ПИТАННЯ 59. Законний представник у кримінальному провадженні

Законний представник – це особа, яка залучається до участі у кримінальному провадженні постановою слідчого, прокурора, або ухвалою слідчого судді, суду для представництва прав і законних інтересів неповнолітнього або особи, яка визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.

Законні представники можуть представляти інтереси:

– підозрюваного, обвинуваченого (ст. 44 КПК України);

– потерпілого (ст. 59 КПК України);

– цивільного позивача (ст. 64 КПК України).

Законними представниками можуть бути (ч. 2 ст. 44 КПК України):

– батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни чи піклувальники особи;

– інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї;

– представники органів опіки і піклування;

– представники установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.

Підставою для допуску особи як законного представника є документ, що підтверджує його відносини з особою, яку він представляє.

Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, цивільним позивачем і не може бути доручена представнику.

У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим.