Ідентифікація ризиу у соціальних системаз шляхом оцінювання стану умов праці

Важливого значення набуває оцінювання стану умов праці й визначення ступеня їх шкідливості та небезпечності. Оцінювання умов і характеру праці на робочих місцях здійснюється на основі гігієнічної класифікації праці з метою:

― контролю умов праці працівників на відповідність санітарним правилам і нормам;

― атестації робочих місць за умовами праці;

― санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

― складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

― розслідування випадків професійних захворювань;

― розробки рекомендацій по поліпшенню умов праці тощо.

Результати зусиль щодо поліпшення умов праці значно залежать від правильного аналізу стану умов праці та оцінки цього стану як за окремими елементами, так і в цілому за якимось показником. Таким показником, який з достатньою для практики точністю враховував би «різноякісний» вплив усіх факторів умов праці, на даний момент прийнято вважати важкість праці. Правомірність його використання зумовлена тим, що організм людини однаково реагує на вплив з найрізноманітніших поєднань елементів умов праці. Однакові за важкістю зміни в організмі працівників можуть бути викликані різними причинами. В одних випадках причиною можуть бути якісь шкідливі фактори зовнішнього середовища, в других — завелике фізичне або розумове навантаження, у третіх — дефіцит рухливості при підвищеному нервово-емоційному навантаженні і т. ін. Можливе і різне поєднання цих причин.

Згідно з методикою інтегрального бального оцінювання важкості праці розроблена таблиця з критеріями бального оцінювання санітарно-гігієнічних та психофізіологічних елементів умов праці. Кожному елементу присвоюється від одного до шести балів, залежно від його кількісного значення, що відповідає кількості категорій важкості праці.

Загальне інтегральне оцінювання важкості праці визначається за формулою:

де Х _опр — величина рівня елемента, який одержав найвищу оцінку, найбільше балів; — арифметична сума величини рівнів усіх елементів за винятком Х _опр; п — загальна кількість факторів.

За інтегрального оцінювання важкості праці враховуються лише ті елементи, які формують певну категорію важкості на даному робочому місці.

Якщо питома вага дії того чи іншого елемента умов праці менше за восьмигодинну зміну, оцінювання елемента умов праці визначається за формулою:

,

де Х _макс — максимальне оцінювання елемента умов праці при його дії від 90 до 100 % робочої зміни, балів; t — час дії елемента в частках робочої зміни.

Нині спостерігається об’єктивно обґрунтована наявність шести категорій важкості робіт, яким відповідає шість груп умов праці.

До першої категорії важкості відносяться роботи, виконані за оптимальних умов зовнішнього виробничого середовища та за оптимальних розмірів фізичного, розумового та нервово-емоційного навантаження.

Другу категорію становлять роботи, виконані в умовах, де гранично допустимі концентрації та гранично допустимі рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищують вимог нормативно-технічних документів. При цьому працездатність не порушується, відхилень у стані здоров’я, пов’язаних із професійною діяльністю, не спостерігається протягом усього періоду трудової діяльності людини.

До третьої категорії відносяться роботи, виконані в умовах, за яких у практично здорових людей виникають реакції, характерні для граничного стану організму. Спостерігається деяке зниження виробничих показників.

До четвертої категорії належать роботи, за яких вплив несприятливих (небезпечних та шкідливих) факторів призводить до формування глибшого граничного стану у практично здорових людей. Більшість фізіологічних показників при цьому погіршується, особливо наприкінці робочих періодів (зміни, тижня).

П’яту категорію становлять роботи, за яких у результаті досить несприятливих умов праці наприкінці робочого періоду (зміни, тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей і зникають у більшості робітників після повноцінного відпочинку. Однак у деяких осіб вони можуть перетворитися на виробничо зумовлені та професійні захворювання (шахтарі на підземних роботах).

До шостої категорії важкості відносяться роботи, виконані в найнесприятливіших (екстремальних) умовах праці. При цьому патологічні реакції розвиваються надто швидко, можуть мати незворотний характер і нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів (водолази, які працюють на великих глибинах).

Виходячи з інтегральної оцінки, визначається категорія важкості (табл. 1).

