Військового характеру

Необхідно:

- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомим людям, а також знайомих з ненадійною репутацією;

- завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про груп крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

- знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи, місць частого відвідування (магазини. базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагайтесь якнайменше знаходитися поза місцем проживання, роботи та в малознайомих місцях;

- при виході із приміщень, пересування сходами багатоповерхівок або до споруди цивільного захисту (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам. дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття місця в укритті;

- уникати місць великого скупчення людей;

- не вступати у суперечки з незнайомими людьми. уникати можливих. провокацій;

- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

- при появі озброєних людей, військової техніки. заворушень негайно залишити цей район;

- посилювати увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;

- якщо з’являються люди, що погано орієнтуються на місцевості,розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокаційні дії, проведення незрозумілих робіт – негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади. військових;

- у разі потрапляння у район обстрілу сховатися у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності при стосовних сховищ для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища й укриття лягти на землю головою в сторону протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходи з укриття до кінця обстрілу;

- надавати домедичну допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу представників ДСНСС України, органів правопорядку за необхідності військових;

- у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей,застосування до них протиправних дій (арешт, викрадення, побиття тощо) намагатися зясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

- спостерігати за ходом бойових дій;

- стояти чи перебігати під обстрілом;

- конфліктувати з озброєними людьми;

- носити армійську форму або камуфльований одяг;

- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні небезпечного предмету забороняється:

- перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

- збирати й зберігати. нагрівати й ударяти;

- намагатися розряджати і розбирати;

- використовувати заряди для розведення вогню й освітлення;

- приносити у приміщення,закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження й охорони їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном 101 та 102.

При виявленні підозрілого предмету у транспорті:

- опитайте людей, що знаходяться поруч, та спробуйте встановити приналежність предмету та тих, хто міг би його залишити;

- якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водію.

При виявленні підозрілого предмету у під’їзді свого будинку:

- опитайте сусідів, можливо, він належить їм;

- якщо власника не встановлено, негайно повідомте про знахідку у відділення міліції.

При виявленні підозрілого предмету в адміністративній будівлі (установі):

- негайно повідомте про знахідку керівника адміністрації установи.

У всіх перерахованих випадках:

- не чіпайте і не відкривайте знахідку;

- зафіксуйте час виявлення знахідки;

- постарайтеся зробити так, щоб люди відійшли якомога далі від небезпечної знахідки;

- обов’язково дочекайтеся прибуття оперативно-слідчої групи.

Під час проведення Росією військових дій на сході України гинуть люди з обох боків. Згідно з прогнозами політоглядачів і експертів ці дії РФ призведуть до бунтів на її власній території і до її розпаду.

Бунти провокують дестабілізацію бюджетних надходжень, механізм управління в країні чи регіоні.

Форми суспільного бунту:

1. Порушення законодавчих норм:

- побутова злочинність;

- терористична діяльність проти бюрократичних структур;

- руйнування засобів виробництва та збуту (комп’ютерів, терміналів, окремих підприємств, офісів тощо);

- блокування громадського транспорту.

2. Порушення моральних настанов:

- «втеча в мережу Інтернет»;

- втеча від активної суспільної діяльності (пасивність);

- ігнорування влади і її законів у тих чи інших ситуаціях (масових святкувань, дотримання визначених культурних цінностей тощо);

- формальне виконання виробничих, службових функцій;

- ігнорування участі у виборах.

Під час суспільних бунтів, демонстрацій, спортивних матчів і інших масових заходів людина може опинитися у натовпі.

Кожна людина повинна знати як зберегти власне життя у натовпі під час масових заходів.

Натовп – це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Він діє за своїми законами і не завжди враховує інтерес окремих осіб, в тому числі і збереження їхнього життя.

Спеціалісти радять такі правила поведінки у натовпі під час масових заходів:

1. Щоб не загинути у натовпі, найкраще правило – не потрапляти в нього або обійти його. Якщо це неможливо, в жодному разі не йти проти натовпу. Необхідно завжди пам’ятати, що дуже небезпечно бути затиснутим і затоптаним у натовпі.

