Фундаменталізація професійної підготовки як пріоритетний напрям модернізації вищої освіти в Україні

Кардинальні зміни, що відбуваються в суспільстві, висувають високі вимоги до особистісних та професійно значущих якостей національних кадрів з вищою освітою. Сучасна вища освіта по­винна забезпечувати широку, а не вузькоспеціалізовану підготовку й бути проблемною, а не дисциплінарно-орієнтованою. Тобто йдеться про підготовку всебічно розвинених фахівців, які вміють самоутверджуватися та розкриватися, приймати рішення в складних умовах, таких, які прагнуть вивчати питання управління, підготовлених до неперервного підвищення своєї кваліфікації, а також до поєднання особистих інтересів із суспільними. Виходячи з цього, актуальними стають активність, ініціативність, самостійність, ви­сока відповідальність спеціаліста, що неможливо без професійної компетентності на основі фундаментальних знань, які забезпечу­ють мобільність і адаптивність до динамічних умов ринку праці.

У зв'язку з цим надзвичайно гостро постає проблема цілей, змісту та технологій професійної підготовки фахівців. Тенденції глобалізації та подальшої інформатизації всіх сфер суспільного життя, кардинальні зміни структури суспільного виробництва вимагають адекватної реакції освітньої системи на виклик часу. Тому в умовах ринкової економіки вже неможливо орієнтувати­ся тільки на формально одержану освіту. Необхідний дійсно ви­сокий рівень професійної кваліфікації спеціаліста, його фунда­ментальної компетентності. Великої важливості набуває така складова моделі фахівця XXI століття, як рівень базових знань з фундаментальних дисциплін. Але, враховуючи стрімке зростан­ня обсягу знань, слід ретельно переглянути зміст навчального матеріалу з цих дисциплін і технології їх викладання. Повинно змінитися і традиційне уявлення про фундаменталізацію підго­товки, яка в усьому світі розглядається як пріоритетний напрям розвитку вищої освіти. Вважається, що фундаменталізація по­винна забезпечити професійну мобільність фахівця, що стає де­далі актуальнішою в умовах усе жорсткішої конкуренції на ринку праці.

Фундаменталізація викликає закономірну необхідність в інтег­руванні різних завдань професійної підготовки з тим, щоб фахівець завжди був готовий до вдосконалення знань та вмінь, причому нові кваліфікації, зорієнтовані на сучасні технології та методи організації праці, повинні базуватися на попередньо ос­воєних. Очевидно пріоритетність інтегрованих фундаментальних знань у змісті підготовки сучасних фахівців значною мірою пов'язана з певними властивостями інтегративних інформаційних систем, а саме:

— чим інтегративніша, синтетичніша інформаційна структура, тим довше вона функціонуватиме в суспільній свідомості;

—чим інтегративніша інформаційна структура, тим ширшою є сфера її застосування;

— інтегративна система інформації у вигляді відповідних ме­тодів, адекватних пізнавальному об'єкту, своєчасно засвоєна лю­диною, стає основою її теоретичного мислення, що дозволяє творчо освоювати досліджувану галузь.

Саме тому інтеграцію можна вважати одним із ефективних засобів фундаменталізації вищої освіти.