Таблиця 1

Категорія важкості праці	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Інтегральна бальна оцінка	до 18	від 19 до 33	від 34 до 45	від 46 до 53	від 54 до 58	від 59 до 69
Доплати за умови праці	−	−	4−8 %	12−16 %	20 %	24 %

Приклад 1. На робочому місці на працівника впливають п’ять біологічно значущих елементів, оцінюваних у 5, 4, 3, 3, 2 бали. Всі вони діють протягом зміни (480 хв). Визначити інтегральну бальну оцінку та категорію важкості праці.

Приклад 2. На робочому місці є чотири біологічно значущих елементи, які мають оцінку 3, 3, 4, 6 балів, за тривалістю їх дії різні і дорівнюють відповідно 380, 240, 120, 240 хвилин, що в долях одиниці становить 0,8; 0,5; 0,25; 0,5. Визначити інтегральну бальну оцінку та категорію важкості праці.

Тема 2. Джерела потенціальних небезпек зовнішнього і внутрішнього середовища організації (підприємства)

Обсяг −1 год.

Метою вивчення теми є вивчення основних джерел потенційних небезпек зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

Студенти повинні розуміти особливості зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства з позиції ймовірних джерел виникнення потенційних небезпек.

Практичне заняття №2 (1 частина)

План

1. Аналіз джерел виникнення потенційних небезпек зовнішнього середовища підприємства

2. Аналіз джерел виникнення потенційних небезпек внутрішнього середовища підприємства

3. Характеристика основних джерел виникнення потенційних небезпек вітчизняних промислових підприємств.

Питання для обговорення

1. Поняття «внутрішнє середовище» організації.

2. Поняття «зовнішнє середовище» організації.

3. Джерела небезпек у зовнішньому і внутрішньому середовищі організації.

4. Напрямки зменшення небезпек у зовнішньому і внутрішньому середовищі організації.

Тестові завдання

1. Які з наведених надзвичайних ситуацій (НС) на території України не відповідають офіційній класифікації згідно з класифікацією надзвичайних ситуацій

А) НС міжрегіонального характеру;

Б) НС техногенного характеру;

В) НС природного характеру;

Г) НС соціально-політичного характеру;

Д) НС військового характеру.

2. До джерелполітичних небезпекне відносяться:

А) міжпартійні конфлікти;

Б) міжконфесійні конфлікти;

В) збройні конфлікти;

Г) алкоголізм;

Д) війни.

3. До фізичних вражаючих факторівневідносяться:

А) підвищена швидкість руху повітря;

Б) емоційні перевантаження;

В) підвищена або знижена вологість повітря;

Г) підвищений або знижений атмосферний тиск;

Д) недостатня освітленість;

Е) конструкції, що руйнуються;

Ж) підвищений рівень статичної електрики.

4. До психофізіологічних вражаючих факторівне відносяться:

А) підвищений рівень статичної електрики;

Б) статичні і динамічні фізичні перевантаження;

В) розумові перевантаження;

Г) перевантаження аналізаторів;

Д) монотонність праці;

Е) емоційні перевантаження.

5. До надзвичайних ситуацій техногенного характеру не належать:

А) транспортні аварії;

Б) інфекційна захворюваність людей;

В) пожежі, вибухи;

Г) аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин;

Д) наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК;

Е) аварії з викидом радіоактивних речовин.

6. До надзвичайних ситуацій техногенного характеру не належать:

А) транспортні аварії;

Б) масова загибель диких тварин;

В) пожежі, вибухи;

Г) аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин;

Д) наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК;

Е) аварії з викидом радіоактивних речовин.

7. До надзвичайних ситуацій техногенного характеру не належать:

А) отруєння людей;

Б) раптове руйнування споруд;

В) аварії на електроенергетичних системах;

Г) аварії на системах життєзабезпечення;

Д) аварії систем зв`язку та телекомунікацій;

Е) аварії на очисних спорудах;

Ж) гідродинамічні аварії.

8. Надзвичайні ситуації природного характеру не включають:

А) інфекційну захворюваність людей;

Б) отруєння людей;

В) інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

Г) масову загибель диких тварин;

Д) ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками;

Е) аварії на системах життєзабезпечення.

9. До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру не належать:

А) збройні напади і утримання важливих об`єктів;

Б) замах на керівників держави та народних депутатів України;

В) напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського судна;

Г) встановлення вибухових пристроїв в громадських місцях;

Д) зникнення або викрадення об`єктів зберігання;

Е) виявлення застарілих боєприпасів;

Ж) аварії на очисних спорудах;

З) аварії на арсеналах, складах боєприпасів.