Вимоги до забезпечення безпеки туристів та екскурсантів

При наданні туристських послуг повинен бути забезпечений прийнятний рівень ризику для життя й здоров’я туристів як у звичайних умовах, так і в надзвичайних ситуаціях (стихійних лихах, пожежах і т.п.), що виникають у країні подорожей.

Ризик для життя й здоров’я людини в туристсько-екскурсійному обслуговуванні виникає в умовах:

· наявності джерел ризику;

· прояву даного джерела на небезпечному для людини рівні;

· схильності людини до впливу джерел небезпеки.

Шкідливі чинники (чинники ризику) в туризмі можуть бути класифіковані в такий спосіб:

- безпека травм;

- вплив навколишнього середовища;

- пожежонебезпека;

- біологічні впливи;

- психофізіологічні навантаження;

- небезпека випромінювань;

- хімічні впливи;

- підвищена запиленість і загазованість;

- інші чинники ризику;

- специфічні чинники ризику.

Травмонебезпечніть може виникнути в результаті переміщення механізмів, предметів і тіл; внаслідок складного рельєфу місцевості; пересування гірських порід (каменепадів, селів, лавин); несприятливих ергономічних характеристик використовуваного туристського спорядження й інвентарю, що спричиняють травми (тісне спортивне взуття, невдала конструкція кріплення гірських лиж, вузькі лямки рюкзаків і т. п.); небезпечних атмосферних явищ (статична електрика, блискавки, град і т.п.).

Зниження травмонебезпечності забезпечується:

- захисними пристроями й огородженнями при використанні рухливих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок зсувів у горах, біля водойм, гірськолижних трас і т.д.);

- використанням засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обв’язок при перетинанні складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, льодорубів, гаків та іншого страхувального спорядження);

- дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю;

- дотриманням вимог будівельних норм і правил до житлових і громадських будинків та вимог відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, використовуваних для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавзасобів, пасажирських поїздів і т.д.);

- дотриманням правил експлуатації використовуваного інвентарю й устаткування (ліфтів, підйомників, візків та ін.), забезпечуючи їх безпечну роботу;

- інформуванням, що попереджує туристів про чинники ризику; запобіжні заходи щодо травм і про вживання екстрених заходів у випадку одержання травми.

Вплив навколишнього середовища обумовлено підвищеними або зниженими температурами навколишнього середовища, вологістю й рухливістю повітря в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску.

Показники мікроклімату в приміщеннях обслуговування туристів (у спальних кімнатах і клубних залах, у приміщеннях харчування, кафе, барах і ресторанах та ін..), а також у транспортних засобах повинні відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88. «Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»).

Попередження шкідливих впливів даного чинника ризику забезпечується:

- вибором сприятливої пори року, доби для проведення туристського заходу;

- раціональним проектуванням траси туристського маршруту;

- врахуванням погодних особливостей району;

- спорудженням на трасах туристських маршрутів укриттів від непогоди;

- оснащенням приміщень і транспортних засобів пристроями кондиціювання й вентиляції, дезодорації повітря, опалення, автоматичного контролю й сигналізації;

- забезпеченням відповідного екіпірування туристів, включаючи засоби індивідуального захисту;

- своєчасним інформуванням туристів про реальні й прогнозовані умови на маршруті (у тому числі кліматичні умови).

Пожежебезпечність. Номенклатура вимог і показників із забезпечення безпеки туристів від впливу даного чинника ризику й методи їхньої перевірки здійснюються відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ «Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги».

Експлуатацію об’єктів обслуговування необхідно здійснювати в строгій відповідності до вимог правил пожежної безпеки й інших затверджених нормативних документів.

Біологічні чинники (патогенні мікроорганізми й продукти їхньої життєдіяльності; мікроорганізми, а також отрутні рослини, плазуни, комахи й тварини, що є переносниками інфекційних захворювань, викликають опіки, алергійні й інші токсичні реакції).

Вплив даних чинників ризику на туристів попереджається:

- дотриманням установлених санітарних норм і правил обслуговування;

- застосуванням устаткування й препаратів для дезінфекції, стерилізації, дератизації;

- використанням знаків безпеки й необхідного маркування на предметах оснащення й спорудженнях, використовуваних при обслуговуванні туристів (посуду, кухонного інвентарю, у т.ч. для приготування їжі в поході, місць водозабору, колодязів та ін.);

- проведенням попередніх і періодичних медичних оглядів обслуговуючого персоналу; необхідних профілактичних щеплень і дезінфікуючої обробки спорядження відповідно до вимог міжнародних медичних норм;

- інформуванням, що попереджує туристів про небезпечних тварин, риб, плазунів, рослин, ареали поширення яких збігаються з туристським маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів і які екстрені заходи варто почати у випадку одержання травми (контакту).