2. Люди в паніці не помічають тих, хто знаходиться поряд. Кожен думає про особистий порятунок. Люди пориваються вперед, до виходу. Найбільша тиснява буває у дверях,перед сценою, біля арени тощо. Тому при вході в будь-яке приміщення треба звертати увагу на запасні й аварійні виходи, уявляти, як до них добратися.

3. Не слід наближатися до вітрин, стін, челядних дверей, до яких можуть притиснути і роздавати. Якщо натовп захопив вас – не чиніть йому опору.

4. Не можна три мати руки в кишенях, чіплятися за будь-що руками – їх можуть зламати. Потрібно глибоко вдихнути, зігнути руки в ліктях, підняти їх, щоб захистити грудну клітку.

5. Високі каблуки можуть коштувати життя, так само, як і розв’язаний шнурок, якщо є можливість, потрібно застебнути одяг.

6. Необхідно викинути сумку, парасольку та інші речі, якщо щось упало, в жодному разі не можна намагатися підняти цей предмет – життя дорожче.

7. Головне в натовпі – не впасти. Якщо вас з били з ніг і ви впали на землю, спробуйте згорнутися клубком і захистити голову руками, прикриваючи потилицю. За будь-якої можливості треба спробувати піднятися.

8. Під час руху в суцільному натовпі не можна напирати на тих, хто йде попереду. Бажання прискорити рух закінчиться повною пробкою.

9. Слід намагатися уникати затору, а головне тих місць, де просування обмежують гострі кути, перила, скляні вітрини (кращих умов,щоб бути притиснутим, роздавленим і серйозно травмованим важко придумати).

10. Якщо паніка почалася через терористичний акт, не варто поспішати. своїм рухом ускладнюючи безладдя. І не позбавляйте себе можливості оцінити обстановку та прийняти правильне рішення.

11. Якщо на рок-концерті або футбольному матчі ви побачили багато п’яних або сильно збуджених глядачів – вийдіть раніше закінчення видовища або значно пізніше (потрапити в перші ряди такої публіки – самогубство).

Ситуація підвищеного ризику досить часто виникає під час поїздки в салоні автобуса чи тролейбуса, де скупчення людей у замкнутому просторі буває в так звані години пік, після закінчення важливих заходів тощо.

Міський досвід виробив деякі правила, які можуть допомогти пасажиру безпечно поводитися в громадському транспорті:

1. Чекаючи на автобус чи тролейбус, треба стояти на добре освітленому місці поряд з іншими людьми.

2. Коли транспорт під’їжджає, не варто стояти в першому ряду нетерплячого натовпу – вас можуть виштовхнути під колеса.

3. Не рекомендується спати під час руху у міському транспорті: можна не тільки проспати свою зупинку, а й отримати травму при різкому гальмуванні або маневрі.

4. Не можна спиратися спиною на двері, за можливості треба уникати поїздок на східцях.

5. У разі виникнення пожежі у громадському транспорті треба всіма засобами боротися з пінкою, рятувати в першу чергу дітей,людей похилого віку, інвалідів.

6. Якщо біля виходу створилася давка, не слід приєднуватися до натовпу, краще вибити вікно та самостійно вибиратися назовні. після чого почати допомагати іншим.

Якщо натовп захопив вас і ви ще контролюєте свої почуття, проробіть такі вправи:

Економічно-соціальні НС:

- ухилення від податків;

- несплата житлово-комунальних послуг, проїзду в громадському транспорті;

- нищення грошових знаків;

- розбій і грабування банків, обмінних пунктів тощо.

Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Існує досить багато визначень конфліктів. Так, у політологічних словниках найпоширенішим є таке трактування конфлікту: зіткнення двох чи більше різноспрямованих сил з метою реалізації їхніх інтересів за умов протидії. Джерелами конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

НС техногенного характеру є безпосереднім результатом діяльності людини і можуть виникати внаслідок аварій і катастроф. Це аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин, пожежі та вибухи, аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище, аварії на транспорті.

Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти, що породжують як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техногенними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища.

У зв’язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація синтетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середовища, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.

Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об’єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру вже в 20-30-х роках XX століття. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.