 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Розробка буреломних дерев
|
|
Буреломне дерево – це дерево, у якого зламаний стовбур. Якщо стовбур зламаний на висоті до одного метра то його розробляють таким чином:
1. Зламану частину штовхають вилкою або стягують тросом.
2. Якщо зламана частина не відокремилось, то під неї кладуть підкладку.
Перший різ виконується зверху на глибину близько ½ діаметра. Другий різ виконують знизу, відступивши до місця злому 2-3 см.
Недопил не залишається.
Після від’єднання зламаної частини, стояча частина спилюється звичайним способом.
1 – перший різ, 2 – другий різ
Якщо дерево зламалось на висоті більше 1 м, то його розробляють таким чином:
1. Зламану частину пробують штовхнути звалювальною вилкою або стягнути тросом.
2. Якщо зламана частина не відокремилась, то до стоячої частини якомога вище прив’язується трос довжиною не менше 35 м під кутом 90˚ до напрямку злому. З сторони натягу тросу роблять підпил на ½ діаметра стовбура. З протилежної сторони зворотньою стороною шини виконують основний різ. Недопил залишається на 2-3 см більший ніж у здорових дерев. Після цього робітники відходять від дерева і подають сигнал трактористу або робітнику на лебідці і дерево звалюють в результаті сили натягу тросу.
5. Особливості розробки вітровальних дерев.
Вітровальним – називається дерево, яке вивернуте з кореневою системою.
Такі дерева розробляються таким чином:
1. Під кореневу систему встановлюється підпорка, до якої прив’язується трос.
2. Якщо між стовбуром і грунтом проходить шина, то під стовбур кладуть підкладку, а якщо не проходить шина, то під стовбуром роблять підкоп.
Перший різ виконується на ½ діаметра дерева там, де волокна зжимаються.
Другий різ виконується з протилежної сторони дерева там, де волокна розтягнулися, ближче до кореневої системи на 2-3 см від першого різу, недопил не залишають. Після роз‘єднання стовбура і кореневої системи тросом прибирається підпорка і коренева система ставиться на своє місце.
Залишати підпертим кореневу систему заборонено.
6. Звалювання дерев з тріщинами та двійчаток.
На стовбури дерев з тріщинами спочатку накладається бандаж. Бандаж - це 5 і більше витків тросу. Потім між тросом і стовбуром забиваються клини для кращої натяжки тросу. Краще звалювати такі дерева в ту сторону, де тріщина. Підпил і основний різ повинні проходити під бандажем.
Двійчатки з висотою розгалуження більше 1 м звалюється в сторону, яка перпендикулярна до площини, що проходить через два стовбури.
Стовбури двійчатки з висотою розгалуження до 1 м звалюються окремо в напрямку природного нахилу.
Т е м а 5. Очистка дерев від гілля, розмітка, розкряжування хлистів
1. Очистка дерев від гілля.
Очистка дерев від гілля може проводитися на пасіці або лісонавантажувальному пункті. Очистка може проводитися бензопилами, бензогілкорізами, сокирами і гілкорізними машинами.
Правила очистки дерев від гілок:
1. Очистка проводиться на відстані не ближче як за дві висоти звалюваних дерев, але не ближче як за 50 м від місця звалювання в рівнинних умовах і 60 м в гірських умовах.
2. Відстань між двома робітниками, які проводять очистку дерев від гілок повинна бути в рівнинних умовах і на схилах до 15о не менше 10 м (хвойні і м’яколистяні) і не менше 15 м (твердолистяні), а на схилах більше 15о не менше 30 м.
3. На одному дереві дозволяється працювати тільки одному робітникові.
4. Очистку проводять від комля до вершини.
5. Очистку проводять по „ходу”, щоб не було виривів і пеньочків. Гілки обрубують або обрізають на рівні з поверхнею стовбура.
6. Спочатку обрубують верхні та бокові гілки потім стовбур перекочують і обрубують решту гілок. Обрубувати гілки, на які опирається стовбур заборонено.
