Тема 6. Відшкодування шкоди, завданої правоохоронними та судовими органами

Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рі­шеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду здійснюється на під­ставі ст. 1176 ЦК України та Закону України від 1 грудня 1994 р. «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові не­законними діями органів дізнання, попереднього слідства, проку­ратури і суду». Головна мета, з якою було прийняті зазначені пра­вові акти та норми, полягає в тому, щоб захистити людину тоді, коли вона найбільш уразлива і, відповідно, ризик завдання шкоди органами влади та їх посадовими особами найбільш вірогідний.

У ч. 1 ст. 1176 ЦК України міститься передів: органів державної влади, а також перелік їх незаконних рішень, дій чи бездіяльно­сті, що спричинили завдання шкоди. Так, до таких органів влади належать: а) органи дізнання; б) попереднього (досудового) слід­ства; в) прокуратура; г) суд. Крім того, законодавець передбачає й випадки порушення конституційного права кожного громадянина на волю й особисту недоторканність, що звичайно призводять як до моральних страждань, так і до несприятливих майнових на­слідків. Так, підлягає відшкодуванню іпкода, завдана фізичній особі внаслідок: незаконного засудження, незаконного притягнен­ня до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про неви­їзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністра­тивного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Правила ст. 1176 ЦК України застосовуються у разі завдання шкоди лише фізичній особі, зокрема як особистої шкоди (обме­ження волі, приниження честі, гідності людини згаданими неза­конними діями), так і майнової (наприклад, при незаконній кон­фіскації). У разі смерті потерпілого право на відшкодування шко­ди за правилами загального правонаступництва переходить до спадкоємців. Якщо в результаті дій, зазначений в цій статті, шко­ди завдано юридичній особі, наприклад, унаслідок арешту керів­ника підприємства, то вона юридичній особі відшкодовується згід­но зі ст. 1173 ЦК України.

Особливістю підстав виникнення обов'язку відшкодування зав­даної шкоди полягає в тому, що він установлюється незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями (бездіяльніс­тю) органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, проку­ратури або суду підлягає відшкодуванню у повному обсязі. Вар­тість майна визначається за цінами, що діють на момент прийнят­тя рішення про відшкодування шкоди. Згідно з Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові не­законними діями органів дізнання, попереднього слідства, про­куратури і суду», фізичній особі — потерпілому відшкодовуєть­ся: а) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив унаслідок незаконних дій; б) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статут­ному фонді господарського товариства, учасником якого був гро­мадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї ча­стки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, ор­ганами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а та­кож майно, на яке накладено арешт; в) штрафи, стягнуті на вико­нання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені гро­мадянином; г) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; д) моральна шкода.

Крім того, особа, звільнена з роботи (посади), має бути поновле­на на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (лікві­дація підприємства, установи, організації, скорочення посади, а також наявність інших передбачених законом підстав, що пере­шкоджають поновленню на роботі (посаді) — йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Строк пе­ребування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого особа не працювала у зв'язку з незаконним відсто­роненням від роботи (посади), зараховується як до загального тру­дового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу дер­жавної служби, безперервного стажу.

Також місцеві органи влади і самоврядування зобов'язані по­вернути фізичній особі, яка втратила право користування жилим приміщенням унаслідок незаконного засудження, жиле при­міщення, яке вона займала раніше, а якщо воно не збереглося в натурі, то позачергово надають йому в тому ж населеному пункті рівноцінне впорядковане жиле приміщення з урахуванням складу сім'ї та діючих норм жилої площі.

Якщо особа у зв'язку з незаконним засудженням була позбавле­на військових або інших звань, а також державних нагород, їй по­новлюються звання і повертаються нагороди.

Право на відшкодування шкоди у сфері правосуддя виникає за наявності таких підстав: постановления судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримі­нальної справи органом попереднього (досудового) слідства, за­криття провадження у справі про адміністративне правопорушен­ня. Тобто право на відшкодування виникає литле у разі повної реа­білітації особи.

Припинення справи на підставі нереабілітуючих обставин: ам­ністія або акт про помилування не дає права на відшкодування шкоди згідно з ч. З ст. 1176 ЦК України. Прийняття закону про амністію належить до компетенції Верховної Ради України (ч. З ст. 92 Конституції України). Так, за Законом України від 1 жовтня 1996 р. «Про застосування амністії в Україні», амністія є повним або частковим звільненням від кримінальної відповідальності і по­карання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів. Поря­док здійснення помилування встановлений Указом Президента України від 12 квітня 2000 р. Помилування — це акт глави держа­ви, за яким певна особа (чи кількість осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більїп м'яке покарання, або ж з особи знімається судимість.

Відсутні підстави для відшкодування шкоди у сфері правосуддя також у таких випадках: у разі дійового каяття (ст. 45 КК Украї­ни), примирення винного з потерпілим (ст. 46 КК України), пере­дачі особи на поруки (ст, 47 КК України), у зв'язку зі зміною обста­новки (ст. 48 КК України) та при наявності обставин, що виключа­ють злочинність діяння (розділ VIII КК України) та пом'якшують покарання (ст. 66 КК України).

До підстав, за яких фізична особа тт.\ а чає право на відшкоду­вання шкоди, ч. 4 ст. 1176 ЦК України відносить: здійснення у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду самообмови, що перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як за­побіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністра­тивного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Особливий порядок відшкодування шкоди закріплений у ч. 5 ст. 1176 ЦК України відносно шкоди, завданої фізичній або юри­дичній особі внаслідок постановления судом незаконного рішення в цивільній справі. Для виникнення зобов"язань щодо відшкоду­вання іпкоди необхідно встановити наявність в діях судді (суддів), які вплинули на ухвалення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду. Тобто обов'язковою підставою де­ліктної відповідальності є наявність вини.

Правила ч. 5 ст. 1176 ЦК України застосовуються у разі завдан­ня шкоди як фізичній особі, так і юридичній особі. Відповідно до загальних правил відшкодування шкоди у цьому випадку (ст. 1173 ЦК України) шкода відшкодовується у повному обсязі державою.

При цьому правила, передбачені ч. 1 ст. 1176 ЦК України, не застосовуються до інших незаконних дій або бездіяльності чи не­законного рішення органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Тобто шкода, завдана за інших об­ставин, відшкодовується згідно з ч. 6 ст. 1176 ЦК України на за­гальних підставах. Наприклад, відшкодування шкоди жертвам політичних репресій здійснюється на підставі Закону Україну від 17 квітня 1991 р. «Про реабілітацію жертв репресій в Україні».

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішення­ми, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досу-дового) слідства, прокуратури або суду встановлюється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадя­нинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слід­ства, прокуратури і суду», Наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 6 березня 1996 р. «Про затвердження положення про застосу­вання Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, зав­даної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попе­реднього слідства, прокуратури і суду».