Розділ VIII. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці 1 страница

Стаття 43. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України.

Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити основні терміни і визначення з охорони праці.

2. Ознайомитись з основними положеннями Закону України «Про охорону праці».

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю «охорона праці».

2. Дайте визначення поняттям «роботодавець» і «працівник».

3. Дайте визначення поняттям «працездатність» і «непрацездатність».

4. Дайте визначення поняттям «нещасний випадок», «травма» і «професійне захворювання».

5. Дайте визначення поняттям «умови праці», «робоче місце» і «робочий простір».

6. Дайте визначення поняттям «небезпечна зона» і «засоби індивідуального і колективного захисту».

7. Перелічіть документи, які складають правову основу законодавства України про охорону праці.

8. На кого поширюється дія закону «Про охорону праці»?

9. Які має права працівник на охорону праці під час роботи?

10. Хто здійснює відшкодування збитків, заподіяних працівникові внаслідок ушкодження здоров’я або в разі смерті працівника?

11. Хто і яким чином повинен організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємстві?

12. До яких видів відповідальності за порушення вимог щодо охорони праці можуть бути притягнуті винні особи?

Практична робота 2.

Служба охорони праці

Мета роботи – ознайомитись з порядком створення служби охорони праці на підприємстві, в організації або установі, з функціями і правами співробітників служби охорони праці, а також навчитися розраховувати чисельність працівників цього підрозділу.

Загальні відомості

Згідно з Законом України «Про охорону праці» служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом (надалі – власник) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

Відповідно до Типового положення [7] служба охорони праці виконує такі основні функції:

проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

проводить для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці.

організовує забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

бере участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій;

веде облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій і т. ін.

Служба охорони праці має такі права:

представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;

безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці;

працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці.

Служба охорони праці може функціонувати в залежності від чисельності працюючих як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом [7].

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до Типового положення. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку [1].

Служба охорони праці комплектується спеціалістами, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу праці у виняткових випадках [7].

Чисельність служби охорони праці на підприємстві визначається наступним чином. На підприємствах при чисельності працюючих від: 51 до 500 осіб (у невиробничій сфері – від 101 до 500 осіб) таку службу повинен представляти один спеціаліст з охорони праці, що має інженерно-технічну освіту. На підприємствах, де використовують вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини, у такій службі повинно бути два спеціалісти.

Чисельність працівників служби охорони праці залежно від небезпеки і шкідливості виробництва на підприємствах із числом працюючих більше 500 осіб розраховують за формулою:

М1 = 2+ ,

(2.1)

де М₁ – чисельний склад служби охорони праці на підприємстві;

Р_ср – средньосписочна чисельність працюючих на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 год.;

К_В – коефіцієнт, що враховує шкідливість і небезпечність виробництва:

КВ = 1+ ,

(2.2)

де Р_В – чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Р_А – чисельність працюючих в умовах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитись з основними положеннями, які стосуються створення і функціонування служби охорони праці.

2. Розрахувати чисельність служби охорони праці в відповідності до варіанта завдання, який видає викладач (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Варіанти завдань
Номер варіанта	Рср	РВ	РА	Ф

Контрольні запитання

1. Назвіть законодавчі акти, згідно з якими на підприємствах, в установах та організаціях повинна бути створена служба охорони праці.

2. З якою метою на підприємствах, в організаціях та установах створюється служба охорони праці?

3. Які функції виконує служба охорони праці?

4. Які права мають працівники служби охорони праці?

5. Які працівники мають право увійти до складу служби охорони праці?

6. Якими чином визначається чисельність служби охорони праці?

7. В яких випадках служба охорони праці може бути ліквідована на підприємстві, в організації або установі?

Практична робота 3.

Методи аналізу травматизму і професійних захворювань

Мета роботи: 1) проаналізувати основні причини виникнення травматизму та професійних захворювань працівників; 2) вивчити методи аналізу травматизму та професійних захворювань і навчитися застосовувати їх на практиці; 3) ознайомитись із заходами, спрямованими на запобігання виникненню травматизму та професійних захворювань.

Загальні відомості

До основних причин травматизму та профзахворювань працівників відносяться [8, 10]:

технічні причини – недосконалість технологічних процесів, конструктивні недоліки обладнання, інструментів і пристроїв, недостатня механізація важких робіт, відсутність засобів сигналізації й блокувань, спеціальних захисних пристроїв, недостатня міцність і надійність машин, шкідливі властивості оброблюваного матеріалу й т. ін.;

організаційні причини – порушення законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, неякісне навчання робітників безпечним методам роботи, відсутність або невикористання засобів індивідуального захисту, порушення правил експлуатації обладнання й транспортних засобів, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання, незадовільний стан території, проїздів, проходів й т. ін.;

санітарно-гігієнічні причини – несприятливі метеорологічні умови на робочому місці, недостатнє або нераціональне освітлення, підвищений рівень шуму і вібрації, наявність різних випромінювань вище від допустимих значень порушення правил особистої гігієни і т. ін.;

психофізіологічні причини – помилкові дії працівника внаслідок втоми (фізичної або психічної), надмірної важкості і напруженості роботи, хворобливого стану і т. ін.