7. Оббивати гілки обухом сокири заборонено.
8. Ставали на стовбур або гілки під час очистки дерева від гілок заборонено.
9. «Сідлати» стовбур під час його очистки заборонено. Потрібно стояти з протилежної сторони гілки відносно стовбура.
10. Працювати необхідно справним інструментом. Сокира повинна бути тісно насаджена на топорище і топорище повинно бути розклинене двома клинами: металевим і дерев’яним. Топорище повинно бути без сучків та тріщин з твердої деревини (ясен, акація, шовковиця, клен, бук, береза та ін.). Довжина топорища повинна бути такою, що коли взяти його за один кінець, то другий повинен торкатися поверхні ґрунту.
2. Раціональна розмітка хлистів.
Хлист – це стовбур дерева, відокремлений від кореневої системи, очищений від гілок і вершини, з діаметром у верхньому відрізі з корою 3 см.
Для розмітки використовують рулетку, метр, мірку, сокиру.
Розмітку можуть проводити на пасіці, на лісонавантажувальному пункті або нижньому складі. Розмітку може проводити майстер або робітник, який знає вимоги стандартів до круглих сортиментів.
Правила розмітки:
1. Розмітку проводять від комля до вершини.
2. З комлевої частини вимічають цінні ділові сортименти, а з вершинної - дрова.
3. Якщо в комлевій частині є сортопонижуючі вади (ядрова гниль, дупло), то спочатку вимічають дрова, потім ділові сортименти, а потім знову дрова.
4. Якщо хлист має сортопонижуючу ваду не комлевій частині, то розмітку хлиста проводять так, щоб ця вада потрапила в один сортимент.
5. Якщо хлист має кривизну, то його розмітку проводять так, щоб різи проходили в місцях найбільшого викривлення.
6. Якщо хлист має місцеве викривлення, то його розмітку проводять так, щоб це викривлення потрапило в один сортимент.
7. При розмітці хлиста необхідно враховувати припуск і градацію.
Припуск – це обов’язкова добавка до стандартної довжини на всихання і розтріскування.
Припуск для порід з твердою деревиною становить 3 см, з м’якою – 5 см.
Градація – це величина, яка показує наскільки наступне стандартне значення більше від попереднього.
3. Розкряжування хлистів.
Розкряжування хлистів – це поділ хлистів шляхом поперечного розпилювання на круглі сортименти. Розкряжування може проводитися бензомоторними пилами, електропилами, стаціонарними лініями по розкряжванню хлистів. Ця операція може здійснюватись на пасіці, лісонавантажувальному пункті, нижньому складі.
Правила розкряжування:
1. Розкряжування проводиться на відстані не ближче 50 м від місця звалювання.
2. Розкряжування хлистів в пачці або штабелі заборонено.
3. Якщо при розкряжуванні зажало шину бензопили, то необхідно заглушити її і після цього звільнити шину.
4. Розкряжування необхідно проводити строго по мітках, так щоб різ проходив перпендикулярно до осі стовбура.
5. Стояти в площині обертання ланцюга бензопили заборонено.
6. При розкряжуванні хлиста на короткомірні дрова допускається допуск.
Допуск – це допустиме відхилення від стандартної довжини, яке виникає в результаті неточної роботи інструменту. Величина допуску ± 2 см.
Т е м а 6. Трелювання деревини
1. Поняття про трелювання. Класифікація трелювання.
Трелювання – це переміщення деревини від місця звалювання до лісонавантажувального пункту.
Трелювання поділяється на такі види:
- По виду деревини:
1. Деревами з кронами.
2. Хлистами.
3. Круглими сортиментами.
- По виду тягової сили:
1. Гужове – це трелювання з використанням живої тягової сили (коні і воли).
Гужове трелювання рекомендується використовувати тоді, коли:
- необхідно зберегти підріст на пасіці;
- на заболочених ділянках, де неможливо використовувати механізоване трелювання;
- на крутосхилах, де неможливо використати механізоване трелювання.
