Види та призначення кошторисних нормативів

В залежності від того, ким затверджуються, кошторисні норми поділяються на такі види:

Кошторисною нормою називається

Головне призначення кошторисних норм – визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання відповідного виду робіт (як основи для наступного переходу до вартісних показників).

У кошторисних нормах враховано повний комплекс операцій, необхідних для виконання визначеного виду робіт в усереднених умовах.

Звичайними умовами є (плюсова температура довкілля та помірний вітер – до 10 м/сек), відсутність ускладненнь від зовнішніх факторів (загазованість, діюче устаткування тощо). Для врахування ускладнюючих умов виконання робіт до норм застосовуються коефіцієнти, які наведені у загальних положеннях до відповідних нормативів.

Кошторисні норми не поширюються на окремі роботи під час будівництва унікальних будівель і споруд, а також при проведенні робіт із застосуванням імпортної будівельної техніки, яка не має аналогів вітчизняного виробництва. У таких випадках розробляються індивідуальні елементні кошторисні норми.

РЕКН розроблені у складі 47 збірників. Кожний збірник РЕКН містить технічну частину і таблиці норм із показниками витрат ресурсів. Технічні частини до збірників містять вказівки щодо порядку застосування норм, а також правила обчислення обсягів робіт і коефіцієнти до норм, які поширюють умови застосування норм.

Таблиці збірників РЕКН об’єднано в групи. Опис складу робіт та одиницю виміру наведено для групи у цілому, Номер зашифровано трьома числами через тире, наприклад: 12-12-3, де:

· перше число – номер збірника РЕКН – №12 “Покрівлі”;

· друге число – номер групи,до якої включено норму – №12 “Покрівлі із металочерепиці”;

· третє число – номер норми – 3 “Улаштування покрівлі двосхилої із металочерепиці “Іспанської” (ще є покрівлі шатрові, мансардні із металочерепиці “Монтерей”, “Каскад”).

Кожна таблиця норм збірника РЕКН містить такі показники:

· витрати труда робітників-будівельників, люд.-год.;

· середній розряд робіт, визначений для ланки робітників-будівельників;

· витрати труда машиністів, люд.-год.;

· час роботи та перелік будівельних машин, механізмів, механізованого виробничого знаряддя (інструмента), маш.-год.;

· витрати будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у фізичних одиницях виміру.

Опис робіт, передбачених нормами, містить короткий перелік складу основних процесів їх виконання робіт. Дрібні, допоміжні та супровідні операції, як правило, не згадано але нормами враховано.

У РЕКН враховано роботу внутрішньобудівельного транспорту (вивантаження на приоб’єктному складі, горизонтальне та вертикальне транспортування матеріалів до місця встановлення) за винятком випадків, зазначених у технічних частинах відповідних збірників.

Норми витрат матеріальних ресурсів визначено з урахуванням загальних виробничих норм витрат матеріалів, технологічних карт та іншої технологічної документації, а також мінімальних норм втрат і відходів по матеріалах, які потребують обробки чи припасування при укладанні їх у проектне положення.

Витрати матеріалів, які використовуються неодноразово (опалубка …) визначено з урахуванням технічно обґрунтованого числа їх обертів.

Витрати ресурсів на роботи з демонтажу окремих конструкцій будівель і споруд, обладнання та зовнішніх мереж за відсутності необхідних норм на демонтаж (розбирання) можуть визначатися за нормами відповідних збірників РЕКН на будівельні роботи без урахування норм витрат матеріальних ресурсів із застосуваням до норм витрат труда робітників, часу експлуатації будівельних машин і механізмів таких коефіцієнтів:

· при демонтажі збірних залізобетонних, бетонних і дерев’яних конструкцій – 0,8;

· те саме, внутрішнього санітарно-технічного і електротехнічного обладнання – 0,4;

· те саме, зовнішніх мереж водопроводу, каналізації, тепло- і газопостачання – 0,6;

· те саме, металевих конструкцій – 0,7.

При будівництві будівель висотою 15 м і більше слід враховувати експлуатацію вантажопасажирських підйомників за нормами збірника №7 “Бетонні і залізобетонні конструкції збірні”.

3. Система ціноутворення у будівництві.

Система ціноутворення у будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Склад кошторисної вартості будівельних робіт:

КВ_БМР = ПВ + ЗВВ;

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН) та первісні кошторисні нормативи. На підставі цих норм та поточних цін на ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва (ПВ).

Прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013.

ПВ=М+ЗП+ЕМ

Другою складовою частиною вартості будівельних робіт є загальновиробничі витрати (ЗВВ). Визначаються за ДСТУ-Н Б.Д.1.1.-3:2013.

Загальновиробничі витрати – це сума коштів для відшкодування витрат будівельних і монтажних організацій, пов’язаних із створенням загальних умов будівельного виробництва, його організацією, управлінням і обслуговуванням.

ЗВВ = ЗВВ^Ігр + ЗВВ^ІІгр + ЗВВ^ІІІгр.