Методи аналізу травматизму та профзахворювань працівників.

Найпоширенішими методами аналізу травматизму є статистичний, монографічний, економічний, ергономічний і прогностичний (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Класифікація методів аналізу травматизму

Статистичний метод базується на аналізі статистичної документації з травматизму та профзахворюванням. Вихідними даними для аналізу є матеріали, які містяться в актах за формою Н-1, а також у звітах підприємств, установ, організацій за формою 7-Т [4]. Перераховані документи містять такі дані:

Н – кількість нещасних випадків за звітний період, які викликали втрату працездатності;

Д – загальна кількість днів непрацездатності, викликаних нещасними випадками за звітний період;

Р – средньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за звітний період;

З – загальна кількість випадків захворювань за звітний період, які викликали втрату працездатності;

Д_з – кількість днів непрацездатності, викликаних випадками захворювань за звітний період.

За цими даними визначають наступні коефіцієнти, які використовують для оцінки рівня травматизму та профзахворюваності:

коефіцієнт частоти травматизму К_ч:

;

(3.1)

коефіцієнт тяжкості травматизму К_т:

;

(3.2)

коефіцієнт непрацездатності К_н:

;

(3.3)

коефіцієнт частоти захворюваності К_ч.з.:

;

(3.4)

коефіцієнт тяжкості захворювань К_т.з.:

.

(3.5)

Статистичний метод дає можливість аналізувати випадки травматизму та профзахворювань за різними показниками: за професією, віком, стажем роботи, характером отриманих травм і захворювань і т. ін., що дозволяє виділити найбільш характерні види травм і захворювань для окремих підприємств, визначити основні причини їх появи і застосувати ефективні заходи, спрямовані на зниження ймовірності їх виникнення.

Різновидами статистичного методу є груповий і топографічний методи аналізу травматизму.

За допомогою групового методу досліджуються травми конкретної групи за певними однорідними ознаками: часу травмування, кваліфікації, спеціальності, кількості постраждалих, видам робіт, причинам нещасних випадків і т. ін. Це дає можливість визначити найбільш несприятливі обставини в організації праці й фактичний стан умов праці на підприємстві або в його підрозділах.

При топографічному методі нещасні випадки вивчаються на території підприємства, на плані розташування обладнання в цеху і т. ін. Скупчення знаків, які позначають місця нещасних випадків, в певній зоні означає її підвищену небезпеку і, отже, необхідність проведення відповідних профілактичних заходів для поліпшення обстановки.

Монографічний метод аналізу травматизму базується на аналізі небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які властиві тому або іншому елементу виробничого процесу (обладнанню, технологічному процесу, індивідуальним засобам захисту та т. ін.). На підставі цього методу поглиблено вивчають обставини нещасних випадків, а якщо виникає необхідність, то проводять спеціальні дослідження та експерименти. Унаслідок вивчення значного числа виробничих чинників з’ясовуються реальні причини нещасних випадків на робочому місці, на ділянці або на одній групі технологічного обладнання. Монографічний метод можна використовувати і для розробки заходів щодо охорони праці при проектуванні нових виробництв.

Економічний метод полягає у визначенні економічних втрат від виробничого травматизму з метою визначення економічної доцільності розробки і впровадження заходів щодо охорони праці. Проте цей метод не дозволяє з’ясувати причини травматизму, тому його вважають додатковим.

Ергономічний метод базується на комплексному вивченні системи «людина-техніка-середовище» (ЛТС). Вирішення ергономічних проблем, які виникають у процесі експлуатації системи ЛТС, доцільно проводити у напрямі обробки методів об’єктивного прогнозу змін якості діяльності людини під впливом різних несприятливих чинників і умов зовнішнього середовища (активність Сонця, гравітація Місяця, магнітні і гравітаційні поля Землі і т. ін.), удосконалення моделей індивідуальної і групової діяльності людей у різних умовах.

Ергономічний метод дозволяє досліджувати причини нещасних випадків залежно від індивідуальних особливостей людини і санітарно-гігієнічних умов, психофізіологічної структури діяльності, виду системи ЛТС і т. ін. По кожному нещасному випадку заповнюється спеціальний акт, який формою нагадує акт Н-1 і містить 22 групи питань.

Прогностичний метод базується на прогнозуванні (передбаченні) нещасних випадків на основі вивчення і виявлення потенційної небезпеки. Аналізуються всі облікові та звітні матеріали про нещасні випадки, загальні і професійні захворювання, матеріали всіх видів контролю стану охорони праці; дані санітарно-технічних паспортів об’єктів, робочих місць, ділянок і цехів; матеріали спеціальних обстежень будівель, об’єктів, приміщень, обладнання і т. ін.