На трелюванні використовується здорові, спокійні, дорослі тварини. Коні повинні бути підковані.
Забороняється вести коня за вуздечку, супроводжувати його збоку. Робітник повинен супроводжувати коня ззаду деревини на відстані не ближче двох метрів від заднього торця. Відстань між кіньми в літку на схилах крутизною більше 150 повинно бути не менше 100 м; взимку на схилах крутизною більше 100 відстань між кіньми повинна бути не менше 200 м. Гужове трелювання використовується на схилах до 30о.
2. Механізоване – це трелювання з використанням лебідок, канатно-блочних установок, тракторів.
На трелюванні частіше використовується гусеничні та колісні трактори загального та спеціального призначення. Колісні трактори можна використовувати при трелюванні на підйом на схилах до 70; при трелюванні на спуск: влітку - на схилах крутизною до 170, взимку - на схилах крутизною до 130. Гусеничні трактори дозволяється використовувати при трелюванні взимку та в дощову погоду на схилах крутизною до 150; при трелюванні влітку - на схилах крутизною до 250.
На трелювання деревини можуть використовувати колісні трактори (Т-40, МТЗ, Т-150К, ЮМЗ). Гусеничні трактори (ДТ-75, Т-74, Т-150).
Трактори поділяються на: трактори загального призначення (марки наведені вище) та трактори спеціального призначення (ТДТ-55, ТТ-4, ЛТ-157).
Для трелювання деревини трактори можуть обладнуватися гідрозахватом або чокером.
Чокер – це стальний трос довжиною 1,7-3,5м діаметром 12мм-16мм, який з однієї сторони має кільце, а з другої гак для самозатягування чокера.
Якщо деревина трелюється за комлі, то її чокерують на відстані 0,5-0,7м від комля. Якщо деревина трелюється за вершини то її чокерують на відстані 0,9-1,2м від вершини.
0,5-0,7
0,9-1,2
 |
3. По способу переміщення:
3. За способом переміщення:
1) Трелювання волоком. 
 |
2) Трелювання в підвішеному стані.
 | |||||
 | |||||
 | |||||
3) Трелювання в напівпідвішеному стані (з гідрозахватом).
 |
4) Трелювання в напівнавантаженому стані.
 |
5) Трелювання в навантаженому стані.
 |
2. Вимоги, що ставляться до трелювальних волоків.
Трелювальний волок – це шлях, по якому переміщується деревина від місця звалювання до лісонавантажувального пункту.
До трелювальних волоків ставляться такі вимоги:
1. Дерева, підріст і підлісок на трелювальному волоці спилюються на рівні з поверхнею ґрунту.
2. Траса волоку вирівнюється (горби зрізуються, ями засипаються).
3. На заболочених ділянках трелювальні волоки вимощуються порубочними рештками.
4. Гілки, каміння, валіжник з волоків прибираються.
5. На схилах волоки повинні бути горизонтальними.
6. Ширина трелювального волоку повинна бути для гужового трелювання 2м в рівнинних умовах на прямих відрізках, 3м в гірських умовах, 4м на поворотах.
Для тракторного трелювання – для тракторів класу 6-29 кН (МТЗ, ЮМЗ, Т-40) на 1м більше від ширини трактора, але не менше 3м в рівнинних умовах і 5м на схилах; для тракторів класу 30-60 кН (ДТ-75, Т-150, ТДТ-55) - 5м в рівнинних умовах і 7м на схилах.
Якщо трелювальний волок проходить біля крутояру, то відстань від крутояру до волока повинна бути на 1м більшою від глибини крутояру, але не меншою 2м. Між волоком і крутояром необхідно закопати стовпи через 2,5м, висотою над рівнем грунту 0,8м або залишити пеньки такої ж висоти.
1- крутояр;
2- трелювальний волок;
3- стовпи (пеньки).
3. Схема розміщення трелювальних волоків на лісосіці.
