Зовнішні

залучені

- додаткова емісія акцій (для АТ);

- додаткові внески засновників (для ТОВ);

- цільове фінансування;

запозичені

- позички:

- довгострокові;

- короткострокові;

- фінансова оренда.

Вказані джерела використовуються для:

- фінансування капітальних інвестицій в матеріальні активи підприємства;

- здійснення фінансових інвестицій;

- погашення кредитів;

- сплати орендних платежів.

Складання бюджету передбачає реалізацію таких кроків.

Крок 1. На прогнозний період розраховується суми амортизаційних відрахувань за необоротними активами, що амортизуються.

Крок 2. Далі розробляється плановий звіт про фінансові результати для визначення суму чистого прибутку на прогнозний період.

Крок 3. Складається плановий кошторис використання чистого прибутку для визначення тезаврованої його частини.

Крок 4. Для розрахунку додаткових внутрішніх джерел фінансування, а також потреби у зовнішніх джерелах складається прогнозний баланс на кінець планового періоду.

Крок 5. Відповідно до потреб у зовнішніх джерелах фінансування визначаються зміни в структурі капіталу підприємства, тобто вирішується питання управління вартістю капіталу для забезпечення прийнятного рівня фінансових ризиків.

Крок 6. Формується бюджет інвестиційної програми на плановий період.

Найбільш складним є питання вибору зовнішніх джерел фінансування. Перед фінансовим менеджментом підприємства стоїть проблема узгодження ціни коштів та ризиків, пов’язаних з їх залученням: чим вищий ризик, тим нижча ціна; і навпаки, залучення дешевших джерел пов’язане з більшими ризиками. Вирішується ця проблема через механізми управління структурою капіталу підприємства та дивідендну політику.