Характеристика кредитно-банківської системи України

Кредитно-банківська система – це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування (функціональна структура) та сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові засоби на засадах кредитування (інституціональна структура). У загальному вигляді інституціональну структуру можна представити таким чином:

– центральний банк;

– комерційні банки;

– спеціалізовані банківські установи (іпотечні, зовнішньоторговельні, ощадні банки тощо);

– небанківські фінансово-кредитні установи (страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії та ін.).

Центральний банк (в Україні – Національний банк) – це державна установа, яка є головною ланкою кредитної системи. Його ще називають банком банків, виходячи із завдань і функцій, які він виконує. Функції Центрального банку:

- розробка та реалізація грошово-кредитної політики;

- емісія готівкових грошей;

- зберігання золото-валютних резервів держави;

- акумуляція та зберігання касових резервів комерційних банків з метою забезпечення ліквідності комерційних банків, своєрідною формою збереження депозитів;

- кредитування комерційних банків (у період економічних труднощів);

- виконання кредитних та розрахункових операцій на потребу уряду.

Головне завдання центрального банку – управління емісійною, розрахунковою та кредитною діяльністю.

Комерційні банки – є основою кредитної системи. Найбільшого поширення набула така організаційна-правова форма банків як акціонерна.

За способом формування статутного капіталу розрізняють:

- комерційні банки без участі держави;

- комерційні банки з участю держави;

- комерційні банки з участю іноземного капіталу.

Залежно від обсягу операцій, які виконують комерційні банки, їх поділяють на:

- універсальні (здійснюють усі операції);

- спеціалізовані (обслуговують певну галузь чи сферу економічної діяльності або групу клієнтів).

Функції комерційних банків:

- ведення поточних рахунків (акумуляція безстрокових депозитів);

- акумуляція строкових депозитів вкладників;

- перерахування з одного рахунка на інший;

- розміщення акумульованих грошових засобів шляхом надання кредитів, купівлі-продажу цінних паперів.

Свої функції комерційний банк виконує через операції:

1. Пасивні операції пов’язані з акумуляцією ресурсів, які поділяються на: -власний капітал банку та депозити клієнтів; -залучені засоби (кредити отримані в інших банках); -засоби, отримані від емісії та розміщення цінних паперів банку.

2. Активні операції комерційного банку пов’язані з розміщенням ресурсів з метою отримання прибутку. Це кредитні операції та операції з розміщення цінних паперів.

3. Посередницькі операції – операції за дорученням клієнтів.

До складу кредитної системи входять і небанківські (парабанківські) фінансові інституції, здатні акумулювати грошові засоби та розміщувати їх на засадах строковості, повернення і платності. Основними установами виступають страхові компанії та пенсійні фонди.

Страхові компанії здійснюють акумуляцію грошових засобів у специфічній формі – шляхом продажу страхового захисту, який засвідчується страховим полісом. Отримані страхові премії страхові компанії вкладають у цінні папери приватних підприємств та державні цінні папери.

Пенсійні фонди – акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків та нарахувань. Вони формуються як приватними підприємствами, так і державними органами.

Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові інститути - страхові, інвестиційні та фінансові компанії, пенсійні та благодійні фонди, кредитні спілки, ломбарди тощо, які активно і небезуспішно конкурують з банківською системою. В Україні система небанківських кредитно-фінансових інститутів перебуває на стадії формування.

Крім національних кредитних інститутів, існують і міждержавні:

- міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна валютно-кредитна організація, що регулює міждержавні валютно-кредитні відносини. МВФ – спеціалізована установа ООН. Членом МВФ може бути тільки країна – член ООН. Заснований у 1944 році, штаб-квартира – у Вашингтоні.

Світовий банк – міжнародний інвестиційний інститут. Мета – сприяння економічному та соціальному розвитку країн світу. Одержання кредитів від Світового банку передбачає певне корегування економічної політики держави-позичальника. Умови отримання позик від Світового банку: відстрочка 3-5 років; термін погашення позики 15-20 років; уточнення облікової ставки через кожних 6 місяців і відповідне визначення вартості кредитів.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) – об’єднує на акціонерних засадах частину фінансових ресурсів центральних банків 30 країн. Створений у 1930 р. (м. Базель, Швейцарія) БМР виконує функції об’єднуючого центрального банку для більшості національних центральних банків Європейських країн, Канади, Японії та ПАР.

Контрольні запитання і завдання до самостійної роботи.