Лабораторна робота №7. Дослідження аеродинамічних характеристик механізованого крила

Дослідження аеродинамічних характеристик механізованого крила

Ціль роботи

1. Розкрити фізичну сутність утворення додаткової підйомної сили на крилі з механізацією задньої кромки.

2. Закріпити знання основних теоретичних положень про механізацію крила.

3. Дослідити основні аеродинамічні характеристики моделі крила з щілинним і двухщілинним висувним закрилком, для чого отримати експериментально залежності , , , досліджуваних видів механізації, провести порівняння і зробити висновки.

Зміст роботи

1. Теоретичні обґрунтування

Механізація задньої кромки крила у вигляді закрилків і щитків призначена для збільшення підйомної сили крила на режимах зльоту і посадки.

При відхиленні закрилка змінюється кривизна профілю, змінюється і картина його обтікання за рахунок збільшення розрідження над профілем і зростанням тиску під профілем крила. У результаті підйомна сила крила з відхиленням закрилків на одному і тому ж куті атаки збільшиться.

Однак при відхиленні простого закрилки на кути виникає зрив потоку з його поверхні. Тому знайшли застосування щілинні двухщілинні і багатощілинні закрилки, у яких через спеціально організовані профільовані щілини здійснюється здув відіривів на верхній поверхні пограничного шару

(рис. 7.1). Завдяки цьому зрив потоку з закрилками затримується, допустимі кути відхилення закрилка збільшуються, зростає і приріст підйомної сили на крилі.

Рис.7.1. Схема обтікання закрилка з профільованою щілиною

Застосування двухщільових висувних закрилків дозволяє затягнути відрив потоку до кутів . У результаті цього ефективність механізації істотно зростає.

2. Опис експериментальної установки

Дослідження аеродинамічних характеристик механізації крила проводиться методом вагових випробувань на трьох моделях:

- моделі крила без механізації;

- моделі крила з щілинним закрилком (рис. 7.2, а);

- моделі крила з двухщільовим висувним закрилком (рис. 7.2, б).

Рис.7.2. Схеми моделей крила з механізацією

Досліджувані крила геометрично плоскі, профілі однакові. Для проведення роботи моделі встановлюють в робочій частині аеродинамічної труби АТ-1 на спеціальній державки двокомпонентних ваг 2КВТ-1. Кут атаки моделі крила встановлюється за допомогою механізму кута атаки. Кут відхилення закрилки змінюється через кожні 10⁰. Під час проведення експерименту швидкість в робочій частині аеродинамічної труби підтримується постійною і оцінюється за показниками мікроманометра.