види рецидиву: загальний, спеціальний, простий, багаторазовий, пенітен­ціарний. Кримінально-правове значення рецидиву злочинів та окремих його видів.

Поєднання в поведінці особи кількох форм множинності злочинів. Кримінально-правове значення такого поєднання.

Тема 12. “Обставини, що виключають злочинність діяння”

Поняття та юридична природа обставин, що виключають злочинність діяння. Проблеми класифікації цих обставин у науці кримінального права.

Необхідна оборона: поняття, ознаки, умови правомірності. Перевищення меж необхідної оборони. Юридична природа ситуації, передбаченої ч. 4 ст. 36 КК України. Провокація оборони.

Уявна оборона: поняття за КК України, юридична природа та основні різновиди. Вплив уявної оборони на кримінальну відповідальність особи.

Затримання особи, що вчинила злочин: поняття, ознаки, умови правомірності, відмінність від необхідної оборони. Відповідальність за перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Крайня необхідність: поняття, ознаки, умови правомірності, відмінність від необхідної оборони. Проблеми відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.

Фізичний або психічний примус: поняття та ознаки. Кримінально-правове значення фізичного та психічного примусу.

Виконання наказу або розпорядження: поняття та основний кримінально-правовий зміст. Підстави визнання наказу або розпорядження законним. Поняття та ознаки явно злочинного наказу або розпорядження. Правові наслідки відмови від виконання явно злочинного наказу або розпорядження. Особливості кримінальної відповідальності особи, яка віддала явно злочинний наказ або розпорядження, та особи, яка виконала такий наказ або розпорядження. Особливості кримінально-правової оцінки ситуації, в якій особа виконала наказ або розпорядження за обставин, коли вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати його злочинного характеру.

Діяння, пов’язане з ризиком: поняття та основний кримінально-правовий зміст. Поняття та ознаки виправданості ризику за КК України. Невиправданий ризик та його кримінально-правове значення.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації: поняття та основний кримінально-правовий зміст. Специфічні підстави та особливості кримінальної відповідальності особи, яка виконує таке завдання.

Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння, які не передбачені КК України.

МОДУЛЬ 5. “Кримінальна відповідальність та звільнення від неї”

Тема 13. “Кримінальна відповідальність та її підстава”

Питання про свободу волі у кримінальному праві. Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин. Кримінальна відповідальність як один із видів юридичної відповідаль­ності. Поняття кримінальної відповідальності. Кримінально-правові відносини та їх структура. Виникнення і припинення кримінальної відповідальності. Питання про кримінальну відповідальність у науці кримінального права. Позитивна і негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність.

Співвідношення кримінальної відповідальності та кримінального покарання.

Об’єктивна та суб’єктивна підстава кримінальної відповідальності.

Форми реалізації кримінальної відповідальності. Загальна характеристика окремих форм кримінальної відповідальності, що передбачені у КК України.

Тема 14. “Звільнення від кримінальної відповідальності”

Поняття звільнення від кримінальної відповідаль­ності. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Порядок звільнення, його кримінально-правові наслідки. Види звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Поняття щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування завданих збитків, усунення заподіяної шкоди. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Передумова та підстава звільнення. Поняття примирення з потерпілим, відшкодування завданих збитків, усунення заподіяної шкоди.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Умови та строки поручительства. Вимоги до поведінки особи, яку було передано на поруки. Кримінально-правові наслідки порушення особою умов передачі її на поруки.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки. Передумови звільнення. Поняття та види зміни обстановки. Підстави звільнення. Характеристика діяння, що втратило суспільну небезпечність, та особи, яка перестала бути суспільно небезпечною.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закін­ченням строків давності. Передумова звільнення. Тривалість строків та порядок їх обчислення. Залежність строків давності від класифікації злочинів за ступенем тяжкості. Зупинення, переривання, відновлення перебігу строків давності. Особливості застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі. Незастосування давності до особи у разі вчинення нею злочинів проти миру та безпеки людства.