Прогностичний метод включає три підметоди:

морфологічний підметод базується на детальному вивченні конструкції обладнання, виявленні його недоліків, характеру технологічних операцій і прогнозуванні можливих нещасних випадків;

екстраполяційний підметод базується на виборі математичної функції, яка б достовірно описала явище травматизму;

підметод експертних оцінок базується на вивченні думок кваліфікованих фахівців в області охорони праці шляхом анкетування.

Складність застосування підметодів при прогнозуванні умов праці визначається не тільки комплексним характером життєдіяльності, але і великою кількістю науково-технічних, виробничих, гігієнічних, організаційних, соціальних та інших чинників, які забезпечують ефективність всіх зусиль, які об’єднуються з метою забезпечення життєдіяльності.

Заходи, спрямовані на запобігання виникненню травматизму та професійних захворювань.

Усі заходи із запобігання травматизму і профзахворюванням поділяються на організаційні та технічні [8, 10].

Організаційні заходи:

дотримання трудового законодавства з охорони праці;

проведення інструктажів та навчання працівників;

підвищення рівня професійної кваліфікації працівників;

організація раціональних режимів праці й відпочинку;

забезпечення працівників колективними та індивідуальними засобами захисту;

виконання правил експлуатації обладнання й т. ін.

Технічні заходи:

раціональні рішення при проектуванні й будівництві виробничих будівель згідно з санітарними, будівельними і протипожежними нормами і правилами;

правильний вибір режимів роботи обладнання відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;

створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, зниження рівнів шуму і вібрації, встановлення раціонального освітлення й т. ін.;

використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів;

правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням;

впровадження нових технологій, що виключають проявлення небезпечних і шкідливих факторів та ін.

Порядок виконання роботи

1. Проаналізуйте умови завдання, які наведені нижче, і на підставі даних, представлених у табл. 3.1 (номер варіанту видає викладач), обчисліть наступні коефіцієнти:

частоти травматизму К_ч;

тяжкості травматизму К_т;

непрацездатності К_н;

частоти захворювань К_ч.з.;

тяжкості захворювань К_т.з.

2. На підставі отриманих результатів зробіть висновки.

Умови завдання. У 2007 році для зниження рівня травматизму і профзахворювань працівників підприємства керівництвом ухвалено рішення про заміну експлуатованих засобів індивідуального та колективного захисту новими. Аналіз статистичних даних з травматизму та профзахворювань працівників на підприємстві за періоди 2007 р. і 2008 р. показав такі результати (табл. 3.1).

Таблиця 3.1
Статистичні дані по травматизму і профзахворюванням працівників підприємства
№ з/п	Дані за 2007 рік	Дані за 2008 рік
А	Д	Б	З	Дз	А	Д	Б	З	Дз
Закінчення табл. 3.1

Контрольні запитання

1. Назвіть методи аналізу травматизму.

2. У чому полягає суть статистичного методу аналізу травматизму?

3. Які різновиди статистичного аналізу травматизму вам відомі? Дайте їх стислу характеристику.

4. У чому полягає суть економічного й монографічного методів аналізу травматизму?

5. У чому полягає суть ергономічного методу аналізу травматизму?

6. У чому полягає суть прогностичного методу аналізу травматизму?

7. Які різновиди прогностичного аналізу травматизму вам відомі? Дайте їх стислу характеристику.

8. Назвіть основні причини травматизму та профзахворювань працівників.

9. Назвіть організаційні заходи щодо попередження причин виникнення травматизму та професійних захворювань.

10. Назвіть технічні заходи щодо попередження причин виникнення травматизму та професійних захворювань.

Практична робота 4.

Дослідження метеорологічних умов у приміщенні

Мета роботи: вивчити основні принципи нормування метеорологічних умов у приміщенні; ознайомитися із приладами й методами контролю мікроклімату на робочому місці.

Загальні відомості

Важливе значення для забезпечення необхідних умов нормальної життєдіяльності людини, здорової і високопродуктивної праці мають створення й підтримка нормативних мікрокліматичних умов на робочому місці. Мікрокліматичні умови визначаються комбінацією:

температури повітря t, °С;

швидкості руху повітря V, м/с;

відносної вологості j, %;

інтенсивності теплового випромінювання Е, Вт.

Під час постійного теплообміну між людиною й навколишнім середовищем, тепловий стан організму формується в результаті двох процесів, що одночасно протікають: теплотворення й тепловіддачі.

Утворення тепла в організмі людини відбувається за рахунок обміну речовин і скорочення м’язів, а також поглинання тепла, одержуваного з навколишнього середовища.

Передача тепла з поверхні тіла людини в навколишнє середовище відбувається трьома основними шляхами:

тепловим випромінюванням у напрямку предметів і поверхонь, що мають нижчу температуру, ніж температура шкіри (одягу) людини;

конвекцією в результаті обтікання поверхні шкіри повітрям;

випаром вологи, виведеної на поверхню шкіри потовими залозами.