Заплідненням називають процес з’єднання (злиття) зрілої чоловічої та жіночої статевих клітин, у результаті якого утворюється одна клітина (зигота), що є початком нового організму

Ембріональний розвиток тварин. Після проникнення сперматозоїда в яйцеклітину і злиття їх ядер утворюється одноклітинний зародок – зигота, яка починає ділитися. Ряд послідовних мітотичних поділів зиготи називають дробленням. Під час дроблення передсинтетичний період інтерфази практично відсутній, тому клітини, що утворюються, – бластомери – мають дедалі меншу кількість цитоплазми порівняно з яйцеклітиною. За високої швидкості дроблення синтезу білка не відбувається, і бластомери повністю використовують білки, накопичені в цитоплазмі яйцеклітини.

Період дроблення завершується формуванням бластули. У типовому випадку бластула складається із шару бластомерів, які оточують щільним кільцем порожнину – бластоцель.

Наступна стадія ембріонального розвитку називається гаструляцією, а зародок на цій стадії – гаструлою. У більшості багатоклітинних тварин гаструла формується шляхом вгинання (інвагінації) частини стінки бластули всередину бластоцеля. Зародок на цій стадії складається з двох шарів клітин (зародкових листків): зовнішнього – ектодерми і внутрішнього – ентодерми. Внаслідок вгинання утворюється порожнина – гастроцель (гастральна порожнина)! отвір, яким вона сполучається з навколишнім середовищем – бластопор (первинний рот).

Бластоцель розміщена між енто- й ектодермою. В неї проникають бластомери, що дають початок третьому зародковому листку – мезодермі. Зародкові листки дають початок тканинам і органам ембріонів, які розвиваються. З ектодерми формуються зовнішній епітелій, шкірні залози, поверхневий шар зубів, рогових лусок, нервова система. Похідними ентодерми є епітелій середньої кишки, епітелій дихальної системи, травні залози. Клітини мезодерми розвиваються в м’язову і сполучну (зокрема, кісткову та хрящову) тканини, канали органів виділення, кровоносну і, частково, статеву системи.