МОДУЛЬ 6. “Покарання: поняття, види, порядок призначення, звільнення від покарання та його відбування”

Тема 15. “Покарання та його види”

Поняття покарання. Ознаки покарання. Покарання як захід державного примусу. Роль покарання.

Мета покарання: кара, виправлення, загальна та спеціальна превенції.

Система та види покарань, її ознаки та значення. Види покарань: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.

Класифікація видів покарань. Критерії класифікації. Характеристика основних покарань, додаткових покарань, покарань, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.

Характеристика окремих видів покарань, підстави та умови їх застосування: штраф, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, конфіскація майна, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

Порядок заміни покарання одного виду іншим.

Тема 16. “Призначення покарання”

Поняття призначення покарання. Підстави призначення покарання. Принципи призначення покарання: законність покарання, визначення покарання в судовому вироку, обгрунтованність й обов'язковість мотивування покарання у вироку, гуманність покарання, індивідуалізація, справедливість покарання.

Загальні засади призначення покарання, їх поняття та зміст.

Призначення покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Значення положень Загальної частини КК України для призначення покарання. Врахування ступеня тяжкості вчи­неного злочину, особи винного та обставин, що пом’як­шують або обтяжують покарання.

Загальна характеристика та значення для призначення покарання обставин, які пом’якшують покарання. Загальна характеристика та значення для призначення покарання обставин, які обтяжують покарання. Урахування судом при призначенні покарання обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання.

Призначення покарання за незакінчений злочин. Урахування ступеня тяжкості вчиненого діяння, ступеня здійснення злочинного наміру та причин, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті. Урахування характеру та ступеня участі співучасників у вчиненні злочину.

Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: підстави та порядок призначення. Призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції Особливої частини КК України. Перехід до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за вчинений злочин. Непризначення додаткового покарання, передбаченого в санкції статті Особливої частини КК України як обов’язкового.

Призначення покарання за сукупністю злочинів. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів. Призначення покарання (основного і додаткового) за кожний злочин окремо. Визначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суво­рим. Призначення остаточного покарання шляхом повного чи часткового складання. Межі призначення покарання за сукупністю злочинів, якщо хоча б один з них є умисним тяжким або особливо тяжким, або якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі. Порядок призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів. Призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Призначення покарання за сукупністю вироків. Правила призначення покарання за сукупністю вироків. Призначення покарання за новим вироком. Повне або часткове приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком особливості призначення покарання за сукуп­ністю вироків, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, та у випадку складання покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань.

Порядок приєднання за сукупністю вироків додаткових покарань.

Порядок призначення покарань при одночасному збігу сукупності злочинів та сукупності вироків.

Відмінність правил призначення покарання за сукупністю зло­чинів та сукупністю вироків.

Правила переведення менш суворих покарань у більш суворі.

Зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання у разі засудження особи до позбавлення волі. Порядок обчислення строків покарання.

Тема 17. “Звільнення від покарання та його відбування”

Поняття звільнення від покарання та його відбування. Види звільнення: безумовне і умовне звільнення.

Поняття та ознаки умовного звільнення від покарання. Звільнення від відбування покарання з випробуванням, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Підстави застосування умовно-дострокового звільнення. Іспитовий строк при умовно-достроковому звільненні. Наслідки умовно-дострокового звільнення.

Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Підстави застосування звільнення від відбування покарання.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. Умови звільнення. Тривалість іспитового строку. Особливості правових наслідків звільнення від покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

Безумовне звільнення від покарання: звільнення від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною, звільнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від покарання за хворобою.

Особливі види звільнення від покарання: звільнення від покарання у разі прийняття нового закону, що виключає або пом'якшує призначене особі покарання

Амністія і помилування як підстави звільнення від покарання та його відбування.

Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності. Підстави (обставини) звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності.

Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Строки давності виконання обвинувального вироку. Перебіг строків давності. Умови застосування давності обвинувального вироку. Підстави зупинення перебігу строку давності виконання обвинувального вироку.

