Спряження дуги кола і прямої

Зовнішнє спряження

Послідовність виконання:

1. З центра О₁ проводять допоміжну дугу радіусом R₁ + R.

2. Паралельно спряжуваній прямій проводять допоміжну пряму на відстані радіуса спряження R від неї. У точці перетину допоміжних дуги і прямої міститься центр спряження О.

3. З центра спряження О проводять перпендикуляр на спряжувану пряму – одержують точку спряження В.

4. З’єднують центр спряження О з центром спряжуваного кола О₁. На перетині прямої ОО₁ з дугою кола одержують точку А.

5. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О, розхилом циркуля, що дорівнює радіусу спряження R, між точками А і В проводять дугу, яка утворює плавний перехід від дуги кола до прямої.

Внутрішнє спряження

Послідовність виконання:

1. З центра О₁ проводять допоміжну дугу радіусом R₁ - R.

2. Паралельно спряжуваній прямій проводять допоміжну пряму на відстані радіуса спряження R від неї. У точці перетину допоміжних дуги і прямої міститься центр спряження О.

3. З центра спряження О проводять перпендикуляр на спряжувану пряму – одержують точку спряження В.

4. З’єднують центр спряження О з центром спряжуваного кола О₁. На перетині прямої ОО₁ з дугою кола одержують точку А.

5. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О, розхилом циркуля, що дорівнює радіусу спряження R, між точками А і В проводять дугу, яка утворює плавний перехід від дуги кола до прямої.