ПИТАННЯ 17. Класифікація слідчих (розшукових) дій

Слідчі (розшукові) дії можна класифікувати на підставі різних критеріїв:

1. Залежно від можливості розголошення відомостей про факт та методи проведення слідчої (розшукової) дії:

– гласні та негласні.

2. Залежно від обсягу предмета слідчої (розшукової) дії:

– основні – слідчі (розшукові) дії, що провадять у повному обсязі для дослідження предмета слідчої дії загалом – допит свідка, огляд;

– додаткові – слідчі (розшукові) дії, що спрямовані на дослідження частини їхнього предмета, тобто окремих обставин, які не було з'ясовано з різних причин під час основної слідчої дії – додатковий допит свідка, додатковий огляд.

3. Залежно від повторюваності слідчої (розшукової) дії:

– первинні – слідчі (розшукові) дії, що провадять вперше для дослідження предмета слідчої дії;

– повторні – слідчі (розшукові) дії, що провадять у повному обсязі після проведення первинних слідчих дій.

4. Залежно від невідкладної необхідності проведення:

– невідкладні та інші. Невідкладними є слідчі (розшукові) дії, які провадять одразу після початку кримінального провадження, оскільки наслідком їх непроведення чи несвоєчасного проведення може бути втрата доказів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. Невідкладність проведення слідчої дії може виникнути не тільки на початковому етапі розслідування, а й у ході подальшого його провадження.

5. За імперативністю (обов'язковістю) проведення:

– обов’язкові – обов’язковість слідчої (розшукової) дії може визначатись: прямою вказівкою в законі (обов’язкове призначення експертизи у випадках, визначених у ч. 2 ст. 242 КПК України), вказівками прокурора чи керівника органу досудового розслідування;

– необов’язкові – слідчі (розшукові) дії, необхідність проведення яких визначає сам слідчий і непроведення котрих не може суттєво вплинути на якість доказування в кримінальному провадженні.

6. Залежно від мети проведення слідчих (розшукових) дій розрізняють ті, що спрямовані:

– на збирання доказів (допит, огляд, обшук, освідування, тощо);

– перевірку доказів (слідчий експеримент, пред’явлення для впізнання тощо).

7. Залежно від способу одержання інформації слідчі (розшукові) дії поділяють на:

– вербальні − в результаті яких одержується словесна інформація (допити);

– нонвербальні − в результаті яких отримується інформація, що міститься в об’єктах матеріального світу (огляд, освідування, обшук);

– змішані – в результаті яких одержується інформація як словесна, так і та, що міститься в об’єктах матеріального світу (слідчий експеримент, пред’явлення для впізнання).

За своєю процесуальною формою слідчі (розшукові) дії можна поділити на ті які провадяться:

– з дозволу (ухвали) слідчого судді або без нього (за ухвалою слідчого судді проводяться огляд житла чи іншого володіння особи, обшук, примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи);

– за постановою прокурора і без неї (за постановою прокурора проводяться огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією та освідування особи);

– за постановою слідчого і без неї (за постановою слідчого проводяться допит чи впізнання у режимі відеоконференції, призначення експертизи);

– за участю понятих і без них (за участю понятих проводиться пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляд трупа, в тому числі пов’язаний з ексгумацією, слідчий експеримент, освідування особи, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи тощо).