![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
12.1. Основні розрахункові рівняння
Теплота, що вноситься в топку котла (розпоряджувальна теплота)
де – теплота згоряння палива, кДж/кг;
– фізична теплота палива;
– масова ізобарна теплоємність палива;
теплота, внесена з повітрям
Для мазуту ; твердого
де D tп – різниця температур підігрітого і холодного повітря;
об’ємна ізобарна теплоємність повітря; приймається
кДж/(м3×К);
теплоємність сухого палива сплс, кДж/(кг×К): для антрациту – 0,921; кам'яного вугілля – 0,962; бурого вугілля – 1,088; фрезерного торфу - 1,297; сланців – 1,046;
теплоємність води =4,19 кДж/(кг×К);
Qф – теплота, внесена в топку з паровим дуттям, враховується для пальників з паровим розпиленням, кДж/кг;
Qк – теплота розкладання карбонатів, враховується при спалюванні сланців, кДж/кг.
Теплота, що була внесена в топку котла витрачається на, (рівняння теплового балансу):
де Q 1 – теплота, що корисно використовується, кДж/кг;
іп.п. – ентальпія перегрітої пари, визначається по i - s- діаграмі в точці перетинання ізобари Рп.п. і ізотерми tп.п.;
ік.в. – ентальпія котлової води, визначається по таблицях властивостей водяної пари, при Рп.п. , ік.в. = і ¢;
іж.в. – ентальпія живильної води, іж.в. = × tж.в. = 4,19 × tж.в.;
Р – величина продувки, задається, %;
D – паропродуктивність, кг/с;
В – витрата палива, кг/с;
Q 2 – втрати теплоти з вихідними димовими газами
де Vвих=Vг – об¢єм вихідних газів, м3/кг.п.
с ¢ р.вих – середня об'ємна теплоємність газів; при Р =const, визначається по Jвих, прийняти с ¢ р.вих = 1,4 кДж/(м3×К).
Jвих – температура вихідних газів, оС;
tп – температура повітря в котельні, оС;
q 4 – втрати теплоти від механічного недопалу;
Q 3 – втрати теплоти від хімічного недопалу, кДж/кг;
Q 4 – втрати теплоти від механічної неповноти згоряння
Q 5 – втрати теплоти в навколишнє середовище;
де q 5 – відсоткові втрати теплоти в навколишнє середовище; визначаються за графіком у залежності від паропродуктивності котлоагрегату D (рис.12.1).
Q 6 - втрати теплоти зі шлаками
де – частка золи палива в шлаку;
– теплоємність шлаку,
– температура шлаку.
Рис. 12.1. Залежність втрат теплоти в навколишнє
середовище від номінальної продуктивності.
Для газоподібних палив і камерних топок можна прийняти
Q 6 = 0.
Дата публикования: 2015-10-09; Прочитано: 766 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!