Психофізіологічні чинники ризику. Виключення або зниження впливу психофізіологічних чинників ризику (фізичних і нервово-психічних перевантажень) досягається:

- раціональною побудовою програми обслуговування туристів, графіків переміщення по маршрутах, що передбачає достатні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, прийому їжі, задоволення санітарних і побутових потреб);

- врахуванням психофізіологічних особливостей туристів при формуванні туристської групи;

- дотриманням ергономічних вимог до використовуваного туристського спорядження й інвентарю, транспортних засобів, меблів.

Небезпечними випромінюваннями є: підвищений рівень ультрафіолетового й радіологічного випромінювання.

Попередження небезпеки ультрафіолетової радіації на туристських маршрутах забезпечується:

- інформуванням туристів про вплив ультрафіолетового випромінювання на здоров’я людини;

- використанням засобів індивідуального захисту (захисних масок; кремів; одягу, що закриває тіло, руки, ноги туристів; захисних від сонця окулярів).

Необхідно враховувати дію даного чинника ризику при плануванні графіка руху по маршруту (по відкритих, незатінених ділянках маршруту в гірських, водних, лижних та інших походах).

Туристські маршрути допускається прокладати й експлуатувати тільки в місцевостях зі сприятливими характеристиками радіологічного стану.

Хімічні чинники ризику (токсичні, подразнювальні). Для запобігання дії даних чинників ризику в обслуговуванні туристів необхідно:

- проводити регулярний контроль вмісту шкідливих хімічних речовин у повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування й інших біологічних середовищах;

- здійснювати будівництво й розміщення об’єктів для обслуговування туристів у сприятливому, щодо дії хімічних чинників ризику, середовищ;

- застосовувати препарати для дезінфекції в строгій відповідності з інструкцією з використання, крім можливості контактів туристів із цими засобами.

Підвищена запиленість і загазованість. Допустимий рівень шкідливих речовин у повітрі зон обслуговування туристів, приміщень, транспортних засобів повинен бути не вище, ніж установлено загальними санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони, а також іншими санітарними нормами й правилами. Безпека забезпечується дотриманням вимог до оснащення приміщень, транспортних засобів вентиляцією з очищенням повітря.

Інші чинники ризику. До цих чинників ризику належать небезпеки, пов’язані з відсутністю необхідної інформації про послугу та її номінальні (запроектовані) характеристики.

Необхідно передбачати:

- надання туристам достатньої інформації про реалізовані туристські послуги відповідно до вимог, установлених діючою нормативною документацією (вимогами до змісту Інформаційного листка до туристської путівки, Технологічної карти подорожі, Технологічної карти екскурсії; а також відомостями про основні характеристики цих послуг; умовами обслуговування);

- проведення для туристів необхідних інструктажів із безпеки, що враховують специфіку виду туристського маршруту.

Специфічні чинники ризику в туризмі обумовлені:

- можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення туристського підприємства або маршруту, а також інших надзвичайних ситуацій (у тому числі пов’язаних зі станом громадського порядку в районі обслуговування туристів);

- технічним станом використовуваних об’єктів (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і підйомників, туристських трас, у тому числі гірничо-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхівкових і в’ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, у тому числі велосипедів, маломірних і гребних суден);

- складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, моренними, скельними, льодовими ділянками туристських трас і т.п.);

- рівнем професійної підготовленості обслуговуючого персоналу (інструкторів, екскурсоводів, гідів та ін.);

- підготовкою туристів до пересування по маршруту певного виду й категорії складності (інструктаж, екіпірування й т. п);

- інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози; маркування трас туристських маршрутів; вогнища виникаючих стихійних лих; зміна ентомологічної, орнітологічної й іншої ситуацій).

Туристське підприємство повинне мати комплект діючих нормативних документів із забезпечення безпеки туристів і керуватися ними у своїй діяльності.

Туристське спорядження й інвентар, застосовувані при обслуговуванні туристів, повинні відповідати вимогам, установленим діючою нормативною документацією на ці види спорядження.

У кожному туристському підприємстві повинні бути розроблені й затверджені плани дій персоналу в надзвичайних ситуаціях (стихійних лихах, пожежах та ін.), що включають взаємодію з місцевими органами управління, які беруть участь у рятувальних роботах.

Керівник туристського підприємства відповідає за підготовленість персоналу до дій у надзвичайних ситуаціях (стихійні лиха, захоплення заручників і т.д.). Гіди груп повинні бути навчені й фізично підготовлені до ролі охоронця (знешкодження кишенькових злодіїв, вирішення конфліктів у барі або ресторані, захист туристичної групи від здирників і жебраків і т.д.).

Вимоги до безпеки обслуговування для конкретних видів туристських послуг установлюються нормативною документацією на відповідні види послуг: державними стандартами, Правилами, Уставами, Кодексами й ін.

Туристські підприємства зобов’язані ознайомити туристів з елементами ризику кожної конкретної туристської послуги й заходами для його запобігання.

Інформація, необхідна для туристів з метою охорони їхнього життя й здоров’я, надається завчасно, до початку відпочинку й у процесі обслуговування.

Інформація, що забезпечує безпеку життя й здоров’я туристів у процесі обслуговування, надається в порядку, установленому діючою нормативною документацією.