1. Паралельна. При цій схемі на лісосіці влаштовується один ЛНП. Ця схема використовується на лісосіці з невеликою кількість деревини (до 200м3/га) і якщо грунти не заболочені.
l
 |
b
 | |||
 | |||
L сер = 0,5b+0,5l
2. Схема широкого фронту. При цій схемі на кожній пасіці влаштовується ЛНП. Ця схема використовується тоді, коли на лісосіці великий запас деревини (більше 200 м3 /га) і грунти не заболочені.
 |
b
L сер=0,5b
3. Радіальна схема. При цій схемі на лісосіці влаштовується один ЛНП. Ця схема використовується на заболочених лісосіках. При цій схемі збільшується кількість волоків на лісосіці, а кількість проїздів трактора по одному волоку зменшується.
l
b
 | ||
 |
L=0,5b+0,4l
Т е м а 7. Схеми розробки лісосіки
1. Поняття про схеми розробки лісосік.
Схема розробки лісосіки залежить від виду рубки та наявності на лісосіці в достатній кількості життєздатного благонадійного підросту.
Якщо проводиться суцільна рубка і на лісосіці є в достатній кількості життєздатний благонадійний підріст, то можуть використовуватись такі схеми розробки:
1. Схема вузьких пасік.
2. Схема методом звалювання на підкладочне дерево.
Якщо на пасіці відсутній підріст або є в недостатній кількості і планується суцільна рубка, то може використовуватись схема без збереження підросту.
При рубках, пов’язаних з веденням лісового господарства, при вибіркових, поступових рубках може використовуватись схема вузьких стрічок.
2. Схема вузьких пасік.
При цій схемі лісосіка розмічається на пасіки, ширина яких приблизно дорівнює середній висоті насадження (25-30 м). Посередині пасіки розміщається пасічний трелювальний волок. Розробка пасіки починається з розробки волока з ближнього до ЛНП кінця. Дерева на волоці спилюються на рівні з поверхнею ґрунту так, щоб їх вершини лежали в напрямку до ЛНП. Трелювання проводиться за вершини хлистами. Після розробки волока пасіку розробляють стрічками з ближнього до ЛНП кінця. Дерева на стрічці звалюються так, щоб їх вершини лежали на волоці, а кут між волокам і стовбуром складав 25-30о і менше. Трелювання проводиться хлистами за вершини. Таким чином розробляються всі стрічки. При цій схемі зберігається близько 70% підросту висотою до 0.5 м влітку і до 1 м взимку за наявності снігу.
3. Схема розробки методом звалювання на підкладочне дерево.
При цій схемі лісосіка розмічається на пасіки, ширина яких дорівнює приблизно середній висоті насадження (25-30 м). Посередині пасіки розмічається трелювальний волок. Розробка пасіки починається з розробки волока з дальнього від ЛНП кінця. Дерева на волоці спилюються на рівні з поверхнею грунту так, щоб їх комлі лежали в напрямку до ЛНП. Трелювання деревини проводиться за комлі деревами або хлистами. Після розробки волоку пасіку починають розробляти з дальнього до ЛНП кінця. Спочатку на стрічці біля волоку знаходять товсте дерево, і звалюють його так, щоб кут між стовбуром і волоком становив 30-40о. Це дерево називається підкладочним. Інші дерева на стрічці звалюються так, щоб їх стовбури лежали на підкладочному дереві, а вершини на волоку – в одній точці. Трелювання проводиться за комлі деревами або хлистами. При цій схемі полегшується робота чокерувальника і зберігається близько 70% підросту висотою до 0,5 м влітку і до 1 м взимку при наявності снігу.
4. Схема розробки лісосіки без збереження підросту.
L
При цій схемі лісосіка розмічається на пасіки, ширина яких дорівнює 35-40 м. Посередині кожної пасіки розмічається пасічний трелювальний волок. Розробка пасіки починається з розробки трелювального волока з дальнього від ЛНП кінця. Дерева на волоці спилюються так, щоб їх комлі лежали в напрямку до ЛНП, а пні були на рівні з поверхнею ґрунту. Трелювання деревини з волоків проводиться за комлі деревами, хлистами або круглими сортиментами. Після розробки волока пасіку починають розробляти з дальнього від ЛНП кінця стрічками. Стрічки закладаються шириною 8-10 м під кутом 45-600 до волоку. Дерева на стрічці звалюються так, щоб вони лежали комлями в напрямку до ЛНП. Трелювання проводиться за комлі деревами, хлистами, круглими сортиментами.