Звільнення від покарання за хворобою. Види звільнення від покарання за хворобою. Умови звільнення від покарання за хворобою.

Тема 18. “Судимість”

Поняття та кримінально-правове значення судимості. Виникнення і припинення судимості. Способи припинення судимості. Правові наслідки припинення судимості.

Погашення судимості: поняття та умови. Строки погашення судимості та порядок їх обчислення. Особливості обчислення строку погашення судимості по закінченні строків давності виконання обвинувального вироку, при достроковому звільненні від відбування покарання, заміні невідбутої частини покарання більш м’яким. Переривання строку погашення судимості.

Зняття судимості: поняття, значення та порядок застосування.

МОДУЛЬ 7. “Правові наслідки застосування примусових заходів медичного характеру та примусового лікування, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх”

Тема 19. “Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування”

Поняття, підстави та мета застосування примусових заходів медичного характеру. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медич­ного характеру. Види примусових заходів медичного характеру. Кри­терії призначення примусових заходив медичного характеру. Продовження, зміна або припинення примусових заходів медичного характеру. Зарахування часу застосування примусо­вих заходів медичного характеру до строку покарання.

Примусове лікування. Підстава застосування примусового лікування. Особи, до яких застосову­ється примусове лікування. Порядок здійснення примусового лікування, його залежність від виду покарання, який відбуває особа.

Тема 20. “Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх”

Примусові заходи виховного характеу: поняття, підстави та порядок застосування.

Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх. Особливості призначення покарання, звільнення від відбування покарання з випробуванням, звільнення від покарання із застосування примусових заходів виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності, умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, погашення чи зняття судимості.

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема	Кількість годин, відведених на:
Лекції	Семінарські заняття	Самостійну роботу
Змістовий модуль І. Вступ до Загальної частини кримінального права
Тема 1: Поняття, предмет, метод та система кримінального права України. Кримінальна політика
Тема 2: Закон про кримінальну відповідальність			-
Тема 3: Чинність Закону про кримінальну відповідальність
Тема 4. Злочин та його види
Змістовий модуль ІІ.. Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види
Тема 5. Склад злочину і кваліфікація злочинів
Тема 6. Об’єкт і предмет злочину
Тема 7. Об’єктивна сторона злочину
Тема 8. Суб’єкт злочину
Тема 9.Суб’єктивна сторона складу злочину
Змістовий модуль ІІІ. Стадії вчинення злочину та співучасть у злочині.
Тема 10. Стадії вчинення умисного злочину
Тема 11: Співучасть у злочині
Усього годин за ІІІ семестр
Змістовий модуль IV. Множинність злочинів та обставини, що виключають злочинність діяння   Назва... і т.п.
Тема 12. Множинність злочинів
Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
Змістовий модуль V. Кримінальна відповідальність та звільнення від неї
Тема 14. Кримінальна відповідальність та її підстава		-
Тема 15. Звільнення від кримінальної відповідальності
Змістовий модуль VІ.. Покарання: поняття, види, порядок призначення, звільнення від покарання та його відбування
Тема 16. Покарання та його види
Тема 17. Призначення покарання
Тема 18. Звільнення від покарання та його вібування
Тема 19.Судимість.
Змістовий модуль VІІ. Правові наслідки застосування примусових заходів медичного характеру та примусового лікування, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
Тема 20.Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
Тема 21.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
Всього годин за ІV семестр
Всього годин за рік

5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

Змістовний модуль І. Вступ до Загальної частини кримінального права

Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінального права (4 год)

План

1. Поняття та завдання кримінального права України.

2. Функції кримінального права, предмет і метод кримінально-правового регулювання.

3. Система кримінального права України.

4. Принципи кримінального права України.

Тема 2. Закон про кримінальну відповідальність (2 год)

План

1. Поняття кримінального закону, його ознаки та значення.

2. Структура Кримінального кодексу України.

3. Тлумачення кримінального закону: поняття та значення. Види, засоби та обсяги тлумачення.

Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність (2 год).

План

1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

2. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.

3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.