ПИТАННЯ 70. Елементи кримінально-процесуального доказування

Елементами кримінально-процесуального доказування є: збирання, перевірка та оцінка доказів і їх джерел.

Збирання доказів – це врегульована КПК України діяльність сторін кримінального провадження, потерпілих, яка полягає в пошуку, виявленні джерел фактичних даних, вилученні й отриманні необхідної інформації та її фіксації.

Способами збирання доказів та їх процесуальних джерел є:

1) для сторони обвинувачення:

– проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

– витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок;

– проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України (ч. 2 ст. 93 КПК України);

2) для сторони захисту, потерпілого:

– ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій,

– витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;

– здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України).

Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.

Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Способи фіксації доказів:

– складання протоколів слідчих (розшукових) дій;

– застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження;

– виготовлення фототаблиць, схем, зліпків, відбитків та ін.

Перевірка доказів – це діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду з ретельного, всебічного й об’єктивного визначення достовірності фактичних даних і доброякісності джерел їх отримання для правильного встановлення обставин кримінального провадження.

Усі зібрані в кримінальному провадженні докази підлягають всебічній і об’єктивній перевірці слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом. Докази перевіряються шляхом:

– аналізу кожного доказу окремо, його зіставлення з іншими доказами та їх джерелами;

– проведенням повторних або нових слідчих (розшукових) дій.

Так, під час аналізу показань свідка з’ясовується, чи правильно він сприйняв описувану ним подію, чи нема суперечностей в його показаннях. Одночасно ці показання зіставляються, наприклад, з показаннями підозрюваного і, в разі виявлення суперечностей між ними, слідчий для усунення цього може поставити їм додаткові запитання або провести одночасний допит.

Оцінка доказів означає з’ясування їх переконливості та придатності бути підставою для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінка доказів означає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК України).

Внутрішнє переконання – це впевненість, що склалася у судді, слідчого судді, прокурора, слідчого в тому, що ними дано правильну оцінку всім наявним у кримінальному провадженні засобам доказування і всім встановленим фактам, і те що отриманий таким шляхом висновок з усіх питань, які виникли в кримінальному провадженні, є єдино правильним.

Під час оцінки доказів суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий повинні керуватися законом. Це означає, що як сама оцінка, так і збирання та перевірка доказів повинні відбуватися в порядку і умовах, передбачених кримінальним процесуальним законом.