5. Схема розробки лісосіки вузькими стрічками.
При цій схемі лісосіка розмічається на пасіки шириною 40-50 м, посередині пасіки розмічається волок. Пасіка розмічається на три стрічки (І, ІІ, ІІІ). Розробка пасіки починається з підготовки волока. Вимічені дерева спилюються на рівні з поверхнею ґрунту вершинами до ЛНП. Трелюється деревина за вершини хлистами. Після розробки волока розробляють центральну, а потім бічні стрічки. Дерева звалюють тільки ті, які вимічені. Вимічені дерева звалюють так, щоб їх вершини лежали на волоці. Трелюється деревина за вершини хлистами.
Т е м а 8. Очистка лісосік від порубочних решток
1. Поняття про порубочні рештки.
Порубочні рештки – це гілки, вершини діаметром до 3 см з корою, хвоя, листя, кора, нестандартні куски деревини. Кількість порубочних решток залежить від складу насаджень, віку, виду рубки, від пори року.
2. Спосіб очищення лісосік від порубочних решток.
1) Збирання і реалізація населенню.
Використовується тоді, коли є попит на таку продукцію.
2) Збирання та переробка на технологічні тріски і хвоє-вітамінне борошно.
Використовується при наявності цехів з переробки на технологічні тріски і хвоє-вітамінне борошно.
3) Збирання і спалювання.
Використовується в пожеженебезпечних (хвойних) насадженнях в пожежебезпечний період (мокро, взимку).
4) Збирання в кучі і залишення на перегнивання.
Використовується на заболочених ділянках з метою створення мікропідвищень.
5) Збирання і складання на трелювальні волоки.
Використовується на заболочених ділянках.
6) Збирання, подрібнення і рівномірне розкидання по площі.
Використовується в сухих умовах місцезростання з метою збереження вологи в ґрунті.
7) Збирання і складання в кучі в місцях, де немає природного поновлення.
Використовується на ділянках, де є природне поновлення.
ПП ПР ПП
ПР
ПП ПР
ПП – природне поновлення
ПР – порубочні рештки
8) Збирання і складання в паралельні ряди
хххххххххххххххххххххххххххххх
ПР хххххххххххххххххххххххххххххх Лісові культури
хххххххххххххххххххххххххххххх
хххххххххххххххххххххххххххххх
Використовується на ділянках, де планується створення лісових культур.
9) Збирання і складання в ряди впоперек схилів.
Використовується на схилах з метою попередження водної ерозії. 
П.Р.
Порубочні рештки можуть збиратися вручну або з допомогою агрегатів грабельного типу.
Т е м а 9. Лісонавантажувальний пункт
1. Поняття про лісонавантажувальний пункт. Види лісонавантажувальних пунктів.
Лісонавантажувальний пункт – це площадка на лісосіці або біля лісосіки, куди трелюється деревина з пасік, де відбувається її первинний обробіток (очистка від гілля, розмітка, розкряжування), сортування-штабелювання і відвантаження або тільки відвантаження лісо продукції.
Лісонавантажувальні пункти поділяється на два види:
а) верхній склад – це площадка на лісосіці або біля лісосіки, куди трелюється деревина з пасік, де здійснюється її первинний обробіток, сортування-штабелювання і відвантаження.
б)лісонавантажувальна площадка – це площадка на лісосіці або біля неї, куди трелюється деревина з пасік і де здійснюється її відвантаження.
2. Вимоги, що ставляться до площі під лісонавантажувальний пункт. Місцерозташування лісонавантажувального пункту на лісосіці встановлює лісничий при огляді лісосіки перед складанням технологічної карти. Підготовка лісонавантажувального пункту проводиться під час проведення підготовчих робіт.
