Форми і методи державного регулювання

Реалізація економічної ролі держави в ринковій економіці здійснюється через регулювання економіки (ДРЕ). ДРЕ – сукупність способів, засобів, форм і методів впливу держави на процеси соціально-економічного розвитку суспільства з метою підтримання їх стабільності, пропорційності й сталого розвитку.

Основними функціями державного регулювання економіки виступають:

- нормативна і правозахисна;

- розподільча (по відношенню до лімітованих національних природних ресурсів, до доходів і майна);

- інвестиційно-технологічна;

- соціально-гуманітарна (створення умов для відтворення і розвитку людського капіталу, у тому числі соціального забезпечення, освіти, охорони здоров’я, здобуття і підвищення кваліфікації та ін..);

- еколого-захисна (установлення правил і вимог щодо захисту довкілля).

В економічній науці утвердилися наступні моделі державного регулювання економіки:

- неокласична модель – базується на теорії „невидимої руки” А. Сміта, за якою ринок спрямовує економіку до ефективності без допомоги держави (крайній лібералізм в США)

- неокейнсіанська модель – ґрунтується на кейнсіанській концепції активної ролі держави в економіці (Японія, Швеція, ФНР, Австрія, Китай)

- монетарна модель – роль державного регулювання зводиться до управління грошовим обігом як основною ланкою регулювання економіки (Україна 90-х років).

Кожна з цих моделей має своїх прихильників та опонентів серед економістів і політиків. Їх практичне використання у різних країнах забезпечувало різні наслідки, які були обумовлені економічними і політичними чинниками. Однак це не спростовує всього цінного, що акумулює кожна з моделей.

Держава використовує для впливу на економіку прямі та непрямі методи.

Прямі методи базуються на владно-розпорядчих відносинах і проявляються у формі адміністративного впливу на поведінку, функціонування і результативність економічних суб’єктів, обмежуючи певною мірою їх економічну свободу. Адміністративні методи ґрунтуються на силі державної влади і включають:

– засоби заборони (виготовлення та продаж зброї підприємницькими структурами);

– засоби дозволу (видача ліцензій, дозволів);

– засоби примусу (обов’язкове страхування).

Непрямі методи – це система правових і економічних інструментів, за допомогою яких держава впливає на поведінку економічних суб’єктів, а також на функціонування і результати економіки, не обмежуючи економічної свободи суб’єктів господарювання. Економічні (непрямі) методи ґрунтуються на економічному інтересі та використовують інструменти фіскальної, монетарної, зовнішньо-економічної, соціальної, цінової, антициклічної та антиінфляційної політики.

Незалежно від країни чи рівня економічної системи, державний вплив на економіку можна здійснювати тільки в єдності обох методів. Пояснюється це тим, що будь-який економічний регулятор включає адміністрування, оскільки контролюється певною економічною службою.

З іншого боку, в кожному адміністративному регуляторі є щось економічне, оскільки це рішення приймають для впливу на поведінку інвестора, виробника, споживача, експортера чи імпортера.

Міра впливу держави на економіку визначається за допомогою двох показників:

1. Частка ВВП, яка перерозподіляється через державний бюджет (зростання цієї частки свідчить про посилення впливу держави на економіку).

2. Індекс економічної свободи (ІЕС) – це агрегований показник, який включає десять показників, що мають складну будову і засвідчують рівень втручання держави в економіку. Чим більша участь уряду в економіці, тим менший рівень економічної свободи, а сама економічна свобода має визначальний позитивний вплив на розвиток економіки. У зв’язку з цим виникає потреба у окресленні меж державного впливу на економіку – мінімальну та максимальну.

Мінімальну межу визначає:

– правова база функціонування економіки;

– організація грошового обігу;

– врегулювання зовнішніх негативних ефектів;

– виробництво суспільних благ.

Максимальна межа визначається як точка рівноваги між затратами, пов’язаними з державним втручанням, та виграшем у соціально-економічній ефективності.

Контрольні запитання і завдання до самостійної роботи.