Вимоги до площі під лісонавантажувальний пункт:
1. До лісонавантажувального пункту повинні бути добрі під’їзні шляхи.
2. Середня відстань трелювання повинна бути мінімальна.
3. Площа під лісонавантажувальний пункт не повинна затоплюватися водою.
4. Поверхня лісонавантажувального пункту повинна бути відносно горизонтальна.
5. Дерева, підріст і підлісок на лісонавантажувальному пункті спилюються на рівні з поверхнею ґрунту.
6. Площа вирівнюється.
7. Величина площі повинна бути такою, щоб на ній помістилась вся деревина з лісосіки.
8. Навколо лісонавантажувального пункту на відстані 50 метрів прибираються небезпечні дерева.
3. Схема верхнього складу.
Якщо деревина трелюється деревами, а відвантажується круглими сортиментами, то верхній склад має таку схему:
1
g 3
5
4
6
9 11
10 7 8
12
13 14
Мал. 18. Схема верхнього складу
1. Трелювальний волок
2. Трелювальний засіб
3. Штабель дерев
4. Порубочні рештки
5. Штабель хлистів
6. Засіб для розкряжування хлистів
7. Дрова
8. Круглі ділові сортименти
9. Засіб для сортування-штабелювання
10. Стос дров
11. Штабелі круглих ділових сортиментів
12. Засіб для навантаження деревини
13. Лісовозна дорога
14. Лісовозний транспорт
4. Технологічний процес роботи на верхньому складі, машини і механізми, що використовуються на верхньоскладських роботах.
Якщо деревина трелюється деревами, а відвантажується круглими сортиментами, то технологічний процес складається з таких операцій:
1. Очистка дерев від гілок (бензомоторні пили, гілкорізи, сокири)
2. Складання порубочних решток (вручну)
3. Розмітка хлистів (рулетка, метр, сокира)
4. Розкряжування (бензомоторні пили)
5. Сортування-штабелювання (трактори ЮМЗ, МТЗ, Т-40 з гідрозахватом УБТ-1, ПТБ-4,5; автомобільні і тракторні крани, тракторні екскаватори, у яких замість ковша монтується гідрозахват або троси (стропи), вручну)
6. Навантаження (використовують ті ж механізми, що і на сортуванні-штабелюванні; щелепні навантажувачі; автомобілі з стрілою-маніпулятором для самонавантаження деревини; автомобілі для самонавантаження деревини ЛТ-25, ЛТ-24)
Т е м а 10. Документація на розробку лісосіки
1. Види документів для розробки лісосіки.
1.Лісорубний квиток;
2.Розпорядження лісникові;
3.Технологічна карта на розробку лісосіки;
4. Журнал з техніки безпеки;
5. Наряд-акт на виконання робіт.
2. Порядок складання, призначення і зміст технологічної карти.
Технологічна карта – це основний технологічний документ, в якому вказуються правила, схема та порядок розробки лісосіки. Технологічна карта складається після відведення ділянки в рубку, після виписки лісорубного квитка, до початку підготовчих робіт. Технологічну карту складає лісничий із залученням майстра. Перед складанням карти вони повинні обстежити лісосіку в натурі. Технологічна карта складається в трьох примірниках.
Перший примірник в період розробки лісосіки знаходиться у майстра лісу, який відповідає за розробку лісосіки.
Після закінчення розробки лісосіки перший примірник передається для зберігання в контору лісництва. Зберігається 3 роки, якщо був нещасний випадок, то зберігається 45 років.
Другий примірник видається інженеру лісового господарства.
Третій примірник видається бригадиру лісозаготівельної бригади.
Після складання технологічної карти вона погоджується в конторі лісгоспу з інженером з ОП і з інженером ЛГ. Затверджується головним інженером лісгоспу або головним лісничим лісгоспу, якщо посади головного інженера немає. Затверджується технологічна карта після виконання перших 4 пунктів підготовчих робіт.
Зміст технологічної карти
1. Адреса лісосіки: управління, лісгосп, лісництво, квартал, виділ.
2. Характеристика лісосік (площа лісосіки, господарство, повнота насадження, запас, що вирубується, середній об’єм хлиста, рельєф, наявність та стан і кількість підросту).
3. Кількісні показники: склад бригади, забезпеченість технікою, вид і кількість техніки.
4. Засоби захисту працівників та протипожежного захисту. Вказується ЗІЗ (каски, підшоломники, сигнальні жилети (жилети повинні бути в звалювальника, помічника звалювальника, чокерувальника). Заборонні знаки, засоби колективного захисту (вогнегасники, багри, лопати), обігрівальні приміщення.
5. Технологічна схема розробки лісосіки. В масштабі креслиться лісосіка(її внутрішня і зовнішня ситуація, на схемі вказуються місця встановлення стаціонарних знаків).
6. Послідовність і черговість виконання робіт.
7. Опис безпечних способів праці.
8. Особливі вказівки щодо забезпечення безпеки.
9. Природоохоронні вимоги. Вказується підріст, який необхідно зберегти. В цьому ж розділі підписується лісничий про складання тех. карти, майстер про отримання тех. карти та про те, що він є відповідальним за охорону праці на лісосіці, бригадир про отримання тех. карти, бригадир і робітники про ознайомлення з тех. картою.
10. Короткі вказівки про заповнення тех. карти.
11. Акт готовності лісосіки до розробки.
3. Організація приймання заготовленої продукції на лісосіці.
Приймання заготовленої лісопродукції в кінці кожної зміни проводить майстер.
Приймання хлистів, ділових сортиментів і дров довжиною більше 3 м, проводять по штучно і в щільних метрах кубічних з точністю до 0,001. Приймання дров довжиною до 3м і хворосту проводять в складочних м3 з послідуючим переведенням в щ. м3 через коефіцієнт повнодревності 0,7 для дров, для хворосту довжиною до 2м – 0,1; довжиною 2-4м -0,12; довжиною 4-6м – 0,2. При прийманні хлистів вимірюється довжина і діаметр на відстані 1,3м від комля з корою. Об’єм визначається за хлистовими таблицями, на нижній торець ставиться приймальне тавро майстра і пишеться повне значення стандартного діаметра.
При прийманні ділових сортиментів вимірюється довжина і діаметр у верхньому відрізі без кори. Об’єм визначається за таблицями об’ємів. На верхньому торці здійснюється маркування, на обох торцях ставиться приймальне тавро майстра.
При прийманні дров довжиною більше 3м вимірюється довжина і діаметр у верхньому відрізі із корою. Об’єм визначається за таблицями об’ємів. На верхньому торці пишеться повне значення стандартного діаметра, на обох торцях ставиться приймальне тавро майстра.
При прийманні майстер веде щоденник приймання заготовленої лісопродукції у двох примірниках. Перший примірник він віддає бригадиру, другий залишає собі. В кінці місяця на основі других примірників майстер складає два примірники наряд-актів на виконання робіт. З наряд-актами він ознайомлює під підпис бригадира. Після цього бригадир віддає майстру перші примірники щоденників. Майстер два примірники наряд-актів і перші примірники щоденників здає лісничому. Лісничий перевіряє їх, затверджує і віддає бухгалтеру лісництва для нарахування зарплати. Перші примірники щоденників і наряд-актів здаються з місячним звітом в контору лісгоспу. Другі примірники наряд-актів зберігаються в конторі лісництва. На основі других примірників щоденників майстер складає рапорт про рух лісопродукції в кінці місяця у двох примірниках. Ці примірники він здає лісничому, лісничий перевіряє, затверджує і один примірник залишає собі, а інший віддає майстрові. Забороняється відпуск неприйнятої, не маркованої, не зданої під звіт матеріально відповідальній особі лісопродукції.
Т е м а 11. Транспортування деревини
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 3650 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
